Реклама - Джефкінс Ф. - 13.ДРУК

ШІСТЬ ОСНОВНИХ СПОСОБІВ ДРУКУ

1. Вступ

Людині, що вивчає рекламну справу, не обов'язково знати технічні деталі друкарських процесів, машин та верстатів, але загальне уявлення про способи друку має суттєве значення, насамперед коли йдеться про різні типи рекламних матеріалів, що виготовляються за допомогою цих способів. У цьому розділі йтиметься про шість основних способів: високий друк, літографію, глибокий друк, флексографію, шовкотрафаретний друк та цифровий друк. Високий друк тепер використовують дуже рідко, а літографія витісняє глибокий друк.

2. Високий друк

Близькими до цього способу є звичайна печатка та друкарська машинка, тобто друковані знаки з'являються на папері внаслідок притискування до нього пофарбованої рельєфної поверхні. Машина може бути плоскодрукувальною і друкувати на окремих аркушах паперу або ротаційною і друкувати на ролях.

Високий друк вимагає рельєфної друкарської поверхні. Рельєф може мати вигляд автотипної крапки, лінії або літери. Рівні частини поверхні залишають пробіли.

Це — дійсно універсальний спосіб і однією з його переваг є можливість використовувати папір будь-якого типу. Коли виникає потреба в тонових картинках, використовують автотипні растри — від дуже грубих до дуже мілких, залежно від типу паперу. Високим друком можна робити буквально все — від візитних карток до високоякісних повнокольорових каталогів або книжок. Є спеціальні машини, які можуть друкувати на ніжних матеріалах, наприклад фользі.

Вадою високого друку є великі ротаційні машини, що вимагають значної кількості працівників. Цей спосіб друку є досить дорогим для великих тиражів, якщо тільки не стереотипувати та, за потреби, заміняти друкарські форми або не використовувати одразу кілька машин.

Більше того, виробництво металевого шрифту та друкарських форм вимагає цілого відділу — словолитні в буквальному розумінні цього слова. Колись вони були в друкарнях старих газет "Фліт Стрит". Діяльність таких відділів вимагала великої кількості працівників і була дуже дорогою. Вони зникли з переходом до офсетної літографії — дешевшої, менш трудомісткої та ще й якіснішої. Проте невеликі друкарні все ще послуговуються високим друком.

Оскільки шрифт виливається з гарячого металу, то цей процес часто називають "гарячометалевою системою", таким чином зазначаючи його відмінність від інших процесів, що базуються на "холодному" наборі на плівці або стрічці. Автотипний растр використовують для репродукування картинок в усіх системах, за винятком глибокого друку.

3. Літографія

Це дуже стара техніка друку, і вона користується популярністю серед друкарів у всьому світі. Спочатку літографія потребувала великої плити з пористого каменя (його видобували в гірському масиві Джура, що в Німеччині). Цей спосіб є плоским, тобто друкований образ притискається до каменя або пластини. Друк ґрунтується на тому принципі, що вода та жир не змішуються. Отже, якщо друкований образ є жирним і пофарбованим, то вода змиє зайву фарбу, але залишить її на жирних ділянках. Цим і пояснюється необхідність застосування пористого каменя. Сьогодні в літографії використовують металеві пластини, а машини можуть бути як ротаційними, так і плоскодрукувальними. Отже, можна застосовувати, як ролі паперу, так і окремі аркуші.

Системою DTP (desk top publishing — настільне видання) користуються не тільки компанії для видання власних часописів та інших друкованих матеріалів, але й видавці книг та газет. Повністю набрані та розмічені сторінки передають з комп'ютера до друкарської машини. Застосовуючи системи PageMaker або Quark Express, текст можна написати, набрати та розбити на сторінки. Типографіка є гнучкою завдяки децимальній шкалі розмірів шрифту. "Ударні" рядки можна розташувати, розтягнути або стиснути прямо на екрані.