Менеджмент у галузі охорони здоров'я - Баєва О.В. - РОЗДІЛ 6. ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЯК ОБ'ЄКТ УПРАВЛІННЯ

6.1. Поняття про організацію. Сутність та основні риси формальної організації.

6.2. Загальні характеристики підприємств: види, особливості управління.

6.3. Сутність та основні риси діяльності організацій охорони здоров'я.

6.4. Некомерційні заклади охорони здоров'я.

6.5. Комерційні заклади охорони здоров'я.

6.6. Організація та порядок надання послуг у закладах охорони здоров'я.

6.7. Зовнішнє середовище закладів охорони здоров'я.

6.8. Класифікація закладів охорони здоров'я за сферою діяльності.

6.9. Класифікація закладів охорони здоров'я за організаційно-правовою формою діяльності.

6.1. Поняття про організацію. Сутність і основні риси формальної організації

Організація - це відкрита самостабілізуюча система, яка намагається зберегти постійність свого внутрішнього середовища внаслідок забезпечення зв'язків між елементами системи та зовнішнім оточенням. Розрізняють організацію таких систем:

o біологічних;

o технічних;

o соціально-економічних.

Існують різні тлумачення походження терміну організація. За основні, як правило, приймають:

o organizo, від латинського - чіткий вигляд, об'єднання. Під організацією розуміють об'єднання людей для досягення спільних цілей;

o organization, від франц. - устрій. Під організацією розуміють внутрішню упорядкованість, узгодженість, взаємодію всіх частин цілого, обумовленого його будовою.

У розділі 1 було визначено, що об'єктом менеджменту виступає виробничо-господарська організація. За визначенням М. X. Мескона виробничо-господарська організація являє собою групу осіб, діяльність яких свідомо координується для досягнення спільних цілей.

Ознаки виробничо-господарської організації:

o цілеспрямованість, яка визначає дії членів організації, покладена в основу розробки стратегічних планів, згуртовує та об'єднує членів організації;

o наявність певної кількості учасників (персоналу), які об'єднують свої зусилля (фізичні, професійні, матеріальні, інформаційні тощо) задля реалізації мети;

o наявність внутрішнього координуючого центру, який є необхідною умовою нормального функціонування та розвитку організації, за рахунок надання стабільності та рівноваги її внутрішнім та зовнішнім процесам;

♦ наявність структури, яка визначає взаємовідносини між структурними підрозділами та розподіл повноважень між співробітниками;

♦ організаційна культура, яка визначає сукупність норм поведінки, традицій, символів, місії та філософії;

♦ здійснення певних видів діяльності: виробничої, фінансової, інноваційної, науково-дослідної, надання послуг тощо. Діяльність здійснюється задля забезпечення мети, відповідно до визначеної мети.

Сутність організації проявляється через її властивості (класифікацію властивостей організації представлено на рис. 6.1):

♦ Цілеспрямованість організації - властивість, яка характеризує її орієнтацію на досягнення можливого, бажаного та необхідного стану.

♦ Перманентність організації - властивість, згідно з якою вона перебуває в стані постіних та безперервних змін, які відбуваються поза бажанням суб'єктів.

♦ Дискретність - властивість, що означає переривчастість, виділеність складових та відображає поелементний, поетапний підхід до її проектування, формування та функціонування.

♦ Циклічність - властивість, згідно з якою в організації періодично повторюються послідовні події та перетворення.

♦ Реверсивність - властивість, яка визначає модель повернення до попоред-ніх дій. Надає можливість управління організацією на засадах повторення, адаптації та використання штатних, типових та аналогічних рішень.

♦ Оперативність - адаптація, відповідність, синхронізація ритмів і швидкості процесу організації динамічним характеристикам розвитку ситуації та їх відповідності необхідним умовам досягнення запланованого результату.

♦ Гнучкість - здатність організації до адаптації, модернізації та реформації.

Рис. 6.1. Класифікація властивостей організації (за Латфулліним Г. Р., 2004)

♦ Ротаційність - можливість взаємної перестановки, заміни складових процесу в ході його реалізації. Становить ресурс організації для реалізації процесів реорганізації та реформування.

♦ Корпоративність - схильність до групової асоціації та кооперації.

♦ Комунікаційність - здатність та схильність до встановлення взаємозв'язків.

