Товарна інноваційна політика - Сумець О.М. - Розділ 7. Сучасні методи і засоби генерування ідей продуктових інновацій

Ключові терміни: ідея, методи, генерація ідей, проектування, реінжиніринг, система автоматизованого проектування, інноваційна інформація.

Ключові питання розділу 7.1. Визначення та оцінка джерел інноваційної інформації. 1.1. Характеристика методів генерування ідей. 7.3. Системи автоматизованого проектування продукції.

Рівень освоєння матеріалу розділу:

o знати й розуміти: трактування поняття "ідея", її сутність; класифікацію методів генерації ідей; сутність та особливість системи автоматизованого проектування; сутність реінжинірингу, зміст інноваційної інформації;

o уміти: описувати основні принципи творчої діяльності; класифікувати джерела інноваційної інформації; визначати особливості методів генерування ідей.

7.1. Визначення та оцінка джерел інноваційної інформації

Головним джерелом будь-яких ідей є, звичайно, навколишній світ. Оточуюче людей середовище не просто матеріальне, а складається із безпосередньо сприйнятих суттєвостей навколишнього світу,

тобто об'єктів та співвідносин між ними. Всі вони складаються із речовини та енергії, які існують у просторі та часі, тобто взаємодії між цими об'єктами також характеризуються речовими, енергетичними, просторовими та часовими співвідношеннями. Якщо цю ситуацію представити у вигляді схеми (рис. 7.1), то можна виділити основні види джерел, що забезпечують життя людей та характеризують первинні (первісні) джерела ідей для створення, знову ж таки, первісних продуктів (засобів) щодо забезпечення базових потреб.

Наведені на рис. 7.1 джерела первісних ідей характеризують особливості сприйняття людиною навколишнього світу та впливу цих джерел на її свідомість та оцінку результатів цього впливу. Таке інформаційне сприйняття навколишнього світу за поданням польського психолога і психіатра А. Кемпинського отримало назву "інформаційного метаболізму". Його сенс полягає в тому, що взаємодія людини з оточуючим світом і ті образи, які в результаті цього з'являються у свідомості людини мають інформаційний характер. Тобто, так само як життя тіла засноване на енергетичному метаболізмі - фізичному обміні з оточуючим середовищем, так і життя психіки людини засновано на інформаційному метаболізмі. Інформаційні потоки, що впливають на людину, як і світ, що її оточує - неоднорідні. Кожному аспекту інформаційного потоку відповідає своя психічна функція людини. Психічна функція - це властивість, яка притаманна окремій людині, оцінювати та розрізняти між собою ті чи інші джерела інформації. Для задоволення своїх базових потреб (житло, харчування, одяг, праця, відпочинок, безпека тощо) людина обирає найпростіші джерела інформації, іноді на суто інтуїтивному рівні своєї свідомості. Обравши те чи інше джерело, та отримавши від нього інформацію, яка їй більш за все потрібна, людина виділяє із всього інформаційного блоку найбільш цікаву (або потрібну) частку, яку й намагається розглядати як ідею. Потім ця ідея із неуречевленого вигляду перетворюється у вигляд уречевлений (взуття, одяг, їжа тощо) і спрямовується на задоволення базових потреб. Такий підхід до пошуку інноваційної ідеї можна класифікувати як простіший або примітивний.

Рис. 7.1. Класифікація первісних (інформаційних) джерел інноваційних ідей [27, с. 113]

Пошук підприємницької інноваційної ідеї - це досить важке й відповідальне завдання підприємця, який має знайти в ідеї можливість реалізувати у цьому процесі свої знання і здібності. На шляху пошуку продуктивної інноваційної підприємницької ідеї існує безліч загальних, специфічних та індивідуальних проблем. Ці проблеми для пошукача новаторської ідеї можуть носити як макро-, мезо-, так і мікромаркетинговий характер. У процесі пошуку і вибору інноваційної підприємницької ідеї необхідно оцінювати інформаційні потоки із значної кількості джерел. Оцінка нової ідеї має бути комплексною, тобто її варто розглядати з різних точок зору. Складність інноваційного відбору полягає, з одного боку, у визначенні, оцінці та відсіювання джерел інформації, а з іншого, у процесі проведення комплексної оцінки обраної ідеї. Цю оцінку необхідно провести за наступними показниками: ° наявності відповідної технології для матеріальної реалізації

