Основи фізіології та гігієни харчування - Зубар Н.М. - Фізіолого-гігієнічні завдання при ожирінні

Ожиріння - це захворювання, яке характеризується надмірною масою тіла (20 % понад норму). Ожиріння починає розвиватися при наявності внутрішніх та зовнішніх причин (рис. 12.7).

Рис. 12.7. Причини виникнення ожиріння

Наслідки ожиріння

Порушення:

^ функціонування кровоносної системи - атеросклероз;

^ функціонування ендокринної системи - цукровий діабет;

^ обміну ліпідів, білків та інших азотовмісних речовин - жовчно-сечокам'яна хвороба.

Фізіолого-гігієнічні завдання при ожирінні

♦ Зменшення енергоцінності раціону за рахунок зменшення вмісту у ньому легкозасвоюваних вуглеводів, частково жирів (тугоплавких);

♦ збільшення споживання білкових продуктів і харчових волокон;

♦ зниження апетиту (наприклад, вживанням солодкого напою за 15 хв до основного приймання їжі);

♦ обмеження солі і збудників секреції шлункових соків (спецій, прянощів та екстрактивних речовин);

♦ використання накопичених жирів і тих, які надходять у катаболічних реакціях метаболізму (підтримування фізичної активності та життєвої енергії);

♦ забезпечення організму вітамінами та мінеральними речовинами. Лікувальне харчування при ожирінні призначається курсами по 1,5

місяця, які можна повторювати через декілька місяців. При ожирінні рекомендується дієта № 8.

Основна мета дієти - зменшення маси тіла та збудження харчового центру. Особливість дієти - зменшення калорійності раціону нижче добових норм з метою витрачання власних запасів організму. Оскільки цукровмісні та крохмалисті продукти підвищують секрецію інсуліну, який підвищує засвоєння вуглеводів (в організмі вони перетворюються на жир), цукор замінюють цукрозамінниками, а вуглеводи надходять до організму з овочами та фруктами.

При ожирінні зменшується кількість вживання рідини, а для збільшення сечовиділення рекомендується вживання продуктів, багатих на калій (овочі, ягоди, фрукти), що нормалізує кров'яний тиск. Ефективно використовувати розвантажувальні дні.

Цукровий діабет - захворювання ендокринної системи, пов'язане з порушенням обміну речовин, яке перешкоджає нормальному засвоєнню цукру (глюкози) клітинами організму.

За Кемпбелом вживання дорослою людиною 120 г сахарози на добу у 100 % випадків призводить до діабету.

При цукровому діабеті використовується дієта № 9. Основна мета дієти - створити умови для нормалізації вуглеводного обміну. Тому у цій дієті обмежуються вуглеводи і жири. Цукор замінюється на цукрозамінники.

Причини виникнення цукрового діабету наведені на рис. 12.8.

Рис. 12.8. Причини виникнення цукрового діабету

Харчування хворих на цукровий діабет має враховувати:

> ступінь тяжкості захворювання;

> наявність ускладнень та їх ступінь (ожиріння, атеросклероз);

> характер праці, відпочинку та харчування.

Фізіолого-гігієнічні завдання при цукровому діабеті

♦ Енергоцінність раціону відповідно до віку, маси тіла, статі, характеру праці;

♦ при легкій формі обмежуються цукровмісні харчові продукти, тугоплавкі жири, холестерин, екстрактивні речовини, кухонна сіль;

♦ при інсуліновій формі обмежуються легкозасвоювані вуглеводи, збільшується кількість білків з ліпотропною дією, харчових волокон (у межах 65 г/добу);

♦ збагачення раціону вітамінами А, С, В₂, В₆, В₁₂ та біомікроеле-ментами Cr, Zn;

♦ підвищення рівня засвоєння глюкози.

Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні і цукровому діабеті наведено на рис. 12.9.

Рис. 12.9. Фізіолого-гігієнічні принципи харчування при ожирінні та цукровому діабеті

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Поняття про лікувальне та дієтичне харчування.

2. Фізіолого-гігієнічні основи побудови лікувальних дієт.

3. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при захворюваннях органів травлення.

4. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при захворюваннях печінки.

5. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при захворюваннях жовчного міхура.

6. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при захворюваннях підшлункової залози.

7. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при захворюваннях нирок.

8. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при захворюваннях серцево-судинної системи.

9. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при ожирінні.

10. Причини виникнення, наслідки та фізіолого-гігієнічні завдання харчування при цукровому діабеті.