Маркетинговий менеджмент - Белявцев М.І. - Концепція вдосконалення виробництва

Існує низка альтернативних концепцій, на основі яких комерційні та некомерційні організації здійснюють управління своєю діяльністю, а саме: концепція вдосконалення виробництва; концепція вдосконалення товару; концепція інтенсифікації комерційних зусиль; концепція класичного маркетингу; концепція соціально-етичного маркетингу, концепція маркетингу взаємодії.

Концепція вдосконалення виробництва

Мається на увазі те, що споживачі віддають перевагу товарам, які найширше розповсюджені та пропонуються за помірною ціною. В основі цієї концепції лежать такі передумови:

1. компанія концентрує увагу на зниженні собівартості (шляхом підвищення продуктивності) з тією метою, щоб виробляти товари за доступними цінами;
2. споживачі зацікавлені в купівлі товарів, які виробляє ця конкретна фірма. У такому разі можлива ситуація перевищення попиту на товар над його пропозицією, унаслідок чого головним завданням фірми стає пошук шляхів розширення виробництва;
3. споживачі знають про наявність виробів-аналогів і здійснюють свій вибір на основі порівняння цін на аналогічні товари.

Концепція вдосконалення товару

Це така орієнтація управління, яка передбачає, що споживач сприятливо відноситиметься до товару, оскільки він досить високої якості і має найкращі експлуатаційні властивості. У даному випадку фірма (організація) повинна сконцентрувати увагу на вдосконаленні товару.

Концепція інтенсифікації комерційних зусиль

Ця концепція також відома як "концепція збуту". Вона характеризує напрямок, якого дотримуються виробники товарів у своєму прагненні правильно організувати збутову діяльність. Основні складові цієї концепції такі:

— головне завдання фірми полягає в досягненні визначеного обсягу продажу своїх товарів;

— споживачі не купуватимуть товари в тому обсязі, котрий необхідний фірмі, без певного впливу;

— споживачів можна примусити купити певні товари за допомогою різних методів стимулювання продажу;

— покупці можуть робити повторні покупки або існує достатня кількість потенційних споживачів. Таким чином, на практиці реалізація концепції пов'язана з нав'язуванням покупки, причому продавець прагне за будь-яку ціну укласти угоду, а задоволення потреб покупця є другорядним моментом.

Концепція класичного маркетингу

Є новим напрямком у збутовій діяльності. В основі цієї концепції лежать такі положення:

1. фірма бачить своє завдання в задоволенні потреб певної групи споживачів;

2. фірма усвідомлює, що задоволення цих потреб потребує проведення цілого комплексу маркетингових досліджень для їх виявлення;

3. маркетингова діяльність фірми постійно контролюється й аналізується;

4. фірма впевнена, що результати її діяльності щодо задоволення попиту призведуть до повторних покупок продукції і забезпечать сприятливу громадську думку. Таким чином, концепція маркетингу — це орієнтація на покупців, підкріплена комплексом заходів, націлених на задоволення потреб ринку.

Концепція соціально-етичного маркетингу

Так само, як і концепція класичного маркетингу, передбачає, що першорядним завданням фірми є визначення потреб і попиту окремих груп споживачів і використовування ефективніших і продуктивніших, ніж у конкурентів, способів задоволення цих потреб. Але разом із цим, фірма повинна забезпечити збереження й зміцнення благополуччя споживача та суспільства в цілому. Появу цієї концепції спричинили деякі сумніви щодо того, наскільки концепція класичного маркетингу відповідає нашому часу, коли в наявності погіршення навколишнього середовища, недостатність природних ресурсів, стрімкий приріст населення, всесвітня інфляція і занедбаний стан сфери соціальних послуг. За Ф. Котлером, ця концепція "вимагає від діячів ринку поєднання в рамках політики маркетингу 3-х чинників". Спочатку при розробці політики маркетингу фірми орієнтувалися, головним чином, на отримання прибутку. З часом акцент переноситься на задоволення купівельних потреб, результатом чого постала концепція класичного маркетингу. Сьогодні ж у процесі прийняття рішень ураховуються також і інтереси суспільства. Поєднання всіх трьох зазначених чинників і характеризує концепцію соціально-етичного маркетингу, результатом прийняття якої може бути значне зростання продажу і прибутків.