Педіатрія - Тяжка O.B. - Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової системи в дітей

Актуальність теми. Високі темпи росту та перебудови кісткової тканини в дітей раннього віку, що відбуваються на фоні функціональної недосконалості багатьох органів і систем, можуть призводити до високої частоти уражень опорно-рухового апарату. Кісткові зміни, які найчастіше розвиваються в періоди інтенсивного росту дитини, можуть негативно впливати на стан її здоров'я в подальшому.

Мета заняття. Вивчити особливості будови та функції кісток і м'язів у дітей різного віку, вміти оцінити стан даної системи, розпізнавати найбільш поширені симптоми її ураження та виявляти їх причини.

Унаслідок самостійної підготовки студент повинен знати:

1. Особливості гістологічної будови та хімічного складу кісткової тканини в дітей різного віку.

2. Особливості будови черепа, хребта, грудної клітки, кінцівок у дітей.

3. Семіотику найчастіших уражень скелета.

4. Порядок прорізування зубів.

5. Методи дослідження кісткової системи.

6. Анатомо-фізіологічні особливості гістологічної будови і тонусу м'язів у дітей різного віку.

7. Семіотику уражень м'язів у дітей.

8. Методи дослідження м'язової системи.

Унаслідок вивчення теми студент повинен уміти:

1. Визначити скарги, характерні для ураження кістково-м'язової системи, зібрати сімейний та індивідуальний анамнез.

2. Провести об'єктивне обстеження кісток і м'язів у дітей різного віку.

3. Оцінити дані, отримані під час об'єктивного обстеження даної системи.

4. Скласти план лабораторного та інструментального дослідження кістково-м'язової системи та оцінити отримані дані.

Основна література

Чеботарьова В.Д., Майданних В.Г. Пропедевтична педіатрія. – К.: Б. в., 1999. – С. 139-144, 309-323.

Мазурин A.B., Воронцов И.М. Пропедевтика детских болезней. – СПб.: "ИздательствоФолиант", 2001. – С. 265-316.

Додаткова література

Медицина дитинства / За ред. П.С. Мощича: У 4 т. – К.: Здоров'я, 1994. – Т. 1. – С. 215-216.

Детские болезни / Под ред. Л.А. Исаевой. – М.: Медицина, 1994. – С. 33-38.

Капітан Т.В. Пропедевтика дитячих хвороб з доглядом за дітьми. – К. – Вінниця, 2002. – С. 169-174,176-178.

Допоміжні матеріали

1. Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової системи в дітей.

2. Методика дослідження кістково-м'язової системи в дітей.

3. Ознаки гіперплазії остеоїдної тканини.

4. Ознаки остеомаляції.

5. Нормальний рівень кальцію та фосфору в сироватці крові.

6. Симптоми артриту.

7. Види порушення тонусу м'язів.

8. Види порушення трофіки м'язів.

Анатомо-фізіологічні особливості кістково-м'язової системи в дітей

М'язові волокна в новонароджених тонші, ніж у дорослих. Вони мають добре розвинену інтерстиціальну тканину, багаті на саркоплазму, але містять мало міофібрил. М'язові волокна в дітей короткі й ніжні, бліді, мають слабко виражену посмугованість. У них міститься менше, ніж у дорослих, скоротливих білків – міозину й актину, вони більш еластичні, краще розтягуються, збільшуючись у 2 рази порівняно зі своєю початковою довжиною.

У м'язах дітей міститься мало неорганічних речовин і міоглобіну, але багато води.

Для новонароджених і дітей перших місяців життя характерний значний гіпертонус м'язів. Це зумовлено переважанням функціональної активності палідарної системи над стріарною. Гіпертонус м'язів-згиначів на верхніх кінцівках утримується до 2-3-місячного віку, а на нижніх – до 3-4-місячного.

Кісткова тканина містить більше води й значно менше мінеральних речовин. Тому кістки в дітей раннього віку еластичніші й менш ламкі, ніж у дорослих. Завдяки цьому діти перших років життя часто переносять травми, і навіть значні, без переломів кісток. Окістя товсте, функціонально активне, тому переломи найчастіше бувають без розриву окістя, тобто за типом зеленої гілки.

Кістки черепа в новонароджених балотують, оскільки відкриті сагітальний, вінцевий і лямбдоподібний шви. Бічні тім'ячка в доношених новонароджених закриті. Заднє тім'ячко буває відкритим у 25 % новонароджених і закривається не пізніше 2-го місяця життя. Переднє тім'ячко завжди відкрите і закривається до 1-1,5-річного віку.

Зуби в дітей прорізуються, починаючи з 6-місячного віку, коли з'являються два нижні центральні різці. У віці 8 міс – два верхні центральні різці, у 10 міс – два верхні латеральні різці і на 12-му місяці життя прорізуються два нижні латеральні різці. Протягом 2-го року життя з'являються ще 12 молочних зубів. Послідовно прорізуються перші молочні моляри (у віці 12-16 міс), за ними ікла (у віці 17-20 міс) і останніми – другі молочні моляри (у віці 21-24 міс). Таким чином, у 2-річному віці закінчується процес прорізування молочних зубів; на цей час діти мають по 20 зубів.

Хребет у новонароджених і дітей перших місяців життя прямий і не має фізіологічних вигинів. У віці 2-3 міс формується шийний лордоз, оскільки дитина починає тримати голову. У віці 6-7 міс утворюється грудний кіфоз і дитина починає сидіти. Утворення поперекового лордозу збігається в часі з початком ходіння дитини (у віці 10-12 міс).