Маркетингова цінова політика - Литвиненко Я.В. - Ринки змішаної економіки

Для них характерні риси як ринкової, так і командно-адміністративної економіки. Тому в країнах з таким типом економіки зустрічаються всі її чотири типи (ринкова, командно-адміністративна, традиційна, змішана).

Ринки натурального господарства

Для такого типу економіки характерними є товарні відносини, коли обмін відбувається на підставі товару — еквівалента, навіть без застосування грошей.

Ринки також поділяються за різними ознаками.

1. За територіальною ознакою.

Світовий ринок утворюється на світовому рівні й охоплює види продукції, які відносно постійно вживають усі країни (наприклад, ринки продовольства, взуття, одягу та ін.). Ціни на такому ринку визначаються на рівні середньосвітових з урахуванням загальноекономічних чинників, які діють не тільки в різних країнах але і на різних континентах. У свою чергу світовий ринок може також поділятися на:

а) відкритий, тобто доступний для всіх споживачів будь-якої країни. Він характеризується високим ступенем інтеграції економіки різних країн світу, високим ступенем конкуренції і дією загальноекономічних законів ринкової економіки. Вхід та вихід на такий ринок є вільним для будь-якого підприємства в будь-який час. На такому ринку ціни визначаються як світові середньоринкові;

б) закритий, тобто ринок окремої країни світу, яка не хоче мати ділових економічних стосунків з іншими країнами і визначає ціни як середньоринкові в цілому по державі.

Міждержавний ринок характеризує відносини між окремими державами з приводу реалізації певних видів продукції, послуг. На такому ринку укладаються міждержавні угоди щодо продажу товарів і надання послуг, а також між окремими підприємствами та фірмами. Особливістю міждержавного ринку є інтеграція економіки окремої країни в економічний простір інших держав та зміцнення міждержавних економічних відносин. При цьому потрібно враховувати законодавство як окремої країни, так і інших країн світу, та особливості поведінки партнерів, які при цьому виникають. Ціни угод визначаються на підставі чинників, які діють у цих країнах, а також загальноекономічних світових чинників.

Національний ринок охоплює економічні відносини всередині держави між вітчизняними підприємствами. Фінансові відносини базуються, як правило, на вітчизняній валюті і чинному законодавстві. Підприємства є суб'єктами економічних відносин і мають право вступати у відносини з іншими підприємствами, в тому числі іноземними. Такий ринок враховує макропопит, який утворюється за всіма товарними групами і споживачами та визначається проведенням його сегментації за різними ознаками. Ціни визначаються на підставі загальнодержавного попиту та пропозиції і є, по суті, середньоринковими для цієї країни. У свою чергу залежно від типу реалізації цей ринок також поділяється на:

а) оптовий, коли переважна більшість товарів та послуг продаються великими партіями оптовим споживачам або групам споживачів (на цьому ринку діють оптові ціни, які можуть бути нижчими, ніж ті, за якими товари реалізуються населенню);

б) роздрібний, коли переважна більшість товарів та послуг реалізується безпосередньо споживачам (такі ціни вищі від оптових і мають враховувати конкретні вимоги громадян, їх смаки і традиції).

Регіональний ринок характеризує загальну кон'юнктуру ринку окремого регіону всередині країни (наприклад, західний, східний, північний та південний регіони України мають свої особливості розвитку попиту і споживання, особливі смаки та вимоги споживачів до споживчих товарів та послуг). Також можливий поділ цього ринку й за іншими ознаками (наприклад, за віком, розвитком виробничої сфери, ступенем зайнятості та ін.). Ціни на регіональному ринку встановлюються відповідно до чинників, які діють на території регіону і з урахуванням особливостей споживання і традицій, які склалися.

2. За рівнем добробуту населення.

Ринок, який охоплює споживачів з високими доходами. Для таких ринків характерні високі темпи споживання товарів та послуг, висока купівельна спроможність і бажання громадян придбати ці покупки.

Ринок із середніми доходами споживачів. Для нього характерний відносно рівномірний попит та пропозиція товарів, встановлюються середні ціни, які мають невелику амплітуду коливань цін залежно від регіону всередині країни, відносно стабільне споживання основних видів товарів. При цьому конкуренція не впливає на зміну цінової стратегії фірми.

Ринок, на якому спостерігається досить велика різниця між доходами окремих верств населення. На такому ринку встановлюються різні ціни, спрямовані на окремі групи населення, залежно від їх доходів. Тут велике значення має конкурентна боротьба за споживача між різними фірмами. Ефективність такого ринку залежить від правильності його сегментації, визначення груп споживачів, їх смаків та вимог до виробленої продукції.

3. За товарно-галузевою ознакою.

Ринок сировини та матеріалів. Ціни на такому ринку встановлюються на підставі вартості їх добування або виробництва, отримання прибутку виробником. При цьому кінцева ціна значно залежить від вартості землі, засобів виробництва, робочої сили, ступеня механізації видобування та ін. На цьому ринку конкуренція, як правило, не достатньо висока, з ознаками олігополії.

Ринок засобів виробництва. Цей ринок також в основному олігополістичний. Але на ньому спостерігається певна конкуренція у випадках, коли йде боротьба між виробниками найновішої техніки, із застосуванням нових технологій, та реалізації її споживачам. На цьому ринку ціна залежить від ступеня індивідуальності виконання замовлення та роботи, терміновості та інших чинників.

Ринок сільськогосподарського виробництва. Цей ринок є конкурентним, і ціни визначаються за різними чинниками: видом продукції (овочі, фрукти, продукція тваринництва), видом споживання (готова продукція та продукція, яка потребує додаткової переробки перед вживанням), кінцевим споживачем, строками споживання, попитом населення на продукцію, в тому числі її сезонністю, потужностями та можливостями виробників природними умовами, ступенем замінності виробів таін.

Ринок споживчих товарів (продовольчих та непродовольчих виробів). Він є найбільш конкурентним, тому що на ньому наявна велика кількість виробників та продавців, які змагаються за споживача. На такому ринку встановлюється ринкова ціна, яка визначається як середня між цінами всіх суб'єктів, що діють на ринку. Крім того, може бути і нецінова конкуренція та інші особливості. Велике значення при цьому мають цінові стратегії, які розробляються підприємствами з метою отримання найбільшого прибутку або збільшення обсягів реалізації товарів.

4. За строком споживання продукції.

Ринок товарів довгострокового споживання. В основному це технічно складні побутові товари (морозильники, телевізори, пральні машини, легкові автомобілі та ін.). Установлення цін на такі товари має свої особливості, які полягають у визначенні цін з урахуванням строку користування виробом, строку гарантії, наявністю парку цих виробів у населення. Велике значення має вивчення попиту на товари, ступінь впливу досягнень науково-технічного прогресу та зміна пріоритетів і вимог споживачів, можливість запровадження новітніх технологій розрахунків за товари, в тому числі застосування можливості отримання споживчого кредиту та ін. Велике значення має також обслуговування споживачів після продажу продукції, якість проведення консультацій щодо правил експлуатації та ін. Усі ці чинники мають враховуватися під час визначення ціни такого виробу.

Ринок товарів короткострокового споживання. Як правило це продовольчі товари (взуття, одяг тощо). Ціни на такі вироби визначаються залежно від попиту та пропозиції на них, консервативності споживачів, традицій у споживанні, які склалися на певній території, середньомісячних доходів населення та ін. При встановленні ціни визначаються та враховуються всі чинники, які діють на ринку, в тому числі цінова політика, яка проводиться іншими підприємствами.

5. За місцезнаходженням стосовно виробника.

Ринок власного виробництва. Цей ринок може бути закритим, і ціни визначаються тільки на підставі кон'юнктури, яка склалася на внутрішньому ринку. Може бути також розвинута конкуренція, ступінь якої залежить від кількості виробників у державі, їх бажання виробляти і реалізовувати свою продукцію та ступеня вигідності цього виробництва.

Ринок імпортера. Такий ринок розрахований на завезення товарів з інших країн і використовується для доповнення та розширення асортименту товарів, які реалізуються на вітчизняному ринку. Ціна на цьому ринку визначається на підставі ціни, встановленої в країні-виробнику, з якої цей виріб завозиться. Важливе значення має також імпортна політика, що проводиться в державі, яка стимулює завезення товарів з-за кордону або навпаки захищає власного виробника. На кінцеву ціну також впливають митна політика, розмір установленого мита, його стимулюючий або стримуючий характер.

Ринок експортера. Він спрямований переважно на виробництво та вивіз товарів за межі кордонів держави. На визначення ціни на такі товари впливають усі чинники, характерні при імпорті товарів, а також податкова політика держави (в плані повернення, наприклад, податку на додану вартість при експорті товарів). За наявності такого ринку розширюється інтеграція держави у світове співтовариство, прискорюється впровадження досягнень науково-технічного прогресу під час виробництва товарів, а підприємство, яке експортує товар, вступає в конкурентну боротьбу на світовому рівні, що, в кінцевому результаті, позитивно впливає на ефективність його діяльності.