Провідники духовності в Україні - Курас І.Ф. - ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Семен Степанович

Український композитор, оперний співак, драматичний актор

Народився 16 лютого 1813 р. в с. Городище, нині Черкаської області, в родині священика. Навчався у духовному училищі (1824—1830) і семінарії (1835—1838) в Києві. Співав у багатьох церковних хорах, утому числі семінарському, митрополичому, пізніше — в капелі Київського вікарія. Під час набору півчих в Україні до Придворної співацької капели (1838) Гулак-Артемовський був запрошений М. Глинкою до Санкт-Петербурга, де під його керівництвом готувався до діяльності оперного співака. Музичні знання та вокальну майстерність вдосконалював в Італії у П. Романі. Його дебют відбувся у Флорентійському оперному театрі (1841). У1842—1864 рр. співав у театрах Петербурга у складі російської оперної трупи, виступав в італійських операх, виконував ролі у драматичних виставах. 1864—1865 рр. — соліст Великого театру в Москві.

С Гулак-Артемовський володів винятково сильним і красивим баритоном, мав великий артистичний талант. У його репертуарі була 51 оперна партія, серед яких — Руслан (»Руслан і Людмила» М. Глинки), Мазетто (»Дон-Жуан» В. Моцарта), Антоніо, Ештон (»Лінда ді Шамуні», »Лючія ді Ламмермур» Г. Доніцетті) та ін. Як драматичний актор виступав у п’єсах І. Котляревського, мав неабиякий талант художника.

Композиторську діяльність розпочав у 1851 р. створенням музики до »Картини степового життя циган» та вокально-хореографічного дивертисменту »Українське весілля». Він автор першої української опери »Запорожець за Дунаєм» (1862), уперше поставленої на сцені Марийського театру в Санкт-Петербурзі (1863), де виконував головну партію Карася. Серед інших творів вирізняється музика до водевілю »Ніч напередодні Іванового дня» (1852), до драми »Корабельна аварія» (1853), пісні-романси »Стоїть явір над водою» (1858), »Спать мені не хочеться» (1861) та ін.

Широкий діапазон художніх інтересів зблизив Гулака-Артемовського з Т. Шевченком (з яким мав щиру дружбу, допомагав йому в роки заслання) та іншими передовими діячами української та російської культури. Він є також автором статистико-географічної таблиці міст Російської імперії (1854) та проекту Петербурзького водопроводу (1858).

Помер 17 квітня 1873 р. у Москві.