Логіка - Жеребкін В.Є. - 9.7. Скорочені силогізми

Силогізми складаються із трьох частин: двох засновків і висновку. Але в практиці мислення ми рідко висловлюємо їх у повному вигляді. Звичайно користуються скороченими силогізмами, такими, в котрих висловлюється не три частини, а тільки якихось дві. Наприклад, замість того, щоб сказати:

ми говоримо: "Петренко не має виборчого права, тому що він неповнолітній". Тут ми висловили висновок і менший засновок; більший засновок виявився пропущеним.

Силогізм, у котрому пропущений один із засновків чи висновків, називається скороченим силогізмом, або ентимемою.

"Ентимема" — слово грецьке, у перекладі на українську мову означає "в умі", "у думках". Ця назва показує, що та чи інша частина силогізму не висловлюється, але мається на увазі.

За способом утворення розрізняють три види ентимем. 1) ентимема з випущеним більшим засновком. Наприклад: "Колективне господарство — юридична особа, отже, має спеціальну правоздатність"; 2) ентимема з випущеним меншим засновком, наприклад: "Будь-яка купівля-продаж призводить до здобуття права власності на куплену річ, отже, слід визнати, що Петренко здобув право власності на цей будинок*1; 3) ентимема з випущеним висновком. Наприклад: "Майно, нажите подружжям протягом шлюбу, вважається спільним їхнім майном, а автомобіль "Волга" нажитий Шишовим протягом шлюбу".

Усі наведені приклади є ентимемами, здобуті від категоричного силогізму. Але у вигляді ентимем можна висловлювати також умовний та розподільний силогізми. У судовій практиці найчастіше користуються скороченими формами умовно-категоричного силогізму. Наприклад: "Відсутність у місцевої міліції заяв про зникнення громадян свідчила про те, що вбитий не є місцевим жителем". У цій ептимемі випущений більший засновок. Якщо його вставити, то умовивід матиме таку форму:

Досить часто в скороченій формі висловлюється також суто умовний силогізм. Випущеним у таких ентимемах є, звичайно, висновок. Наприклад:

"Якщо робочий день Григоренка закінчується пізніше, ніж у Петренка, то Григоренко повертається додому пізніше, ніж Петренко. Ллє якщо Григоренко повертається додому пізніше, ніж Петренко, то він не міг бачити, як Петренко повертається додому з пакунком".

У розподільно-категоричному силогізмі трапляється два види ентимем: 1) ентимема з випущеним більшим засновком. Наприклад: "Під час розслідування причин загоряння було встановлено, що ні електропроводка, ні електроприлади не могли стати причиною загоряння. У зв'язку з цим склалася версія, що пожежа виникла унаслідок зумисного підпалу"; 2) ентимема з випущеним висновком. Наприклад: "Петренко міг перебувати 5 травня або в Києві, або в Харкові. Ллє встановлено, що 5 травня в Харкові його не було". Менший засновок у розподільно-категоричному силогізмі не висловлювати не можна.

Дилема у практиці мислення трапляється звичайно в скороченому вигляді, у повній формі дилема — явище рідкісне.

Розрізнюють два види дилем-ентимем:

1. Дилеми-ентимеми, побудовані за такою формою:

Або А є В, тоді А є N. Або А є С, тоді А є М.

Прикладом цього виду дилеми-ентимеми є такий умовивід: "Одне з двох: або слова, що розкриваються в останньому слові, обставини не нові або несуттєві, і тоді відновлення судового слідства взагалі зайве, або ці обставини нові і суттєві для справи, тоді суд не може, не порушуючи принципу повноти і всебічності дослідження справи, не відновлювати судового слідства".

2. Дилеми-ентимеми, що мають формулу:

Наприклад, "Одне з двох: або кворум є, або кворуму немає, отже, треба або розпочинати зібрання, або відмінити".