♦ Композиційність - можливість побудови адекватної організації шляхом цілеспрямованого складання її елементів. Дозволяє удосконалювати організаційну структуру управління.

♦ Комбінаторність - потенціал, ресурс можливих засобів і моделей побудови та здійснення організації управління відповідно до цілей, ресурсів та умов діяльності.

♦ Селективність - здатність організації до удосконалення шляхом відбору, закріплення та розвитку необхідних якостей, з метою забезпечення бажаного синергічного ефекту.

Організація є динамічною системою з входом та виходом, процесами конверсії, що передбачають організаційні зміни та зворотній зв'язок (рис. 6.2).

Різноманітні ресурси або вхідні процеси об'єднуються та оброблюються так, щоб отримати бажаний результат (прибуток, соціальна місія тощо).

Внутрішні елементи системи взаємодіють між собою та із зовнішнім середовищем. Завдання менеджменту - підтримати ці зв'язки.

Зворотній зв'язок забезпечує інформацією про роботу системи. В управлінні ор-ганізаціює він надає інформацію для прийняття управлінських рішень щодо впровадження організаційних змін задля забезпечення ефективності. Нариклад, опитування покупців послуг (вихід) дозволяє зробити висновок щодо якості роботи персоналу (вхід) і зробити відповідні корективи в процессі відбору та набору кадрів.

Кожна система складається з певних підсистем. Факультет є підсистемою університету. У свою чергу, вищий навчальний заклад є підсистемою системи місцевої освіти, яка виступає підсистемою загальнодержавної системи освіти. В університеті функціонує кілька підсистем: кілька факультетів, які навчають студентів; факультет довузівської підготовки; підсистема управління персоналом; підсистема, яка забезпечує науково-дослідну роботу тощо. Підсистеми взаємодіють між собою, процес цієї взаємодії впливає на загальну діяльність закладу освіти.

Основні характеристики систем:

o Наявність керуючої та керованої підсистем.

-керуюча підсистема розробляє способи впливу на організацію і трансформує ці способи в управлінські рішення. До керуючої підсистеми відносять: апарат управління; засоби і технології управління; засоби комунікації, які використовуються в управлінській діяльності;

-керована підсистема складається з виконавців (робітників, спеціалістів); технічних, організаційно-комунікаційних засобів, приміщень, які необхідні для здійснення виробничо-господарської діяльності. Зв'язок між керованою та керуючою підсистемами покладено в основу функціонування системи (рис.6.3).

o Самоорганізація - пристосування організації до нових умов зовнішнього та внутрішнього середовища. Згідно з цією властивістю, процес розвитку системи відбувається за принципом зворотнього зв'язку. За цим принципом результат діяльності організації (відповідність якості або ціни товару запитам споживача) має аналізуватися керівництвом і приводити до відповідних, взаємоузгоджених змін на вході в систему.

o Гнучкість - здатність до оперативних змін. Гнучкість організації забезпечується принципами:

-побудови гнучкої організаційної структури;

-гнучкістю технологій, які дозволяють швидко перейти на випуск нової

продукції;

- засобами комунікації;

- характером виробничих відносин: стиль керівництва, організаційна культура, діяльністю неформальних груп, псилогічний клімат;

- рівень кваліфікації робітників та спеціалістів, управлінського персоналу.

o Синергізм - інтерграція зусиль у системі, яка приводить до примноження кінцевого результату.

o Неаддитивність - властивість системи, згідно з якою ефективність діяльності змінюється в часі і не дорівнює арифметичній сумі ефектів від діяльності окремих частин. Робота структурних підрозділів однієї фірми (при загальній організаційній структурі, однакових принципах стимуляції праці) буде різною і залежатиме від професіоналізму персоналу підрозділу, особистих взаємовідношень, стилю керівництва управлінського персоналу підрозділу та лідерів неформальних груп.

o Мультиплікативність - примноження ефективності системи за рахунок стихійних процесів або управлінських дій (зміна стилю керівництва, впровадження нової мотиваційної політики, реструктуризації тощо).

o Стабільність - здатність повертати свою рівновагу після внутрішніх змін або дії чинників зовнішнього середовища. Різновидом стабільності є адаптивність системи - здатність пристосовуватись до зовнішнього середовища. В добре адаптованій системі всі її частини мають бути сумісними між собою.

Моделі організації представлено в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

ЕВОЛЮЦІЯ МОДЕЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ [за Ивановою Т.Ю., 2004]