ідеї;

в реальних можливостей залучення фінансових коштів;

o рівня конкуренції на ринку відповідних товарів і послуг;

о наявності споживачів та знання їх потреб нині і в майбутньому;

з стабільності та гнучкості чинного законодавства в галузі та державі;

o компетентності, досвіду та управлінських здібностей персоналу.

Для визначення та оцінки джерел інноваційної інформації бажано зробити їх попередню класифікацію (рис. 7.2).

За даною класифікацією всі види джерел інноваційної інформації можна розділити на: а) не системні та б) системні. До не системних джерел відносяться такі джерела інноваційної інформації, які не носять постійного характеру. Системні джерела це ті, що мають постійний характер існування.

Несистемні можна поділити на випадкові та очікувані. Вони, як правило, є побічним результатом цілеспрямованих науково-пошукових робіт: експериментів, дослідів, спостережень та інших методів творчого (евристичного) наукового пошуку. За походженням обидва джерела можуть бути як виробничого, так і невиробничого характеру.

Рис. 7.2. Класифікація джерел інноваційної інформації[46, с. 137]

Джерела виробничого походження безпосередньо пов'язані з практичними діями у реалізації наукових робіт. Це можуть бути результати хімічних, фізичних, біологічних та інших експериментальних досліджень. Джерела невиробничого походження - це результат індивідуального творчого натхнення, своєрідне осяяння людини, яка зайнята теоретичними науковими дослідженнями.

Прикладами результатів використання несистемних, випадкових виробничого походження доісерел інноваційної інформації можуть бути наступні:

o винахід фірми "Леви страус" щодо джинсів блакитного кольору;

o винахід будівельного ізоляційного матеріалу "керамзит";

o винахід способу створення згущеного молока;

o винахід способу створення вакцини проти віспи;

o бренд (назва) "моторолла", буквально "звук в русі". Прикладами результатів використання несистемних, випадкових невиробничого походження джерел інформації можуть бути наступні:

o ідея створення аудіоплеєра; бутерброд "хот-дог";

o контактні лінзи;

o іграшка-головоломка "кубик Рубіка".

Прикладами реалізації результатів використання припустимих (або очікуваних) джерел виробничого походження можна вважати такі:

o відкриття гамма-випромінювання;

o відкриття засобу передачі низькозвукових коливань за допомогою мембрани, що дозволило зробити телефонний апарат;

o створення індикатора позицій "дг" і "у" - всім сьогодні відомої комп'ютерної миші;

o відкриття засобу знезараження ракетного палива гептилу за допомогою рослини під назвою "ейхонія";

мембранний метод очищення газоподібних та рідинних речовин;

o розробка періодичної системи елементів тощо.

oПрикладами реалізації отриманої інформації від припустимих джерел невиробничого походження можна назвати: " розробку теорії земного тяжіння (другий закон Ньютона), розробку теорії плавучості тіл, що є важчими за воду (другий закон Архімеда), звичайно, якщо вважати правдивими історії, що розповідають про ситуації, під час яких були відкриті ці закони;

o дельтаплан, гелікоптер, літак; ° підводний човен, ехолот;

o сотові конструкції;

o мереживо в'язаного одягу;

o . форма блузи типу "летюча миша";

o конструкція самозагострювальних ріжучих елементів (зубів) різальних інструментів;

o обладнання, що має в основі циліндрично-поршневу систему;

o пристрої, що працюють на реактивному принципі руху матерії;

o пристрої, в основу дії яких покладено інфрачервоні, ультрафіолетові, та інші види електромагнітних коливань. Зрозуміло, що прикладів реалізації інформації від усіх видів

несистемних але припустимих джерел можна наводити майже безкінечно. Більша частка існуючих на сьогодні матеріальних засобів задоволення людських потреб створена за рахунок використання інноваційних ідей саме цієї групи джерел, причому як виробничого, так і невиробничого походження. Звичайно, що носіями інформації у даній групі джерел є самі люди, рослини (процес синтезу), тварини (наприклад, ехолокація) а також різні природні явища (блискавка, як підтвердження електрики, перепад атмосферного тиску тощо).

