Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ГАНИЦЬКИЙ Тадей Денисович

Український і польський композитор, диригент, скрипаль, педагог, музичний критик

Народився 22 липня 1844 р. у с. Чемериси-Волоські на Поділлі. Початкову музичну освіту одержав у батьківськім домі. З 5 років грав на фортепіано, з 8 — на скрипці.

В 1857—1860 pp. навчався в Одеській, а 1860—1863 pp. — у Кам’янець-Подільській чоловічій гімназії. 1872 р. закінчив Віденську консерваторію по класу скрипки (у Я. Донта), 1876 р. — Берлінську академію музики (королівську вишу школу) по класу скрипки (у Й. Йоахіма) та композиції (Ф. Кіля та Л. Бусслера). 1877 р. виступав як соліст у концертному турне в Німеччині. Згодом — концертмейстер Берлінського симфонічного оркестру Б. Більзе, де грав разом із бельгійським скрипалем С. Томсоном; працював у Берлінській консерваторії професором по класу скрипки; організував камерний оркестр і хор, виступав з ними в концертах; вів відділ музичної критики в »Berliner Bцrser Zeitung».

У 1894—1898 pp. працював у Варшаві педагогом, виступав в концертах як соліст-скрипаль і диригент, був кореспондентом газети »Echo Muzycne, teatralne і artystyczne», в якій висвітлював музичне життя, писав рецензії на концерти, аналізував твори Л. Бетховена, Ф. Шуберта, Дж. Россіні, П. Чайковського, Ю. Винявського, Р. Леонкавалло, Р. Шумана та ін.

1901 p. Т. Галицький виїхав до Петербурга, вступив там до Товариства музичних діячів, мав творчий зв’язок з М. Фіндейзеном.

1903 р. заснував у Кам’янці-Подільському музичну школу (класи: підготовчий, фортепіано, скрипки, віолончелі, вокалу, хорової музики, теоретичний, драматичний), яка функціонувала до 1914 p., а потім — з перервами до 1921 р. Серед відомих її викладачів — 3. Комінек, А. Лозинський, Пік де Реплонж та ін.

У цей період заснував »Подільське музичне товариство» (1907) з метою розвитку музичної культури в сільській місцевості. 1914 р. створив симфонічний оркестр і дав з ним чимало успішних концертів. Між 1917—1920 pp. відбулися творчі зустрічі із К. Стеценком, М. Леонтовичем, М. Грінченком.

1922 р. брав участь у створенні в місті філії Всеукраїнського музичного товариства ім. М. Леонтовича (з 1928 р. — ВУТОРМ), при якій організував музично-драматичну студію, симфонічний оркестр і струнний ансамбль. У 1927—1930 pp. — директор і професор муз профшколи, а з 1930 р. — професор музичного технікуму ім. М. Лисенка.

Т. Ганицький — автор симфонічних творів, зокрема поеми на честь 10-річчя Жовтневої революції, скрипкових п’єс (вальси, мазурки та ін.), обробок для скрипки і фортепіано творів Л. Бетховена, Г. Генделя, Й. Гайдна, Я. Мендельсона та ін., пісень і романсів (»Степ» та ін.), обробок українських народних пісень

(»Ой на горі та женці жнуть» та ін.). Він склав низку навчально-методичних розробок для скрипалів, піаністів, написав декілька музично-теоретичних праць і критичних статей (зокрема, про виступи хору »Думка», скрипаля М. Ерденка та ін.).

Серед його учнів — польський композитор Б. Войтонович, музикознавець Л. Ентеліс та ін..

Помер 12 лютого 1937 р. у Кам’янці-Подільському.