Логіка - Конверський А.Є. - 8. Зміст поняття та склад злочину.

В кримінальному праві існує поняття "склад злочину", яке відповідає відомому нам тепер терміну "зміст поняття".

В юридичній практиці прийнято говорити не про зміст понять "крадіжка", "розбій", "шахрайство" і т.д., а про склад злочину (чи то крадіжки, чи то шахрайства і т.д.).

Дамо дефініцію поняття "склад злочину". Складом злочину називають сукупність суб'єктивних ознак, при наявності яких суспільно небезпечна дія визначається злочином за кримінальним кодексом.

З точки зору логіки склад злочину - це зміст поняття, яке відображає даний злочин.

Злочин - це специфічний об'єкт поряд з тими предметами і явищами, які оточують людину. І так саме як предмети і явища, що незалежно існують від людини, знаходять відображення у наших поняттях, так і протиправні дії, вчинені людиною (залежні від людини), відображаються в конкретних поняттях.

Тому-то склад злочину - це сукупність суттєвих ознак, що фіксують суть вчиненої протиправної дії, а зміст поняття - це відображення цієї дії в наших думках, це знання про такий злочин.

А це означає, що склад злочину і зміст поняття співпадають, адекватні одне одному. Але склад злочину - це те, що "реально" існує, а зміст злочину - це його мислення (логічне), віддзеркалення.

Наприклад, з однієї сторони, складом такого злочину, як "грабіж" є наступні суб'єктивні ознаки: 1) відкрите, 2) заволодіння, 3) чужим майном, 4) із застосуванням насилля і погроз. З другої сторони, узагальнення цих ознак є змістом поняття "грабіж".

Склад більшості злочинів визначає кримінальний кодекс. Але в деяких випадках закон не визначає всіх ознак, що входять до складу злочину. Тоді звертаються до кримінально-правової теорії і до судової практики.

Фактично склад злочину є і юридичною і логічною основою відмежування одних злочинів від інших. Знаючи, наприклад, склад злочину "розбій", ми можемо його легко відрізнити від інших злочинів: "шахрайство", "грабіж" і т.д.

При розгляді питання "Види понять" ми наголошували на такій дії, як логічний аналіз поняття, яка передбачає віднесення будь-якого поняття до конкретного виду. Аналогічною дією в юридичній науці є кваліфікація злочину.

Під "кваліфікацією злочину" розуміють оцінку конкретної суспільно небезпечної дії, яка вказує, який саме злочин здійснено.

Щоб кваліфікувати злочин, потрібно знати, які ознаки входять до його складу.

У логічному відношенні кваліфікація злочину - це віднесення конкретної суспільно небезпечної дії до одного із кримінально-правових понять, передбачених законом.

Наприклад, якщо кваліфікувати довільну суспільно небезпечну дію у вигляді функціональності ознак: 1) відкрите, 2) заволодіння чужим майном, 3) без насилля і погроз як грабіж, то це буде не вірно.

Дати правильну кваліфікацію злочину означає показати, продемонструвати, що дана протиправна дія дійсно є елементом конкретного виду злочину і цим самим їй притаманні всі ознаки, що містить цей злочин.

Неправильна кваліфікація злочину означає віднесення до певного виду злочину протиправної дії, що не має ознак цього злочину. А це вже не тільки логічна помилка, а й судова, з якої випливає неправильне визначення міри покарання за скоєне.

Все це зумовлює ту обставину, що для правосуддя головним є правильно кваліфікувати злочин.

Фіксація злочину, встановлення причетності підозрюваного до злочину - це лише початок дії правосуддя. Головним є співставлення конкретної суспільно небезпечної дії з тією статтею кримінального закону, яка адекватно описує вчинене.

Логіка ж, зі свого боку, вимагає, щоб до кожної суспільно небезпечної дії застосовувалися лише ті поняття, які є їх адекватним відображенням.