Використання джерел несистемної інноваційної інформації може здійснюватися за допомогою різних шляхів. Перший шлях - це уважне спостереження за тими явищами, що відбуваються у навколишньому середовищі. Завдяки такому спостереженню може з'явитись той чи інший винахід. Хоча винахід не завжди порівнюють з інновацією, проте будь-який винахід - це головний вид інноваційного процесу. Тому що винахід - це нова технологія або нова продукція, яка, з точки зору споживача, має суттєву перевагу перед аналогічним товаром конкурентів. Винахід суттєвого (іноді піонерного) змісту чи властивостей може докорінно змінити структуру галузі і започаткувати нову глобальну індустрію. Наприклад, винахід двигуна внутрішнього згорання став основою декількох глобальних індустрій (переробка нафти, автомобіле- та літакобудування, мережа сервісного обслуговування тощо).

Другий шлях - це процес спілкування з фахівцями як у формальному, так і неформальному аспектах. Цей процес може стати основою для інноваційної діяльності, завдяки якій розробляються технології удосконалення вже існуючих товарів. У такому сенсі інновація розглядається як ідея, товар або технологія, що запроваджені у виробництво та пред'явлені на ринку як такі, які споживач сприймає або у якості суто нових, або у якості товарів, що мають деякі унікальні властивості.

Третій шлях - це використання уже існуючих товарів як основи для нових розробок. Наприклад, звичайна едисонівська лампочка накалювання стала основою для створення різноманітних засобів освітлення, а на певному етапі, одним із головних елементів радіоелектронної апаратури. В подальшому радіолампа започаткувала нову технологічну галузь - мікроелектроніку. Виникає питання - що прийде на зміну мікрочипів? Проте, лампочка накалювання була винаходом. Хоча до її появи уже існували смолоскипи, свічки, навіть гасові світильники, - вони не стали прабатьками мікрочипів. Звідси можна констатувати, що винахідництво та інновація дуже щільно між собою пов'язані.

Четвертий шлях - це вивчення історичного досвіду інноваційної діяльності. Так, жорстокий винахід французької буржуазної революції - гільйотина, став основою багатьох сучасних різальних обладнань для обробки деревини, бумаги, металів тощо.

П'ятий шлях у застосуванні не системних джерел інноваційної інформації - це передбачення. Цей шлях самий найскладніший, а іноді й небезпечний. Адже, майбутнє обов'язково прийде і лжепророка обов'язково звинуватять в обмані. Або не сприймуть його ідеї і, знову ж таки, звинуватять в обмані, навіть відправлять на вогнище, як Джордано Бруно. Проте, із 108 пророцтв Жюля Берна здійснилося 98.

Самий важкий, проте і самий простий спосіб передбачення - це інтуїція. Важкий він тому, що вимагає значних знань та досвіду, простий - тому що не вимагає застосування наукових методів, розрахунків тощо. Інтуїція - це особливе почуття, проникливість, які притаманні окремій людині. Інтуїцію має далеко не кожна людина. Іноді - це, взагалі особливий, винятковий "дар божий" (Нострадамус, Авіценна). Частіше, це результат великої, прихованої роботи розуму, значного досвіду, знань та вмінь орієнтуватися у складних обставинах.

До наукових методів передбачення відносять: дедукцію - хід думки від загального до окремого; індукцію - шлях роздумів від окремого об'єкту, випадку до загального; екстраполяція - перехід від того, що було, до того, що стане (один із інструментів екстраполяції - графіки, тренди, які накладають один на другий і будують картину майбутнього); аналіз - вивчення цілого по частинах шляхом розкладання його на елементи; синтез - створення за окремими елементами єдиного цілого, загальної картини; метод аналогій тощо.

