Логістика туризму - Смирнов І.Г. - 14.1. Логістична оцінка класичних "чудес світу"

Мета розділу є полягає в тому, щоб з позиції логістики оцінити класичні та нові "чудеса світу", а також туристичні чудеса України, враховуючи їхні транспортно-дорожні, складські, митні та інші функції, які з сучасного погляду можна кваліфікувати як логістичні.

14.1. Логістична оцінка класичних "чудес світу"

Абсолютні переваги країн світу з рекреаційно-туристичних ресурсів виявилися ще понад 2,2 тис. років тому, коли Філон Візантійський здійснив реєстр найвидатніших споруд, які отримали назву "семи чудес світу"" До його складу увійшли: 1) піраміди фараонів у Єгипті (3 тис. до н. е.); 2) "висячі сади" Семіраміди у Вавилоні (VII ст. до н. е.); 3) храм Артеміди в Ефесі (VI ст. до н. е.); 4) статуя Зевса в Олімпії (V ст. до н. е.); 5) мавзолей в Галікарнасі (IV ст. до н. е.); 6) Колос Родоський (Ш ст. до н. е.); 7) Александрійський маяк (Ш ст. до н. е.).

Античні описи цих див світу становили зміст одних із перших путівників. їх застосовували заможні греки, пізніше - римляни, котрі подорожували Середземномор'ям, користуючись розвинутою дорожньою мережею давньоримської держави1. Донині з наведених вище семи див стародавнього світу збереглися лише єгипетські піраміди. У 2000 р. у колишнього генерального директора ЮНЕСКО Ф. Майора виникла ідея скласти сучасний список "чудес світу". Оновлений рейтинг "чудес" оголосили 7 липня 2007 р. Автором і організатором такого конкурсу став швейцарський дослідник природи Бернард Вебер. Голосування відбувалося в декілька етапів і тривало понад рік. При цьому комплекс давньоєгипетських пірамід у Гізі не брав участі в голосуванні, оскільки йому надали почесний статус учасника першого списку семи див світу. До нових семи "чудес світу" належать:

1) римський Колізей (І ст. н. е.);

2) Велика китайська стіна (III ст. до н. е.);

3) статуя Христа в Ріо-де-Жанейро в Бразилії (1931 р.);

4) місто давніх інків Мачу-Пікчу в Перу (XV ст.);

5) піраміди індіанців майя Чичен-Ітца в Мексиці (X ст.);

6) мавзолей Тадж Махал в Індії (XVII ст.);

7) скельний комплекс Петра в Йорданії (І ст. до н. е.).

У той самий день (7 липня 2007 р.) в Україні оголосили 21 претендента на почесне звання "Семи чудес України". Результати були відомі вже 22 серпня 2007 р. До списку "Семи чудес України" увійшли:

1) заповідник "Кам'янець" у Хмельницькій обл. (XIV ст.);

2) козацький острів Хортиця в Запорізькій обл. (XIV ст.);

3) дендропарк "Софіївка" в Умані (Черкаська обл.) (Х"УШ ст.);

4) Києво-Печерська Лавра (XI ст.);

5) Софія Київська (XI ст.);

6) фортеця "Хотинська" у Чернівецькій обл. (XIII ст.);

7) Херсонес Таврійський у Криму (І ст.).

З погляду логістики цікаво, що багато із зазначених вище класичних і нових див світу, а також українських чудес мали свого часу істотний зв'язок із транспортними, складськими та митними функціями, а для деяких див світу та України транспортно-логістичний чинник виявився вирішальним щодо їх функціонування та подальшого розвитку (табл. 14.1).

Таблиця 14.1. Транспортно-логістичні функції класичних, сучасних та українських чудес світу

Отже, з першого списку класичних "чудес світу" певний зв'язок із логістикою мали усі сім, але безпосередньо з виконанням транспортно-логістичних функцій були пов'язані лише два - Колос Родоський та Александрійський маяк. Хоча давньогрецький історик Геродот зазначав, що до таких чудес належить і міст через річку Євфрат у давньому Вавилоні (разом із вавилонською вежею). Водночас уперше в людській цивілізації асфальт використали у "висячих садах" Семіраміди у Вавилоні. Зрозуміло, це був не той асфальт, з якого зроблені сучасні автодороги, та й застосовували його по-іншому. За часів фараонів у Давньому Єгипті перевозили кам'яні блоки з каменярень до місць спорудження пірамід.