Тема 1. Культура й цивілізація
1.1. Цивілізаційний розвиток сучасного світу
Проблема співвідношення культури й цивілізації сьогодні е однією з найбільших у культурології. Більше того, аналіз багатьох сучасних культурних явищ проводиться за допомогою цивілізаційного підходу, який усе частіше стає універсальним інструментарієм культурологічних досліджень.
Культура й цивілізація - тісно пов'язані поняття, що часто вживаються як синоніми. На сьогодні цивілізацію найчастіше розуміють як певний рівень розвитку суспільства (дикість - варварство - цивілізація) або етап у розвиткові суспільства, що передбачає наявність у визначеному соціумі певних цивілізаційних норм. Цивілізовані суспільства, на відміну від варварських, - це суспільства, засновані на якісно нових принципах організації й управління.
У цілому поняття "цивілізація" багатопланове. Сам термін, як і термін "культура", виходить із римської традиції й семантично пов'язується з громадянським суспільством. Слід назвати, принаймні, такі основні значення цього терміна.
1. Цивілізація - це зовнішній, технічний бік людської діяльності, на противагу культурі - внутрішній, духовній, моральній (І. Кант) складовим людського існування. У цьому разі органіка культури протиставляється мертвому техніцизму цивілізації.
2. Цивілізація - противага варварству, архаїці. У цьому значенні підкреслюється культурно-історична єдність людського суспільства.
8. Цивілізація - локальне соціокультурне утворення. Плюралізм окремих розрізнених цивілізацій суперечить баченню загальнолюдської перспективи як висхідної до християнства
Необхідно зазначити, що у філософській і суспільній думці розрізнення культури й цивілізації все-таки умовне. Так, французькі дослідники надають перевагу терміну "цивілізація" (civilization), а німецькі - терміну "культура" (у значенні "висока культура") для позначення приблизно тих самих процесів.
Однак більшість дослідників не пов'язують відмінності між культурою й цивілізацією з особливостями національних мов. У сучасному науковому дискурсі вироблені певні ознаки цивілізації, яка розуміється як певна стадія розвитку суспільства, пов'язана з певною культурою. Ці ознаки відрізняють цивілізацію від доцивілізованої стадії розвитку суспільства. Ознаки цивілізації такі:
1. Наявність держави як певної організації, управлінської структури, що координує господарську, військову й деякі інші сфери життєдіяльності всього суспільства.
2. Наявність писемності, яка полегшує роботу багатьох сфер управлінської та господарської діяльності, сприяє збереженню й передачі духовної традиції.
8. Наявність сукупності законів, правових норм, що замінили родові звичаї. Система законів виходить із рівної відповідальності кожного члена цивілізованого суспільства незалежно від його родоплемінної належності. Із часом у цивілізаціях приходять до письмової фіксації зведення законів. Записане право - виразна ознака цивілізованого суспільства. Звичай же - ознака суспільства доцивілізаційного. Відсутність чітких законів і юридичних норм - рудимент родових відносин.
4. Наявність міст як центрів керування, релігійного життя, ремесла й торгівлі. Міста - найважливіша ознака цивілізації.
б. Певний рівень гуманізму. Навіть у ранніх цивілізаціях (якщо там і не панують уявлення про право кожної людини на життя й гідність) немає людожерства й людських жертвопринесень.
6. Перехід до цивілізаційної стадії в багатьох народів пов'язується з поширенням розвинених релігійних систем, світових релігій, що несуть гуманістичну традицію - буддизму, християнства, ісламу, іудаїзму.
Ці ознаки виникають необов'язково одночасно. Якась ознака може сформуватися в конкретних умовах пізніше за інші, але в цілому вони забезпечують ефективне використання здібностей людини, ефективність господарської й політичної систем, а отже, сприяють розквіту культури.
Сучасний розвиток цивілізацій характеризується насамперед їх інтегруванням у великі цивілізаційні комплекси за принципом територіальної, етнічної, релігійної, ментальної близькості. Так, за деякими даними, у світі сформувалося сім таких цивілізацій: західна, латиноамериканська, східноєвропейська, ісламська, індуїстська, конфуціанська цивілізація Китаю, Кореї та В'єтнаму, японська цивілізація. Народи, що формують ці цивілізації, у своєму розвиткові продовжують духовні традиції минулого. Цивілізації, природно, перебувають на неоднаковому рівні економічного й соціокультурного розвитку. Деякі з них домінують, деякі зайняті пошуком свого місця у світі, збереженням своєї ідентичності тощо.
1.2. Модель розрізнення культури й цивілізації
1.3. Сутність поняття "цивілізація"
1.4. Концепція культурно-історичних типів (М.Я. Данилевський)
1.5. Перехід культури в цивілізацію, за О. Шпенглером
1.6. Зіставлення понять "культура" й "цивілізація" М. Бердяєвим
Тема 2. Культура й цивілізація в історико-культурологічній думці України В XIX - на початку XXI ст.
2.1. Компаративний аналіз дефініцій "культура" і "цивілізація"
2.2. Методологічні засади дослідження проблем культури та цивілізації в роботах вітчизняних дослідників
2.3. Висвітлення історії й теорії української культури наприкінці XIX - на початку XXI ст.