Музеєзнавство - Рутинський М.Й. - Чернівецький краєзнавчий музей.

Міститься у витонченій кам'яниці XIX ст. Цей музей має давню історію. Першу спробу відкриття краєзнавчого музею на Буковині було зроблено ще 1863 р. У 1877 р. колекції цього музею передали Чернівецькому університету. І лише 1893 р. зусиллями видатного буковинського краєзнавця проф. К. А. Ромшторфера було відкрито Крайовий музей, що діяв до Першої світової війни. У 1935 р. Крайовий музей об'єднано з Промисловим під назвою Музей Короля Кароля II. Після приєднання Буковини до складу Української РСР у 1940 р. шляхом об'єднання експозицій музею Короля Кароля II і Музею церковного мистецтва започатковано Обласний краєзнавчий музей.

Нині колекції Чернівецького краєзнавчого музею нараховують понад 82 тис. експонатів, аналогів яким (з огляду на багатовікову ізоляцію Буковини від решти території України) не існує. Це оригінальна нумізматична колекція, що нараховує більш як 3 тис. монет, збірка стародруків, колекція холодної та вогнепальної зброї, археологічні знахідки з терену Буковини й Північній Бессарабії. Справжньою окрасою музею є багата колекція буковинських ікон XVI ст.

Чернівецький краєзнавчий музей має два міські філіали та два крайові відділи. А саме: Чернівецький літературно-меморіальний музей Ю. Федьковича (вул. О. Кобилянської, 28), Чернівецький літературно-меморіальний музей О. Кобилянської (вул. Димитрова, 5), Хотинський історичний музей та Кіцманський історичний музей.

Чернівецький обласний художній музей розміщений в аристократичній кам'яниці, яка збудована 1901 р. за проектом Г. Гесснера за взірцем сецесійних віденських палаців. В інтер'єрах і зовнішньому обрамленні цієї пам'ятки архітектури поєднано майолікове панно, художнє кування і скульптура, настельні барельєфи й мозаїчні підлоги і вітражі.

В експозиції художнього музею представлено роботи відомих буковинських майстрів образотворчого мистецтва кінця – першої половини XX ст.: Є. Максимовича, М. Івасюка, Є. Ліпецького, Е. Бучевського, А. Кохановської. Також цей музей експонує колекції буковинських вишиваних сорочок і писанок, народних килимів, буковинських мальованих "хатніх" образів.

Чернівецький музей народної архітектури та побуту – це другий за величиною (після Шевченківського гаю у Львові) скансен Західної України, що міститься на окраїні м. Чернівців за адресою вул. Світловодська, 2. Вперше ідею створення у Буковині музею такого типу висунуто ще 1906 р. на засіданні наукового товариства у Зальцбурзі (Австрія). Але сучасний музей постав щойно з 1977 р. Нині Чернівецький скансен – це просторий архітектурно-ландшафтний комплекс пам'яток народного будівництва Буковини й Північної Бессарабії кінця XVIII – початку XX ст. Загалом тут зосереджено 35 дерев'яних будівель житлового, господарського й сакрального призначення. Серед них – селянські садиби, кузня, корчма, сільська управа, церкви, дзвіниці. Окрасою експозиції є стрункі млини-вітряки початку XIX ст.

Фонди музею налічують понад 8 тис. етнографічних експонатів (з них більш як 1,5 тис. виставлені в експозиції). Слугує окрасою колекції святкового одягу мешканців Буковини й Бессарабії, налавників, обрядових вишиваних рушників, барвистих килимів, гуцульських кожухів і яскраво декорованих чересів. Є також збірка різьблених, кованих і мальованих хатніх скринь.

Музей буковинської діаспори – це перший в Україні музей діаспори й досі один з кращих (взірцевих) музеїв подібної тематики нашої держави. Його відкрито в серпні 1992 р. На початку XXI ст. фонди музею налічують близько 4 тис. експонатів. Музей містить значну кількість документальних матеріалів, енциклопедичної літератури та художніх альбомів, пов'язаних з історією, розвитком і сучасним побутом вихідців з Буковини, взаєминами з отчим краєм, участю у становленні держави та примноженні матеріальних і духовних скарбів людства.

Експозиція музею починається з матеріалів, що розповідають про еміграційний рух на Буковині кінця XIX – першої половини XX ст. В часи Австро-Угорської імперії понад 50 тис. буковинців виїхало за океан, переважно до Канади, частково до США та інших країн. Експонуються фотографії перших буковинців-емігрантів: родини Василя Загари із Брідок та сім'ї Сидора Шандра з Банилова; матеріали, які ілюструють перші кроки на чужій землі, побутові та ужиткові речі переселенців, зразки одягу жителів Буковини тогочасного періоду.

Окремий розділ експозиції висвітлює еміграційні процеси другої та третьої хвиль еміграції, що привели до виникнення української, в тому числі буковинської діаспори. Наступний зал присвячений діяльності діаспори в країнах найбільшого розселення: США, Канаді, Південній Америці, Європі, Австралії. Тут-таки представлені матеріали про єврейську буковинську еміграцію.

