Охорона праці - Москальова В.М - Яким вимогам має відповідати дистанцій не спостереження і управління?

Дистанційне спостереження і керування технологічними процесами унеможливлює перебування людини в небезпечних зонах та умовах. Керування технологічними процесами здійснюється з пульта візуально або за допомогою телесигналізації.

Зоровий (оптичний) контроль за недоступними, важкодоступними або небезпечними виробничими ділянками здійснюють за допомогою промислового телебачення.

Передачу інформації з контрольних пунктів на пункт управління здійснюється за допомогою телесигналізації.

Пульти дистанційних органів управління розміщують на щитах, столах або стендах. На них відображається оперативна інформація про особливості об’єкта, за яким ведеться дистанційне управління.

Обсяг інформації при дистанційному спостережені не має бути не надто великим, не містити надлишкову інформацію або чинити певні труднощі для оператора. Надлишкова інформація заважає запам’ятовуванню корисної інформації, а також дає додаткове навантаження на пам’ять оператора.

Пульти управління при дистанційному спостереженні влаштовують з урахуванням антропометричних даних оператора.

Дистанційне спостереження і керування технологічним процесом полегшує роботу, дозволяє вивести працюючих з небезпечних зон, уникнути контакту з шкідливими і небезпечними виробничими чинниками та помилкових дій.

Яким вимогам має відповідати дистанцій не спостереження і управління?

Органи чуття людини мають відповідну межу і діапазон сприйняття при управлінні швидкодіючим технологічним обладнанням та швидкодіючими технологічними процесами.

Пульти контролю і управління цими процесами мають бути розташовані в оптимальній зоні зорового аналізатора оператора. Оптимальні форми і розміри їх мають враховувати будову руки.

Операції, які вимагають точних маніпуляцій, мають відбуватися в зоні нормальної діяльності обох рук оператора. Чим більшою буде траєкторія рук оператора, тим більшими будуть витрати енергії і часу. Розмахи рук, при яких вони досягають граничного положення, є незручними і надто стомлюючими, що не дозволяє оператору досягти плавності руху у зворотному напрямку.

Робоче місце оператора мас бути таким, щоб руки працювали не на граничних положеннях, а лише у середньому діапазоні.

Швидкість і точність роботи оператора при дистанційному спостереженні і управлінні залежить від часу необхідного для проходження імпульсів у нервовій системі, складності дії, ступеня тренованості, стану нервової системи, ступеня втомлюваності і т. ін.

У самих несприятливих випадках при організації органів дистанційного спостереження і управління швидкість реакції оператора може становити частини секунди, але й такий незначний час іноді виявляється надто великим для безпечного управління деякими сучасними технологічними системами.

У яких випадках застосовують контрольно-вимірювальні засоби?

Контрольно-вимірювальні засоби і пристрої використовують для запуску у роботу, регулювання та зупинки технологічного обладнання. Вони мають бути надійними, легкодоступними і такими, що добре розпізнаються.

Контрольно-вимірювальні засоби і пристрої мають розміщуватись так, щоб оператор не знаходився надто близько до небезпечної зони технологічного обладнання, не був змушений надмірно напружувати зоровий аналізатор, а при управлінні технологічним процесом не порушував рівновагу тіла. Відтак контрольно-вимірювальні пристрої мають бути влаштовані таким чином, щоб звести можливі помилки оператора до мінімуму.

Контрольно-вимірювальні пристрої(рукоятки, важелі, кнопки) мають бути легкодоступними з основного робочого місця, не вимагати великих зусиль, при користуванні ними та не порушувати нормального положення тіла оператора.

Напрямок руху органів управління має бути узгодженим і співпадати з напрямком руху відповідних механізмів, бо неузгодженість у цьому випадку може призвести до небажаних наслідків.

Наприклад, обертання рукоятки за годинниковою стрілкою мас відповідати рухові вперед або робочому ходові механізму, о проти годинникової стрілки - назад або холостому ходу механізму.

Контрольно-вимірювальні засоби мають надійно фіксуватися, щоб запобігти самочинному або випадковому їх відключенню.

Для швидкого розпізнавання контрольно-вимірювальних пристроїв і засобів їм надають відповідну форму, забезпечують відповідними написами, фарбують у різну кольорову гаму. Засоби одного і того ж призначення мають бути пофарбованими в один і той же колір.

Засоби зупинки технологічного обладнання, машин, механізмів, роблять більших розмірів і фарбують у червоний колір. Якщо робоче місце оператора мас рухомий характер, то засоби зупинки дублюються. Вони монтуються заглибленими, щоб запобігти випадковому їх натисканню. Зусилля натискання на контрольно-вимірювальні пристрої мас бути чітким, а включення супроводжуватися звуковим відчуттям.

У яких випадках застосовують контрольно-вимірювальні засоби?
Де застосовують блокувальні пристрої?
Що таке сигнальні пристрої та де вони застосовуються?
Де застосовуються гальмівні пристрої?
Як нормуються розриви і габарити безпеки?
Для чого застосовуються знаки безпеки на виробництві?
Яку форму мають знаки безпеки і де їх встановлюють?
Яким чином досягається безпечна робота технологічного обладнання?
3.2. Умови безпечної експлуатації систем, що працюють під тиском і кріогенної техніки
3.2.1. Безпека праці при експлуатації посудин, що працюють під тиском
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru