Українська культура в європейському контексті - Богуцький Ю.П. - Охорона спадщини. Музейна справа

Культурна спадщина України є невід'ємною частиною світового культурного надбання. В Україні на державному обліку перебуває понад 130 тис. пам'яток, з них 57 206 — пам'ятки археології (у тому числі 418 — національного значення), 51 364 — історії (142 — національного значення), 5926 — монументального мистецтва (44 — національного значення); 16 797 — архітектури та містобудування (3541 — національного значення).

До складу 61 державного історико-культурного заповідника входять комплекси (ансамблі) пам'яток, що мають особливу культурну цінність. У 2006 р. цей перелік доповнив Державний історико-культурний заповідник "Посулля". Статус національного одержав заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка" (тепер в Україні 14 національних заповідників).

401 населений пункт включено до Списку історичних населених місць України. Цінні об'єкти культурної спадщини наявні в майже 1,4 тис. міст і селищ та понад 8 тис. сіл. Потребують дослідження та взяття на облік понад 70 тис. цих об'єктів.

Нагальним залишається питання створення цілісної системи органів з охорони культурної спадщини. Сучасна розпорошеність владних повноважень зумовлює дублювання окремих функцій та конфлікт відомчих інтересів з окремих питань.

Заходи з охорони культурної спадщини в державі здійснюються як за рахунок коштів, що передбачаються на виконання низки державних цільових програм, так і цільових субвенцій та позабюджетних коштів, що залучаються при виконанні окремих регіональних проектів. У справі охорони та збереження пам'яток в Україні діє низка державних програм, а саме: Загальнодержавна програма збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004—2010 роки, затверджена Законом України від 20 квітня 2004 р. Мета цієї Програми полягає у створенні більш сприятливих умов для розвитку сфери охорони культурної спадщини, забезпечення належного рівня збереження та використання об'єктів культурної спадщини в суспільному житті; Програма розвитку культури на період до 2007 року (постанова Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 р.), якою передбачено, зокрема, здійснення комплексу заходів щодо збереження пам'яток історичної та архітектурної спадщини, унікальних містобудівних історичних комплексів; Комплексна програма паспортизації об'єктів культурної спадщини на 2003—2010 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2002 р. На жаль, кошти у державних бюджетах 2003, 2004,2006 та 2007 рр. на виконання цієї програми передбачені не були, а на 2005 р. було виділено лише близько третини від потреби. Це ставить під загрозу своєчасне і повне виконання Програми.

Багато проблем, які упродовж десятиріч накопичувалися у сфері охорони культурної спадщини, ще потребують свого розв'язання. Недостатнє фінансування заходів з охорони пам'яток протягом кількох десятиліть призвело до значного погіршення стану пам'яток. На підставі моніторингу пам'яток встановлено, що в окремих регіонах до 50 % об'єктів культурної спадщини перебуває в незадовільному стані, а кожний десятий — в аварійному. Термінові протиаварійні та консерваційні роботи необхідно провести більш як на 300 пам'ятках архітектури національного значення. За попередніми розрахунками, орієнтовна вартість лише першочергових проти-аварійних і ремонтно-реставраційних та консерваційних робіт становить близько 600 млн грн.

З метою поліпшення стану збереження пам'яток у Державному бюджеті України на 2006 р. було передбачено субвенцію міському бюджету Києва обсягом 45 млн грн на проведення ремонтно-реставраційних робіт за "Мистецьким арсеналом" та Десятинною церквою. На виконання Державної цільової програми "Золота підкова Черкащини" області як субвенцію виділено 15 млн грн. Із субвенції міському бюджету м. Переяслава-Хмель-ницького на ремонтно-реставраційні роботи на об'єктах Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" (Чернігівська обл.) спрямовано більше 2,8 млн гривень. Ічнянському районному бюджету на ремонтно-реставраційні роботи в Національному історико-культурному заповіднику "Качанівка" фактично профінансовано 1,5 млн грн.

На 2007 р. цільові субвенції на заходи з охорони культурної спадщини передбачено по двох основних напрямках: "збереження історичної забудови міст, об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць України" (обсяг 70 млн грн, розпорядник — Мінбуд

України) та "створення рекреаційних зон, меморіальних та музейних комплексів, а також розвиток історико-культурних пам'яток та заповідників" (118,3 млн грн, розпорядник Міністерство культури і туризму).

Однак варто підкреслити, що виконання значних обсягів робіт за рахунок субвенцій не дає можливості перспективного планування реставраційно-ремонтних робіт та гарантованого виконання проектів, розрахованих на кілька років. Існуючі державні цільові програми не охоплюють усього комплексу проблем охорони культурної спадщини. Однак світова практика свідчить, що жодна країна не забезпечує потребу фінансування пам'яткоохоронної галузі виключно за рахунок державного бюджету. Нині проводиться активна робота із залучення інвестицій у пам'яткоохоронну сферу. Створення сприятливих умов для залучення інвестицій у пам'ятко охоронну діяльність значною мірою сприятиме поліпшенню стану справ щодо охорони культурної спадщини в Україні. Відсутність ефективних власників та користувачів кожної з пам'яток значно стримує залучення позабюджетних коштів.

В Україні створена належна законодавча та нормативно-правова база, що врегульовує роль держави, спеціальних органів охорони культурної спадщини, владних органів регіонального рівня, міст, сільських поселень, землекористувачів, юридичних та фізичних осіб незалежно від форми власності, в якій перебувають об'єкти та пам'ятки культурної спадщини. Зокрема, діють закони України "Про охорону культурної спадщини", "Про загальнодержавну програму збереження та використання об'єктів культурної спадщини", "Про* охорону археологічної спадщини", "Про основи містобудування", "Про планування територій", "Про архітектурну діяльність". Законом України затверджено Генеральну схему планування території України. Ратифіковані Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (переглянута), Європейська ландшафтна конвенція, Конвенція ЮНЕСКО про охорону підводної культурної спадщини, Конвенція про охорону архітектурної спадщини.

Важливою справою є включення об'єктів України до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Нині до цього списку включено Софійський собор з архітектурним ансамблем, Києво-Печерську лавру у м. Києві, історичний центр м. Львова, а також 4 геодезичні пункти на території Хмельницької та Одеської областей, що є складовими транскордонної геодезичної номінації "Дуга Струве". З метою посилення відповідальності за збереження пам'яток, занесених до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, планується включити до проекту Закону України "Про охорону архітектурної спадщини" окремий розділ, що стосуватиметься охорони пам'яток світової культурної спадщини.

До попереднього Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включені об'єкти античного міста Херсонес Таврійський (м. Севастополь), комплекс ханського палацу у м. Бахчисараї, культурний ландшафт м. Кам'янця-Подільського, археологічний комплекс "Кам'яна Могила" в Запорізькій

Таблиця 2. Динаміка кількості відвідувачів національних та державних заповідників України

обл. Опрацьовуються пропозиції щодо включення до попереднього Списку нових номінацій ("Резиденція Буковинських митрополитів", "Миколаївська астрономічна обсерваторія", "Історичний центр міста-порту Одеси"). За участю науковців та фахівців-практиків сусідніх країн опрацьовуються пропозиції щодо включення до згаданого Списку транскордонних проектів — номінацій "Археологічна культура "Кукутені—Трипілля" (Україна, Молдова, Румунія) та "Дерев'яні церкви Карпатського регіону" (Україна, Польща, Словаччина).

Водночас у справі номінування об'єктів до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Україна помітно відстає від провідних європейських країн. Це спричинене, з одного боку, недостатньою зацікавленістю місцевих органів влади щодо зазначеного номінування, а з іншого — браком централізованих коштів на охорону і збереження пам'яток, що стримує, зокрема, розвиток транскордонних номінаційних проектів.

Станом на початок 2007 р. в Україні діє 437 державних та комунальних музеїв, у тому числі 22 національних заклади, найбільші з яких:

• Національний музей історії України;

• Національний музей літератури України;

• Національний художній музей України;

• Національний музей Тараса Шевченка;

• Національний науково-дослідний реставраційний центр України;

• Національний музей-заловідник українського гончарства (с. Опішня);

• Меморіальний комплекс "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років";

• Національний музей у Львові імені Анд рея Шептицького.

У музеях і заповідниках України зберігається понад 11 млн пам'яток. У 2006 р. музеї відвідало близько 19 млн осіб, у них організовано близько 6 тис. виставок, які є важливою формою наукової та освітньо-виховної роботи музеїв. Наприклад, у рамках Року Грузії в Україні пройшла виставка творів видатного грузинського художника кінця XIX — початку XX ст. Ніко Піросманашвілі з колекції Національного музею Грузії. До 20-х роковин Чорнобильської трагедії в Національному музеї історії України було відкрито виставку "Реквієм пам'яті". До 65-річчя початку Великої Вітчизняної війни, оборони Києва, трагедії Бабиного Яру в "Національному музеї історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років" відбулася поминальна акція "Молитва за Перемогу".

У травні 2006 р. в Нідерландах (м. Амстердам) проведено виставку українського малярства XIX — початку XX ст. з колекції Національного художнього музею. Національним художнім музеєм України спільно з американською "Foundation for International Arts & Education" у США організовано міжнародну виставку "Перехрестя. Український модернізм, 1910—1930м. На ній було представлено понад 70 творів (живопис, графіка, скульптура) з колекцій провідних музеїв і приватних зібрань України.

Також лише у 2006 р. у музеях проведено тиждень дитячої книги, зустрічі з письменниками В. Шевчуком та М. Дмитренком, літературно-мистецьке свято "Безцінний скарб Дмитра Білоуса", презентацію книг Л. Вишеславського; виставку, присвячену 75-річчю письменниці та малярки Емми Андієвської; виставку вишитих картин українських майстринь Н. Башкирьової та Л. Шустерман; літературно-мистецьку виставку до Дня Києва "Як тебе не любити, Києве мій..."; виставку художніх творів Рафае-ля Багаутдінова; літературну виставку до 100-річчя Олени Теліги "Поетка гордості, честі і відваги"; літературну виставку до 75-річчя Івана Дзюби; літературно-мистецьке свято з нагоди 150-річчя Івана Франка; виставка

"У синьому небі я висіяв ліс..." до 70-річчя поета, прозаїка та режисера М. Вінграновського; до 100-річчя скульптора М.Г. Лисенка — "Лисенко та його учні"; виставка "Патріот. Меценат. Громадський діяч" — до 145-річ-чя Є.Х. Чикаленка".

Значна увага приділяється науково-дослідній роботі. З метою вдосконалення нормативно-правової бази, обліку музейних пам'яток та стану їх збереження, інформаційно-методичного забезпечення музейної справи відбулися семінари та науково-практичні конференції: "Актуальні проблеми фондової роботи музейних закладів: стан збереження, облік музейних предметів"; всеукраїнський науково-практичний семінар з музейного менеджменту "Сучасний музей: функції, особливості діяльності та значення в розвитку громадянського суспільства"; національним науково-дослідним реставраційним центром України проведено Першу Всеукраїнську конференцію реставраторів "Стан реставрації в Україні. Проблеми та шляхи їх вирішення"; науково-практична конференцію "Краєзнавчі музеї — регіональні центри наукових досліджень та популяризації історичного минулого України"; всеукраїнську науково-практичну конференцію на тему "Сучасний художній музей: проблеми і перспективи" за участю працівників художніх музеїв України; українсько-німецький семінар "Взаємодія музею і школи: тенденція до інтеграції"; здійснюється підготовка виставки пам'яток Трипільської культури у м. Торонто (Канада) у 2008—2009 рр.

У рамках українсько-нідерландського проекту "МАТКА / Музеї України" проведено міжнародну конференцію "Музеї України — час для змін" за участю фахівців музейної справи з Польщі, Болгарії, Нідерландів, України та семінар-практикум з актуальних проблем музейної справи. Загалом щороку за межами України реалізується понад 20 міжнародних виставкових проектів. Тільки в 2005—2006 рр. музейні колекції та окремі пам'ятки України побували в Польщі, Швейцарії, Італії, Франції, Росії, Японії, Фінляндії, Німеччині, Нідерландах, США.

Останнім часом широко обговорюються питання створення нових музеїв (Музей І.Я. Франка у м. Києві, Музей голодомору, Музей І. Сікорсько-го, культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал", Державний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця").

Музейна справа в Україні регламентується законами України та іншими нормативно-правовими актами: Законом України "Про музеї та музейну справу"; Законом України "Про охорону культурної спадщини"; Законом України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей"; "Інструкцією з обліку, зберігання та використання музейних предметів і колекцій державної частини Музейного фонду України"; "Інструкцією з обліку, охорони та зберігання музейних предметів, які містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння".

Нині триває робота з удосконалення правової бази. Розроблено проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про музеї та музейну справу" та "Інструкцію з обліку, зберігання та використання музейних предметів і колекцій державної частини Музейного фонду України". Ці проекти опрацьовуються в структурних підрозділах Кабінету Міністрів України та центральних органах виконавчої влади. Розроблено проекти "Положення про заклад (установу) культури України, що має особливу громадську значущість" та відповідної урядової постанови.

Для посилення охоронних заходів щодо об'єктів культурної спадщини та запобігання викраденню з музеїв, архівних установ і заповідників України культурних цінностей, здійснення їх належного обліку, збереження та відповідного використання Верховна Рада України прийняла Постанову "Про посилення охоронних заходів щодо збереження культурних цінностей". З метою з'ясування фактичного стану Музейного фонду України, перевірки надійності системи обліку і зберігання пам'яток проводиться звірення наявності пам'яток державної частини Музейного фонду України з фондово-обліковою документацією. Національним науково-дослідним реставраційним центром України здійснюється моніторинг стану зберігання пам'яток Музейного фонду України.

Основною проблемою у музейній галузі в Україні залишається слабка матеріально-технічна база, що в більшості музеїв України не відповідає вимогам до зберігання та експонування пам'яток Музейного фонду України (49,8 відсотка будівель музеїв потребують капітального ремонту). Видатків державного та місцевих бюджетів на утримання музеїв здебільшого вистачає лише на оплату праці, енергоносіїв, охорону та комунальні послуги. Не вистачає коштів на поповнення музейних фондів, проведення ремонтно-реставраційних робіт, встановлення сигналізації, оновлення музейного обладнання. Досі не мають власних приміщень Національний науково-дослідний реставраційний центр України та Дирекція художніх виставок України. Відсутність фінансування не дає змоги завершити створення Державного реєстру національного культурного надбання.

На початку 2007 р. реставраційних робіт потребували майже 760 тис. пам'яток, а відреставровані лише 13 тис, що становить 2 відсотки від потреб. Національним науково-дослідним реставраційним центром України обстежено 268 музеїв. З них лише 216 мають охорону: відомчу — 53; міліцейську — 27; сторожову — 100; іншу — 36.

Першочергової ваги у найближчі роки набувають вирішення питання фінансування охорони музеїв, оновлення та ремонту застарілих засобів охоронного призначення з державного та місцевого бюджетів і врегулювання тарифів на охоронні послуги, а також:

• законодавче врегулювання нормативно-правової бази, пов'язаної з діяльністю музеїв, музеїв-заповідників;

• вдосконалення науково-аналітичного та інформаційно-методичного забезпечення музейної справи;

• розробка й впровадження концепції маркетингового та інноваційного підходів з метою збільшення небюджетної частини фінансування;

• запровадження нових платних послуг, що задовольняли б вимоги відвідувачів;

• урегулювання питань, пов'язаних з діяльністю музеїв та інших установ, які зберігають пам'ятки недержавної частини Музейного фонду України;

• продовження формування Державного реєстру національного культурного надбання зі створенням електронної версії реєстру рухомих пам'яток централізованої бази даних "Музейний фонд України", звірення наявності пам'яток;

• створення ефективної системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для музейної галузі;

• розвиток міжнародного співробітництва у музейній справі.