Маркетинг - Гаркавенко С.С. - Метод кореляційно-регресивного аналізу

Визначати ціни з огляду лише на витрати щонайменше було б недалекоглядним рішенням. Адже споживач опікується не тим, скільки коштів було витрачено фірмою, щоб виготовити товар або на його зберігання чи на рекламу. Споживача цікавить лише те, яка йому користь з того товару. Отже, у нього є власне уявлення про те, скільки товар повинен коштувати. Тому саме попит і має бути основним орієнтиром при визначенні цін.

Можна виділити такі методи ціноутворення з орієнтацією на попит: / параметричні методи ціноутворення;

/ метод встановлення ціни на основі аналізу економічної цінності товару для споживача;

/ метод визначення точок ціни (цінових порогів);

/ сумісний аналіз;

/ експеримент;

/ метод "кидання стріл".

Параметричні методи ціноутворення

Параметричний ряд - це група однорідної за конструкцією та технологією виготов' лення продукції, яка має однакове або схоже функціональне призначення, але відрізняється кількісним рівнем споживчих характеристик.

Параметричні методи ціноутворення передбачають визначення залежностей між ціною або витратами на виробництво і реалізацію продукції та параметрами, що належать до параметричного ряду. Такий підхід використовується при визначенні ціни на новий товар на стадії проектування та конструювання (розроблення технічного завдання, технічного проекту). На цьому етапі точні дані щодо витрат невідомі. Однак відомі основні параметри нового вибору. Також відомі залежність між ціною (витратами) та параметрами аналогічних виробів, що вже випускаються, які і беруться за основу для розрахунку нової ціни. Визначена таким чином ціна порівнюється з ринковими цінами. На відміну від наведених вище методів, орієнтованих на витрати, ці методи враховують не тільки витрати, а й якісні параметри виробів і є коректнішими з погляду ринкового ціноутворення.

Розглянемо п'ять варіантів параметричних методів (див. рис. 5.12):

o метод питомої ціни;

o метод кореляційно-регресивного аналізу;

o метод структурної аналогії;

o агрегатний метод;

o метод визначення ціни на основі коефіцієнта технічного рівня товару.

Метод питомої ціни

Цей метод використовується для визначення ціни нового товару, який достатньо повно може бути охарактеризований одним параметром якості (потужність, місткість тощо). Базується на визначенні питомого показника собівартості (або ціни). Послідовність розрахунку ціни при цьому така.

Крок 1. Визначення питомої ціни (або питомої собівартості)

Питомий показник - це відношення собівартості (або ціни) базового виробу до значення основного параметра цього виробу. Так, питома ціна (Ц_пт) одиниці виробу розраховується:

^ЦПИТ ~ у ' (5.30)

а питома собівартість одиниці виробу (С^і С - ^с"

- _х o (5.31)

Де Ц_б - ціна базового виробу,

С₆ - собівартість базового виробу,

Х_й - значення основного параметра базового виробу у відповідних одиницях.

Крок 2. Визначення ціни нового виробу

Розрахунок ціни нового виробу проводиться за формулою:

Ц_ц = Ц" _т o X + Н, (5.32)

де Х_н - кількісне значення головного параметра нового виробу,

н - надбавки/знижки, які відображують зміни інших" споживчих характеристик нового виробу.

Метод кореляційно-регресивного аналізу

Цей метод передбачає розрахунок ціни нового виробу на основі рівняння регресії, яке встановлює залежність між ціною та значенням параметрів якості в межах параметричного ряду:

И = * (^х,. *2> X,.....х").

^{де х,, х^, Хд,.... хп - параметри якості виробу.}

Метод структурної аналогії

Ціна нового виробу розраховується цим методом на основі визначення структури собівартості. Спочатку визначається питома вага складових повної собівартості - заробітна плата та матеріальні витрати. Потім розраховуються абсолютні значення матеріальних витрат і заробітної плати при виробництві нового виробу. На основі цих даних (абсолютного значення витрат та їхньої питомої ваги в структурі собівартості) і розраховується ціна нового виробу:

ц,"с"-(і + Р);

С (С,)

_{°н = 'т%' (б,33)}

де 11 - ціна нового виробу;

С - собівартість нового виробу;

С_м (С₃) - матеріальні витрати (або заробітна плата) на одиницю нового виробу;

^Ам ^ ~* ^{питома вага} матеріальних витрат (заробітної плати) в собівартості аналогічної групи виробів;

Р - середньогалузева рентабельність. Агрегатний метод

Агрегатний метод, як і інші параметричні методи, передбачає визначення ціни нового виробу і є актуальним для тих виробів, які складаються з окремих конструктивних елементів (деталей, вузлів, комплектуючих виробів) при визначенні цін складних видів техніки. При цьому ціна кожного з цих елементів відома. Отже, ціна (або собівартість) нового виробу розраховується як сума цін (або собівартості) окремих елементів виробу.