Підкреслимо, що завдяки передбаченню майже повністю заповнена періодична система елементів Д. І. Менделєєва. Зазначимо також, що використання або застосування несистемних джерел інноваційної інформації для пошуку інноваційних ідей не завжди простий процес. Особливо для малих фірм та підприємств. Для таких суб'єктів інноваційної діяльності значно простіше користуватися системними джерелами інноваційної інформації для пошуку плідних, корисних підприємницьких ідей. Розглянемо далі основні види цих джерел. Ми їх поділяємо на три види: ексклюзивні, виключні та організовані.

Ексклюзивні та виключні джерела інноваційної інформації - це об'єкти, які можна віднести до поняття "маркетингова розвідка". Маркетингова розвідка - це постійно здійснювана на основі спеціальних процедур діяльність щодо збору поточної інформації про науково-технічну або інноваційну діяльність будь-якого суб'єкту ринку. Подібна інформація збирається на постійній основі (тому ці джерела можна класифікувати як системні), проте носить поверховий і, як правило, ненауковий характер. Методи одержання інноваційної інформації в процесі маркетингової розвідки різні. Залежно від процесу організації маркетингової розвідки можна виділити такі методи як:

o збір різної відкритої документальної інформації про середовище маркетингу конкурентів, постачальників, клієнтів, державних . установ, політичних організацій тощо;

o відвідування фірм під виглядом клієнтів;

o застосування різних способів спостереження за внутрішнім середовищем фірм тощо.

За допомогою цих методів можна отримувати інформацію двох типів: легальну, тобто таку, яку надають самі елементи внутрішнього середовища фірм та організацій, та конфіденціальну (або ексклюзивну), для одержання якої використовуються пристрої прихованого спостереження. Таким чином, до ексклюзивних видів джерел інноваційної інформації ми відносимо: а) всілякі технічні пристрої, обладнання, апаратуру, устаткування за допомогою яких можна вести постійне (системне) спостереження за станом внутрішнього середовища фірм; б) людей (фахівців у тій чи іншій науково-технічній галузі), яких фірма втручає у мікросередовище іншої фірми (науково-технічне шпигунство з використанням найнятих агентів).

До виключних джерел інноваційної інформації ми відносимо людей, що є співпрацівниками фірми, яких завербувала у якості інформатора інша фірма (шпигунство за рахунок завербованих агентів). Цілком зрозуміло, що користуватися цими джерелами інноваційної інформації дуже небезпечно, а іноді й занадто дорого. Тому для звичайних невеликих фірм, які прагнуть працювати чесно, спокійно, без публічних скандалів та зайвих витрат, ми пропонуємо скористатися групою джерел інноваційної інформації, яку ми класифікуємо як "організована". Таку назву можна обгрунтувати тим, що всі джерела, які можна віднести до даної групи тим чи іншим чином, - "організовані". Причому ця "організація" може бути зроблена як фірмою, яка оцінює та обирає джерела інноваційної інформації, так і іншими фірмами, які здійснюють інноваційний процес. Ми вважаємо, що цю групу джерел можна поділити на три види, а саме:

o джерела інноваційної інформації, які мають маркетинговий зміст або характер;

o джерела інноваційної інформації, які мають науково-технічний характер;

o джерела інноваційної інформації, які мають побутово-прикладний характер.

Джерела інноваційної інформації маркетингового характеру можна поділити на дві групи: а) джерела зовнішньої первинної інформації; б) джерела зовнішньої повторної інформації.

До джерел зовнішньої первинної інформації відносять:

1) фірмові звіти щодо їх поточної діяльності (бухгалтерська звітність, документи щодо збуту продукції від продавців та відділу збуту тощо);

2) звіти про проведення маркетингових досліджень (споживачів, ринків, товарів, фірм-конкурентів, торгових кореспондентів);

3) інші бази даних маркетингової інформації, якщо фірма постійно накопичує її усередині (планово-економічні показники; плани розвитку виробництва і нововведень; інформація про ефективність рекламних кампаній тощо).

