Ринкове ціноутворення - Мазур О.Є. - Метод кореляційно-регресійного аналізу

Суть агрегатного методу полягає в підсумовуванні цін окремих конструктивних частин виробів (деталей, вузлів, комплектуючих), що входять до параметричного ряду, а також додаванні нормативному прибутку. Цей метод застосовують, якщо ціни різних конструктивних елементів виробу відомі, відтак сукупна ціна продукції обчислюється як їхня сума.

Приклад 4.13

Виріб коштує 18 тис. грн. До нього додали ще один вузол, вартість виготовлення і монтування якого на виробі становить 2 тис. грн. Тоді при рентабельності 15% до собівартості ціна нового виробу повинна дорівнювати 18 + 2 • 1,15 = 20,3 тис. грн.

Метод структурної аналогії

Метод структурної аналогії використовують при впровадженні нових вдосконалених і взаємозамінювальних товарів. Для цього визначають суму планових прямих витрат на новий виріб С_пр, у якості яких беруть матеріальні витрати С_м або планові витрати на заробітну плату С_з/п (у галузях, де їхня частка в прямих витратах особливо велика). Ці дані зумовлюються технологією та організацією виробництва, а тому їх можна визначити вже на стадії дослідного виробництва, до початку продажу. Далі по аналогічному (замінюваному) виробу при існуючому обсязі його випуску визначають питому вагу прямих витрат в структурі повних витрат - А_пр (або А_м А_з/п).

Тоді повна собівартість нового виробу (довгострокова нижня межа ціни) дорівнює:

С (або С С , ) ^нов А (або А А_/)

а ціна нового виробу становитиме

Р = С + г ,

нов нов

де г - планова рентабельність.

Приклад 4.14

Потрібно визначити ціну нового паливного фільтру грубого очищення, якщо прямі витрати на матеріали 0,75 грн, а питома вага прямих матеріальних витрат в повній собівартості по аналогічному виробу становлять 27,7%. Норма окупності проекту - 18% до собівартості.

Розрахуємо повну собівартість нового фільтру:

С 0,75

С = ---- 100 (%) =------100 (%) = 2,70 грн

^нов А ¹ ' 27,7

Ціна нового фільтру Р = С + г = 2,70 + 18% = 3,18 грн.

нов нов

Метод кореляційно-регресійного аналізу

Метод кореляційно-регресійного аналізу застосовують для визначення функціональної залежності зміни результативної ознаки (ціни) від зміни одного чи кількох ознак чинників (техніко-економічних параметрів продукції, що належать до параметричного ряду). Ціна за цим методом виступає як функція багатьох споживчих параметрів:

^р = ^ ^хз, — ^

де х₁, х₂, х₃ х_п - основні параметри якості товару.

Кількісну залежність між ціною і значеннями параметрів якості визначають на основі одного з методів регресійного аналізу. При цьому застосовують різні форми рівняння регресії:

лінійна Р = а₀ + а, х, +... + а_пх_п

лінійно-степенева р = а₀ + а₁ х₁ +... + а_п+₁ + ...а_п+_пх²

степенева р = а₀X^аX^а ....х^а_п

(а, +а_Лх_Л +...+а_пх_п )

показникова р = е ^{1 11 п п}

— а₁ а₂ а_п гіперболічна р = а₀ +---1---+... +--та інші форми.

де р - вирівняні (теоретичні, розрахункові) ціни;

х₁, х₂,х_п- значення техніко-економічних параметрів виробів

ряду;

а₁, а₂, а_п- коефіцієнти рівняння регресії.

Порядок проведення регресійного аналізу, знаходження невідомих параметрів рівняння й економічне оцінювання отриманих результатів здійснюють відповідно до вимог математичної статистики.

Вигляд функціонального зв'язку між ціною і сукупністю техні-ко-економічних параметрів може бути заданий заздалегідь чи вибраний автоматично в процесі оброблення на ЕОМ. Тісноту кореляційного зв'язку між ціною і сукупністю параметрів оцінюють за величиною множинного коефіцієнта кореляції. Близькість цього коефіцієнта до одиниці свідчить про тісноту зв'язку. За рівнянням регресії розраховують вирівняні (теоретичні, розрахункові) значення цін виробів певного параметричного ряду.

Таким чином, метод кореляційно-регресійного аналізу дає змогу моделювати зміну цін залежно від сукупності їхніх параметрів, строго визначати аналітичну форму зв'язку, а також використовувати рівняння регресії для розрахунку цін товарів, що входять до параметричного ряду. В результаті стає можливим формування взаємозв'язаної системи цін на товари.

Вказаний метод ефективний при проведенні розрахунків на ЕОМ. При цьому варто користуватися таким алгоритмом дій:

1) визначення параметричного ряду виробів;

2) відбір параметрів, що найбільшою мірою впливають на ціну виробу;

3) вибір й обґрунтування форми рівнянні регресії;

4) виведення системи нормальних рівнянь і розрахунок коефіцієнтів регресії.

Дуже важливо правильно відібрати техніко-економічні параметри продукції. Для цього слід дотримуватися ряду вимог:

• до складу відібраних параметрів включають параметри, зафіксовані в стандартах і технічних умовах; крім технічних параметрів (потужність, вантажопідйомність, швидкість та ін.) використовують показники серійності продукції, коефіцієнти складності, уніфікації та ін.;

• сукупність відібраних параметрів повинна достатньо повно характеризувати конструктивні, технологічні й експлуатаційні властивості виробів параметричного ряду і мати достатньо тісний кореляційний зв'язок з ціною;

• параметри не повинні бути взаємозалежними.

Приклад 4.15

За даними табл. 4.19 потрібно визначити ціну 1 тонни нових вузлів з діаметром умовного проходу 350 мм.

Між ціною і діаметром спостерігається гіперболічна залежність, яка

виражається рівнянням р = _—о + ^—1 + ^—1. + . + —п.

зультаті відповідних

розрахунків отримано конкретне рівняння гіперболічної залежності

р = 207,3 + ' , де р - теоретичні рівні ціни за 1 т, х₁ - діаметр умовного

проходу, мм. Тоді для нового виробу з діаметром 350 мм ціна становитиме 207,3 + 22548,9 : 350 = 272 грн.

Таблиця 4.19. Характеристики вузлів параметричного ряду