Логістика туризму - Смирнов І.Г. - 14.3. Логістична оцінка туристичних "чудес" України

Туристичні чудеса України значно молодші, ніж класичні, але багато з них не поступаються за віком новим дивам. Об'єднує їх як із класичними, так і з новими "чудесами світу" те, що наявність і значущість логістичного чинника є очевидною, але, на жаль, це не детально розкрито в їх характеристиках. Пояснюється це тим, що укладачів списку туристичних "чудес" цікавила насамперед їхня історично-культурна цінність. Хоча логістичні аспекти не важко знайти в описах усіх семи туристичних "чудес" України.

Національний історико-архітектурний заповідник "Кам'янець"

Давньоримський міст, транспортно-митний осередок середньовіччя.

Кам'янець-Подільський - місто, що зберегло дух середніх віків. У ньому можна побачити одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества та середньовічної військової логістики. У літописі зазначено, кам'яну фортецю збудували литовські князі Корятовичі, які правили у 60-90-х роках XIV ст. Скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими написами, розгалужена система брукованих доріг як у місті, так і на в'їздах до нього з боку польської та руської брам, унікальний фортечний міст - головні в'їзні ворота в місто - нині привертають увагу десятків тисяч українських та іноземних туристів.

Історичний центр Кам'янця - старе місто, що функціонує як унікальний містобудівний комплекс (його площа становить 121 га), відокремлений від інших районів міста глибоким каньйоном р. Смотрич.

Архітектура старого міста-заповідника зберегла зразки культур різних народів (українців, поляків, вірмен, турків, росіян) та релігій (православної, католицької, іудейської, мусульманської), а саме: Турецький мінарет XVII ст.; турецький і вірменський бастіони XVII ст.; Миколаївська (вірменська) церква XIV ст.; дерев'яна Хрестовоздвиженська церква XVIII ст.; монастирські комплекси XV-XVIII ст. орденів домініканів, францисканів.

Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та замковий комплекс. Навколо питання про його функціонування виникали суперечки стосовно походження. За однією з гіпотез, міст звели римляни у II ст. для походу Траянового війська на Гетто-Дакію. Отже, вже тоді Кам'янець відігравав роль важливого оборонного, транспортного, торговельного осередку на перехресті стародавніх торговельно-транспортних шляхів.

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич "Культурний ландшафт каньйону" визначено кандидатом до списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО. Донині збереглася система потерн (ходів) і казематів фортеці. На денну вежу може піднятися кожен бажаючий і насолодитися подільським краєвидом. Невід'ємною частиною старого міста, його перлиною, є стара фортеця, яка стала візитною карткою Кам'янця-Подільського, його символом.

Історія заснування фортеці починається в XII ст. Кам'яні скелі наче продовжують башти фортеці. 11 башт входять до складу споруди, кожна має свою назву й історію. Наприклад, найвищу башту називають Папською, оскільки її збудували на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Інша її назва Кармелюкова, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У чорній (кутовій) башті розміщена криниця глибиною 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. На сьогодні в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.