Поет, перекладач і літературознавець
Народився 18 березня 1914 р. в м. Миколаїв. У 1938 р. закінчив Київський університет. У першій збірці »Здравствуй, солнце!» (1938) визначились елементи художньої програми письменника, реалізованої в його подальшій творчості.
Збірка »Чайка» (1946) містила найкращі вірші фронтових років. У поезіях повоєнного часу (у збірках »Подвиг мечтателей», 1949; »Молодость мира», 1951; »Песня с Днепра», 1951; »Родство», 1955; »Простор», 1956; »Единство земли», 1958; »Щедрость», 1960) відтворено трудовий ентузіазм людей праці, уславлюється дружба між народами.
У книжках »Звездные сонеты» (1962), »Садовник», »Грунт» (1973), »Сковородинскийкруг» (1980), »Снежная весна» (1981), »Близкая звезда» (1983) та інших основну увагу зосереджено на сучасності, задумах та звершеннях людей, філософських проблемах доби.
Постійне проживання в Україні великою мірою визначає тематику, образну будову та стиль поезії Л. Вишеславського. У його творах поєднуються традиції українського пісенного фольклору та поетичної класики з високою культурою російського класичного вірша. Поезії Л. Вишеславського притаманні вміння перевести науковий факт у художній образ, увага до скупої і точно вибраної деталі, особлива асоціативність, вишукана ритміка.
Л. Вишеславський — автор творів для дітей (книжки »Рассказы офицера», 1947; »Піонерська таємниця», 1950; »Марусин букет», 1953). Його перу належать літературознавчі розвідки про творчість В. Маяковського, статті з питань сучасного літературного процесу, передмови до збірок молодих поетів, рецензії.
За двотомник віршів »Основа» та збірку »Стихотворения» (обидві 1974) був удостоєний премій П. Г. Тичини »Чуття єдиної родини» (1975).
Перекладав російською мовою твори Т. Шевченка (поеми »Мар’яна-черниця», »Царі», »Псалми Давидові» та ін.); М. Старицького (»Дивлюсь на тебе і милуюся...» та ін.); сонети І. Франка, Лесі Українки, поезії М. Рильського, М. Бажана, П. Тичини.
Українською мовою твори Л. Вишеславського перекладали М. Рильський, П. Тичина, М. Бажан, В. Сосюра та інші поети.
У 1984 р. удостоєний Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка за збірку поезій »Близкая звезда».
Помер 26 грудня 2002 р.
ВИШНЯ Остап (літературний псевдонім Губенка Павла Михайловича)
БЛИЗЬКО Олекса Федорович
ВОРОНЬКО Платон Микитович
ГАЛАН Ярослав Олександрович (псевдоніми: Яга, Мирон Яро та ін.)
ГЕ Іван Миколайович (псевдоніми: Бертольді, Б.-ді-І)
ГЕРБЕЛЬ Микола Васильович
ГЛІБОВ Леонід Іванович
ГОГОЛЬ Микола Васильович
ГОЛОВКО Андрій Васильович