Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - БЛЕЦЬКИЙ-НОСЕНКО Павло Павлович

Український письменник, мовознавець і освітній діяч

Народився 27 серпня 1774 р. в м. Прилуки Чернігівської області. Освіту здобув у Петербурзькому дворянському пансіоні, після закінчення якого перебував на військовій службі. У 1798 р. вийшов у відставку, оселився в с. Лапинці поблизу Прилук, займався культурно-просвітницькою роботою. Виступав проти самодержавної політики в галузі освіти дітей, схоластики і формалізму в навчально-виховній роботі, обстоював принципи народності у вихованні.

Написав першу на східноукраїнських землях »Граматику малоросійського язика», хоч у середніх школах на Східній Україні українська мова ще не вивчалася. У квітні 1843 р. рукопис »Граматики» був надісланий міністрові освіти Уварову, проте згубився в архівах і не був надрукований. Свої педагогічні погляди український просвітник розкриває у написаних українською і російською мовами художніх творах: бурлескно-травестійній поемі »Горпинина...» (1871), байках, баладах, казках, зокрема »Гостинець землякам. Казки сліпого бандуриста» (1872). Його перу належать праці »Сказки на малороссийском языке» (1812), »Баллады на малороссийском языке» (1822—1829), »Зиновий Богдан Хмельницкий» (1829), »Лингвистические памятники поверий у малороссиян, их свадебные обряды с народными песнями» (1839—1840). У доробку письменника — цикл поезій, твір »ївга» (переробка балади німецького письменника Бюргера »Леонора»). Творча спадщина письменника вийшла друком у Києві лише в 1966—1973 рр.

Як мовознавець П. Білецький-Носенко відомий насамперед найбільшим за обсягом словником української мови »Словарь малороссийского или юговосточнорусского языка», укладеним у першій половині XIX ст. (1838—1843) і опублікованим лише в 1966 р. Словник містив понад 20 тис. слів, перекладених чи пояснених російською мовою. Крім перекладу чи тлумачення слів знаходимо в ньому вказівки на належність їх до певної частини мови та етимологічні довідки і паралелі з інших мов.

Словник української мови П. Білецького-Носенка був найповнішою на той час лексикографічною працею. Помер 23 червня 1856 р. у Прилуках.