Український письменник і освітній діяч
Народився 24 грудня 1876 р. в м. Новий Буг Миколаївської області у селянській родині. Закінчив Ново-бузьку вчительську семінарію. З 1895 р. вчителював. Брав участь у створенні Всеукраїнської спілки вчителів і діячів народної освіти (1906), був представником на ЇЇ Третьому делегатському з’їзді (1906, Фінляндія), де українська делегація гостро порушила питання про українську школу.
У 1908 р. опублікував драму »Хуртовина» антиімперської спрямованості, яку рік потому було заборонено, а автора на місяць ув’язнено й позбавлено права викладати в школі.
З 1910 р. проживав у Києві, займався літературною працею, співробітничав у першому на Наддніпрянщині українському педагогічному журналі »Світло». Серед розмаїття проблем, які порушував С. Черкасенко, вирізнялися дві головні: безправ’я і важке матеріальне становище народних учителів і розбудова національної школи в Україні.
Великого значення С. Черкасенко надавав навчанню дітей рідною мовою, підкреслюючи, що саме мова формує національну свідомість дитини, сприяє ознайомленню з рідною літературою, насамперед із творчістю Т. Шевченка. С. Черкасенко — автор багатьох підручників, зокрема »Граматики» (1907) та читанки »Рідна школа» (1912).
Активно працював на освітянській ниві, допомагав у розв’язанні проблеми забезпечення початкової школи українськими підручниками, співробітничав з українським педагогічним часописом »Вільна українська школа». У статті »Всеукраїнська спілка учителів в 1900 рр.» С. Черкасенко як активний організатор боротьби за українізацію школи підсумовує зусилля спілки, спрямовані на те, щоб не дати згаснути ідеї української школи.
У 1919 р. за завданням Міністерства освіти Української Народної Республіки іде у відрядження до Відня у справі друкування там українських підручників відповідно до нових програм єдиної школи в Україні і закупівлі шкільного приладдя. 192? р. переїздить до Ужгорода, а 1929 р. — до Чехії.
С. Черкасенко — автор поезій (збірка »Хвилини», 1909), оповідань (збірка »На шахті», 1909), драматичних етюдів (»Жах», 1906; »Повинен» та ін.), драм (»Казка старого млина», 1914; »Про що тирса шелестіла», 1916), трагедії »Коли народ мовчить» (1933).
Помер 8 лютого 1940 р. Похований у Празі.
ШАШКЕВИЧ Маркіян Семенович
ШЕВЧЕНКО Тарас Григорович
ЮЖАКОВ Сергій Миколайович
ДІЯЧІ НАУКИ І ОСВІТИ
АЛЧЕВСЬКА Христина Данилівна
АНТОНОВИЧ Володимир Боніфатійович
АРКАС Микола Миколайович (перший)
АРКАС Микола Миколайович (третій)
БАЛЕЙ Степан (Стефан Максим) Володимирович