Український письменник, актор, режисер
Народився 24 червня 1841 р. в м. Воронеж у сім’ї, що походила від французьких емігрантів. Брат славетного художника М. Ге та письменника Г. Ге. Навчався у гімназії, перебував на військовій службі. У 1870—1880 рр. жив на Херсонщині. Викладав на заснованих ним в Одесі і Києві драматургічних курсах.
Писав російською мовою. Драматургічну спадщину І. Ге становлять 25 п’єс — як оригінальних творів, так І переробок та перекладів. У своїх п’єсах »Мотивы смерти» (1878), »Второй брак», »Виновные, но не судимые» (обидві 1879), »Карьерист» (1880), »Мираж» (1883), »Самородок» (1885), »Осколки минувшего» (1891), »Идеалисты и практики» (1893) та ін. письменник порушував соціальні та морально-етичні проблеми. Більшість п’єс І. Ге було надруковано, окремі з них увійшли до репертуару столичних та провінційних театрів 70—90-х років XIX ст.
Він також автор оповідань, повістей, нарисів, критичних статей (»Замок печали и скорби», »Вильям Шекспир» та ін.).
Помер 12 липня 1893 р. Похований у Києві.
ГЛІБОВ Леонід Іванович
ГОГОЛЬ Микола Васильович
ГОЛОВКО Андрій Васильович
ГОМІН Лесь (літературний псевдонім Королевича Олександра Дмитровича)
ГОНЧАР Олесь (Олександр) Терентійович
ГРАБОВСЬКИЙ Павло Арсенович (літературні псевдоніми: Панько, Павло Граб та ін.)
ГРАБЯНКА Григорій Іванович
ГРЕБІНКА Євген Павлович
ГРИГОРЕНКО Грицько (літературний псевдонім Судовщикової-Косач Олександри Євгенівни)