Матеріали Музею буковинської діаспори також ілюструють зв'язки України, і зокрема Буковини, з діаспорою на сучасному етапі. Численні документи, світлини, оригінальні речі розповідають про наших земляків, які знані у світі: Аркадія Жуковського, Миколу Суховерського, Костянтина Поповича, Рудольфа Вагнера та ін. Вагоме місце відведено інформації про життя та діяльність генерал-губернатора Канади Рамона Джона Гнатишина, онука Михайла Гнатишина, який виїхав на початку XX ст. із с. Вашківці в Канаду.

Значне місце посідають експонати, присвячені показу культурної спадщини буковинської діаспори, зокрема видатної майстрині прикладного мистецтва з Відня Ксенії Колотило, художника українського походження Василя Курилика, скульптора Ярослава Паладія, співака Йозефа Шмідта, поетів Пауля Целана та Рози Ауслендер (класики німецької літератури) тощо.

Музей Буковинської діаспори підтримує жваві контакти з українськими громадами за кордоном, національними культурологічними організаціями, Центром буковинознавства.

На нашу думку, вкрай невдалим є режим роботи музею: (з 9 до 17 год.) вихідні субота і неділя, тобто часом, коли в Чернівцях в рамках маршрутного туризму на один-два дні (а часто – всього на півдня) зупиняється найбільша кількість українських та іноземних туристів.

На завершення цього розділу охарактеризуємо палітру музейного фонду м, Львова як міста – центру міжнародного туризму, невід'ємною складовою якого є музейно-екскурсійний сервіс.

Чарівність львівської атмосфери, своєрідний характер міста, як і всієї Львівщини, приваблює багатьох туристів. Допомогти їм краще пізнати Львів, ближче ознайомитись з його історичними, меморіальними, архітектурно-мистецькими пам'ятками, встановити ділові стосунки та добре відпочити допомагають унікальні музеї.

У Львові працює 40 музеїв (враховуючи окремо розташовані філії), тому це місто можна назвати містом-музеєм. Серед них найвідоміші: Львівська галерея мистецтв (вул. В. Стефаника, 3), Національний музей (просп. Свободи, 20), Історичний музей (пл. Ринок, 6), Музей старовинної зброї "Арсенал" (вул. Підвальна, 5), Археологічний музей (вул. В. Винниченка, 24), Музей народної архітектури та побуту (вул. Чернеча гора, 1), Музей історії релігії (пл. Музейна, 1), Музей "Личаківський цвинтар" (вул. Пекарська, 95), Музей Іоанна Георга Пінзеля (вул. Митна, 2), Музей найдавніших пам'яток (вул. Ужгородська, 1), Музей етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України (просп. Свободи, 15), Каплиця Боїмів (вул. Катедральна, 2), Музей-аптека "Під Чорним орлом" (вул. Друкарська, 2), Будинок органної та камерної музики (вул. С. Бандери, 8), Державний природознавчий музей НАН України (вул. Театральна, 18); Мінералогічний, Геологічний і Археологічний музеї Львівського національного університету імені І. Франка, Художньо-меморіальні музеї Олекси Новаківського (вул. Листопадового Чину, 11), Олени Кульчицької (вул. Листопадового Чину, 7), Леопольда Левицького (вул. Устиновича, 10/1), Івана Труша (вул. І. Труша, 28), Музично-меморіальні музеї Соломії Крушельницької (вул. С. Крушельницької, 23) і Станіслава Людкевича (вул. С. Людкевича, 7); Літературно-меморіальні музеї Івана Франка (вул. І. Франка, 152), Михайла Грушевського (вул. І. Франка, 154), Меморіальний музей-майстерня Теодозії Бриж (вул. Мартовича, 5), Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича (вул. Білогорща, 76-а), Музей "Русалки Дністрової" (вул. М. Коперника, 40), Музей "Літературний Львів першої половини XX ст." (вул. Гвардійська, 18), Музей мистецтва давньої української книги (вул. Коперника, 15-А), Музей давніх графічних технік (вул. Дрогобича, 8), Музей метрології та вимірювальної техніки (вул. Князя Романа, 38), Музей історії медицини Галичини імені Мар'яна Панчишина (вул. Кармелюка, 3), Музей історії Львівської залізниці (вул. Федьковича, 54), Музей вишиваних ікон та образів (просп. Чорновола, 2-а), Муніципальний музей сучасного львівського мистецтва, Музей археології при Інституті українознавства, Музей меблів і порцеляни (пл. Ринок, 10), Народний музей хліба Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Пасічна, 89), Галерея "Ґердан" (вул. Руська, 4), Галерея сучасного мистецтва "Дзиґа" та інші.

Зробимо коротку екскурсію найвідомішими музеями Львова.