До джерел зовнішньої повторної інформації відносять:

1) органи законодавчої і виконавчої влади, діяльність яких пов'язана з регулюванням ринкових відносин;

2) засоби масової інформації (газети; журнали; словники й енциклопедії; електронні ЗМ1 тощо);

3) бази даних державних і громадських органів, комерційних, консалтингових, дослідницьких та інших організацій.

До джерел інноваційної інформації науково-технічного характеру відносять:

1) результати конструкторських розробок (креслення; технічні характеристики розробок; розрахунки елементів конструкцій розробок; результати експериментів тощо);

2) результати технологічних розробок (креслення, розрахунки тощо)

3) звіти про результати наукових досліджень (або плани щодо їх проведення);

4) інші документи науково-технічного, патентного, стандартаційного та регламентаційного характеру.

До джерел інноваційної інформації побутово-прикладного характеру відносять:

1) фізичних осіб (покупців; клієнтів; підприємців; менеджерів; звичайних співпрацівників та керівників фірм тощо);

2) випадкових громадян;

3) організованих респондентів (панелі; контактні аудиторії; групи громадського впливу тощо).

Інноваційна діяльність - це складний процес трансформування нових ідей в об'єкт економічних відносин, який включає наступні етапи:

o фундаментальні дослідження;

o прикладні дослідження;

o конструкторські розробки;

o технологічне освоєння;

o виробництво;

o експлуатація;

o модернізація;

o утилізація.

Виходячи з цього, необхідно враховувати той факт, що під час пошуку джерел інновації, кожен з вище перелічених етапів може бути таким джерелом як для доопрацювання вже розробленого об'єкту, так і для пошуку ідеї зовсім нового.

Крім цього, необхідно враховувати той факт, що інноваційна діяльність формується у середовищі відносно замкненої системи з обмеженими ресурсами. Також вона ґрунтується на множині запропонованих наукових ідей, поданих у вигляді певних наукових інформаційних потоків, які можуть бути як правильними, так і помилковими. Кожна нова науково-технічна проблема викликає певний інформаційний потік, який розвиває, поглиблює чи спростовує її. При цьому інноваційний процес може бути описаний експоненціальною залежністю росту інформаційного потоку.

Під час оцінки інформації у потоці джерел виникає ситуація стримування проходження інформаційних потоків. Для цього стримування застосовують так звані інформаційні трансформатори .

Головне завдання цих трансформаторів полягає у перетворенні наукових інформаційних потоків у науково-технічні. Якщо інтегральний науковий потік, що складається з інформації від усіх видів джерел, є основою для проведення фундаментальних досліджень, то вже трансформований інформаційний потік (суто науково-технічний) є основою для проведення прикладних досліджень та конструкторських розробок. Таким чином, інноваційні трансформатори необхідні для відсіву певної кількості інформаційних джерел на етапі наукового процесу. Ефективність науково-технічного процесу, а значить і інноваційних розробок, буде визначатись рівнем організації системи трансформування наукових інформаційних потоків у науково-технічні. До цих інформаційних трансформаторів відносяться:

1) фізичні особи - фахівці в тій чи іншій науково-практичній галузі;

2) технічні засоби - устаткування, які є носіями інформації у вигляді баз даних;

3) інші види носіїв інформації, у яких вона конкретизована або формалізована - авторські свідоцтва, патенти, стандарти, публікації тощо.

Завдяки трансформації інформаційних потоків виокремлюється необхідна кількість джерел інноваційної інформації, які стають основною базою для генерування ідей. За використанням інформаційного фільтру у вигляді інформаційних трансформаторів, процедуру обробки інноваційної інформації можна подати у вигляді певного алгоритму дій. Схема цього алгоритму наведена на рис. 7.3.

Рисунок 7.3. Схеми алгоритму оброблення інноваційних джерел інформації [21, с. 188]