Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ДУХНОВИЧ Олександр Васильович

Український письменник, просвітитель, культурний діяч

Народився 24 квітня 1803 р. в с. Тополя Гулинського округу на Пряшівщині (нині Словаччина) в родині сільського священика.

У 1821 р. закінчив Ужгородську гімназію, у 1827 р. — духовну семінарію. З 1844 по 1865 р. працював у Пряшеві домашнім учителем, урядовцем у єпископській канцелярії, священиком і каноником, потім викладав російську мову в Пряшевській гімназії.

Соціально-політична діяльність О. Духновича була спрямована на захист Закарпаття від його зугорщення, за що в 1848 р. зазнав гострих переслідувань.

О. Духновича називали »великим будителем Закарпаття». Він написав низку патріотичних поезій, зокрема: »Я русин був, єсьм і буду», »Подкарпатськії русини» (що в 1919—1938 рр. були гімном закарпатських українців), »Счастіє жизни», »Последняя моя песнь».

Культурну діяльність почав зі збирання українських народних пісень, опублікованих у 1878 р. Я. Головацьким. З 1850 р. заснував »Литературное заведение Пряшивское», що проводило культурно-просвітню діяльність. За два роки існування товариством було видано підручники з географії та історії, літературно-художні альманахи, засновано краєзнавчий музей. У тому ж 1850 р. написав драму українською мовою »Добродітель перевищає багатство», опублікував численні статті у виданнях »Вестник» (Відень), »Церковна газета» (Будапешт), »Слово» (Львів) та ін.

О. Духнович відомий як автор підручників для народних шкіл: »Книжиця читальная...» (1853), »Хліб душі» та ін.

Мету виховання О. Духнович вбачав у формуванні громадянина й патріота, людини освіченої, фізично й морально здорової. Був одним із засновників трудового виховання в Україні.

У центрі всіх творів О. Духновича — людина і її ставлення до суспільства. Все своє свідоме життя письменник прагнув відповісти на питання: »Що я є, чому, живу на землі, що потрібно робити?».

Головна теза освітянської концепції О. Духновича: становище людей не е фатально визначеним, бо завдяки освіті й моральному самовдосконаленню люди стають господарями своєї долі.

Важлива роль у формуванні людини, твердить педагог, належить вихованню, а не природним нахилам.

Перша педагогічна праця — буквар »Книжиця читальная для начинающих» — мала великий успіх. У 1859 р. вийшла друком »Скорочена граматика письмової російської мови».

У рідній мові, її розвитку О. Духнович вбачав не лише важливу зброю у боротьбі проти денаціоналізації українців Закарпаття, а й засіб поширення освіти.

У 1857 р. була опублікована головна праця О. Духновича — підручник »Народна педагогіка» (перший підручник з педагогіки не лише в Закарпатті, айв усій Україні). Призначалася вона для батьків і вчителів, була побудована у формі катехізу. В книжці було популярно викладено засади виховання.

За багатогранністю просвітницької і педагогічної діяльності, глибиною наукового обґрунтування педагогічних ідей О. Духнович був одним із перших професійно значущих педагогів на Західній Україні.

Помер 29 березня 1865 р.

ЕПІК Григорій Данилович
ЗАБІЛА Віктор Миколайович
ЗАРЕВИЧ Федір Іванович (псевдоніми: Юрко Ворона, Ф. Чорногір та ін.)
ЗАРУДНИИ Микола Якович
ЗБАНАЦЬКИЙ Юрій Оліферович
ЗИЗАНІЙ (Зизаній-Тустановський) Стефан Іванович (справжнє прізвище Кукіль)
ЗУЄВСЬКИЙ Олег Йосипович
ІЛЬНИЦЬКИЙ Василь Степанович
КАЛИНЕЦЬ Ігор Миронович
КАЛИНОВИЧ Іван Титович
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru