Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - Письменники публіцисти і видавці

АЛЕКСАНДРОВИЧ (Олександрович) Митрофан Миколайович

(псевдонім — Митро Олелькович)

Український письменник, історик, фольклорист

Народився у січні 1837 р. у с. Калита Чернігівської губернії (нині Броварського району Київської області) у родині військового. Навчався у Петербурзі в інженерному училищі (1851—1855) та інженерній академії (1855—1857), яку закінчив у званні підпоручика.

Через сім років М. Александрович повернувся на батьківщину. Цікавився історією, мовою та побутом рідного народу. Особливий інтерес виявляв до історичних пісень і переказів, які записував у своєму рідному селі (»Ой горе-біда, не гетьманщина» та ін.) та від кобзарів.

Перші публікації з’явилися 1860 р. у »Черниговских губернских ведомостях». Це нарис »Із Канева до Чигирина й назад», обробки казкових сюжетів »Семилітка», »Про городянку та бублики», записані в Каневі перекази про гайдамаків, на Херсонщині — пісня »їхав Харько з Жаботина».

У травні 1860 р. М. Александрович вийшов у відставку і поселився в рідному селі. Деякий час перебував на військовій службі, працював у межовій комісії в Острі, потім був мировим посередником у Мінській губернії, головою Остерського земства на Чернігівщині.

Період з 1860 по 1862 р. був найбільш плідним у письменницький діяльності М. Александровича. На сторінках журналу »Основа» надруковано п’ять оповідань соціально-психологічного характеру (»П’яниця», »Пожежа», »Три пани», »Жидівська дяка», »Проскурка») під псевдонімом Митро Олелькович. Популярним свого часу був фольклорно-побутовий твір »Антін Михайлович Танський», побудований на родинній легенді.

Невелика творча спадщина письменника цікава тенденцією еволюціонувати від етнографічно-побутового до соціально-психологічного оповідання.

Водночас із співробітництвом в »Основі» М. Александрович друкував свої твори в »Черниговском листке» (1861—1863), який видавав А. Глібов.

Автор історичних досліджень »Андрусівський договір», »Петро Дорошенко» та ін. Багато творів письменника до нас не дійшли. З листа фольклориста С. Носа відомо, що М. Александрович працював над комедією.

Після виходу у відставку про життя М. Александровича зібрані дуже неповні і неточні відомості.

Незадовго до смерті М. Александровича було надруковано початок монографії — »Остерський уезд. Историческое описание. До окончания смут в Восточной Украине 1669 г.» (1881). Історичний часопис »Киевская старіша» вмістив у рубриці »Известия и заметки» посмертну замітку М. Александровича »Кафельные памятники XVIII века».

Помер 27 вересня 1881 р. в Києві.

У 1895 р. у Львові побачило світ кишенькового формату видання »Українські писання Митра Олельковича», де було передруковано з »Основи» п’ять найкращих і найвідоміших творів М. Александровича.