Педіатрія - Тяжка O.B. - Основні методи дослідження травної системи

Нормальна кишкова мікрофлора виконує такі головні функції: захисну, імунну, метаболічну, сприяє остаточному перетравленню рештків їжі, синтезу вітамінів і ферментів тощо. Склад її залежить від віку дитини та виду вигодовування. У новонародженого кишки стерильні, але вже на 1-шу добу життя вони заселяються кишковою паличкою, ентерококом, дріжджовою флорою, рідше стрептококом. При природному вигодовуванні в кишках переважають В. bifidus, В. laktis aerogenes, при штучному – В. colli.

Порушення нормального стану кишкового мікробіоценозу призводить до розвитку кишкового дисбактеріозу, який вважають граничним станом інфекційного процесу. Ступінь дисбактеріозу оцінюють за співвідношенням кількості ешерихій та умовно-патогенних мікробів. При дисбактеріозі легкого ступеня умовно-патогенні мікроби становлять 25 %, при помірному – 50 %, при тяжкому – 75 % при дуже тяжкому – 100 %.

Характеристика мікробіоценозу кишечнику (за В.А. Доскіним, X. Келлером, 1997)

Види мікроорганізмівКількість мікроорганізмів в 1 г фекалій
Діти 1-го року життяДорослі
min-maxМ ± m log 10min-maxМ ± m log 10
Біфідобактерії10 у 8 ступені –

10 у 10 ступені
8,6 ±0,610 у 9 ступені –

10 у 10 ступені
9,8 ±0,19
Бактероїди10 у 9 ступені –

10 у 10 ступені
9,2 ±0,110 у 8 ступені-
Молочнокислі палички10 у 8 ступені –

10 у 7 ступені
6,9 ±0,210 у 6 ступені –

10 у 8 ступені
7,5 ±0,1
Молочнокислі стафілококи10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,6 ±0,110 у 7 ступені –

10 у 8 ступені
7,4 ±0,36
Ентерококи10 у 6 ступені –

10 у 6 ступені
5,2 ±0,110 у 5 ступені –

10 у 6 ступені
6,4 ± 0,2
Ентеробактерії з нормальною

ферментативною активністю
10 у 7 ступені –

10 у 8 ступені
7,7 ±0,310 у 7 ступені –

10 у 8 ступені
7,8 ± ОМ
Ентеробактерії зі зниженою ферментативною активністю10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,7 ±0,310 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,8 ±0,24
Ентеробактерії

лактозонегативні
10 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,4 ±0,210 у 6 ступені –

10 у 7 ступені
6,5 ±0,2
Інші умовно патогенні ентеробактерії< 10 у 5 ступені-10 у 4 ступені-
Мікроби роду протеїв< 10 у 4 ступені3,4 ±0,110 у 3 ступені-
Стафілококи (сапрофітні, епідермальні)< 10 у 4 ступені-10 у 4 ступені –

10 у 6 ступені
5,3 ±0,4
Дріжджеподібні гриби< 10 у 4 ступені-< 10 у 4 ступені-
Спороносні анаеробні палички (клостридії)< 10 у 5 ступені---

Основні методи дослідження травної системи

Фракційне дослідження шлунка виконують вранці, після 12-14-годннного голодування. Базальний секрет оцінюють за сумою 4 порцій шлункового секрету, одержаних кожні 16 хв. Він відображає стан діяльності залозистого апарату шлунка та його регуляції. Після введення подразника (7% відвар капусти, м'ясний бульйон, частіше 0,1 % розчин гістаміну із розрахунку 0,01 мг на 1 кг маси тіла дитини парентерально) через 25 хв одержують вміст шлунка, за кількістю якого оцінюють його евакуаторну функцію. Потім протягом години кожні 15 хв відсмоктують шприцом вміст шлунка, який у сукупності є показником так званої стимульованої, або послідовної, секреції. Визначення абсолютної кількості соляної кислоти за одиницю часу (дебіт соляної кислоти) є більш об'єктивним показником кислотоутворю-вальноїфункції шлунка порівняно з титраційними одиницями. У здорових дітей шкільного віку кількість шлункового вмісту натще становить 0-30 мл, кількість базального секрету – 30-100 мл, послідовного – 40-110 мл. Дебіт-година вільної кислоти в базальному секреті становить 0,55-2,74 ммоль (20-100 мг), у послідовному – 1-4,93 ммоль (40-180 мг).

Поряд з титруванням вилученого шлункового вмісту використовують інтрагастральну рН-метрію, яку виконують зондом з датчиком рН або радіокапсулою з рН-радіометричною системою.

Ультразвукове дослідження в будь-якому віці дає змогу визначити розміри та структуру печінки, жовчного міхура, підшлункової залози, селезінки. Його використовують для виявлення запальних процесів, наявності солей і каменів у жовчному міхурі, дискінезії жовчного міхура. Метод інформативний, не завдає дитині неприємних відчуттів.

Езофагогастродуоденоскопія дає можливість визначити характер і локалізацію патологічного процесу стравоходу, шлунка і дванадцятипалої кишки. Можна поєднувати з біопсією і мікроскопічним дослідженням слизової оболонки. Використовують спеціальну підготовку, інколи наркоз.

Методика дослідження травної системи дитини
Головні синдроми ураження травної системи в дітей
Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомо-фізіологічні особливості сечової системи в дітей
Методика дослідження органів сечової системи в дітей
Перелік методів клінічного дослідження, які застосовують під час обстеження дітей із захворюваннями органів сечової системи
Семіотика уражень сечової системи
Анатомо-фізіологічні особливості ендокринної системи в дітей. Методика дослідження. Семіотика уражень
Анатомо-фізіологічні особливості та ознаки порушення функції ендокринних залоз у дітей
Методика дослідження ендокринної системи
© Westudents.com.ua Всі права захищені.
Бібліотека українських підручників 2010 - 2020
Всі матеріалі представлені лише для ознайомлення і не несуть ніякої комерційної цінностію
Электронна пошта: site7smile@yandex.ru