Охорона праці - Москальова В.М - Що називається заземлюючим пристроєм і які вони бувають?

Заземлюючий пристрій - це сукупність конструктивно об’єднаних заземлювачів (одного або кількох металевих електродів, заглиблених на відповідну глибину в грунт) і заземлюючих провідників, що з’єднують заземлене електрообладнання з заземлювачами.

Залежно від розміщення заземлювачів відносно електрообладнання, заземлюючі пристрої бувають виносні і контурні. Виносні заземлювачі розмішують на деякій відстані від обладнання, що заземлюється, а контурні - за контуром на деякій відстані від нього.

Заземлювачі можуть бути природними і штучними. Для природного заземлювача використовують електропровідні конструкції будівель та комунікацій, водопровідні та інші сталеві трубопроводи, металеву арматуру залізобетонних фундаментів, що знаходяться у контакті з землею, прокладені у землі оболонки силових електричних кабелів та ін.

Категорично забороняється використовувати як природний заземлювач трубопроводи із вибухонебезпечними та горючими рідинами і газами.

Які матеріали використовують для влаштування штучних заземлюючих пристроїв?

Для влаштування штучних заземлюючих пристроїв використовують: сталеві вертикально закладені у землю труби діаметром від 3 до 5 см і товщиною стінок не менше як 3,5 мм, довжиною 2,5...З м; металеві стержні діаметром 10-12 мм, довжиною до 10 м; кутикову сталь 40Ч40Ч4, довжиною 2,5-5 м та інші. Застосовувати для штучних заземлюючих пристроїв алюмінієві оболонки силових кабелів і неізольовані алюмінієві провідники заборонено.

Що таке заземлюючий провідник?

Частини обладнання, що підлягають заземленню, приєднуються до заземлюючого пристрою за допомогою заземлюючих провідників.

У сухих приміщеннях заземлюючі провідники дозволяється прокладати на стінах, так, щоб вони були доступні для огляду, але надійно захищені від механічних пошкоджень. У вологих приміщеннях та приміщеннях з їдкими парами, їх прокладають на відстані від стін не менше 10 мм на ізоляторах.

Заземлюючі провідники між собою мають бути з надійним електричним контактом, їх з’єднують зварюванням. Довжина зварювального шва має дорівнювати подвійній ширині при прямокутному перерізі щогли або шести діаметрам при круглому перерізі провідника. До корпусу електрообладнання заземлюючий провідник приєднують надійним болтовим з’єднанням.

Заземлюючі провідники при відкритому прокладанні мають бути пофарбовані у чорний колір. їх виконують із мідних, алюмінієвих та сталевих провідників різної конструкції.

Найменші розміри заземлюючих та занулюючих провідників наведено в таблиці 3.2

Таблиця 3.3. Найменші розміри заземлюючих та занулюючих провідників

Які величини струму будуть діяти на людину залежно від схеми можливого її включення в електричне коло?

Небезпека ураження електричним струмом залежить від умов включення тіла людини в електричний ланцюг. На рис. 3.3 наведені схеми можливих включень людини в електричну мережу.

Рис. 3.3. Схеми можливих включень людини в електричну мережу

У положенні "а" потерпілий підпадає під лінійну напругу, величина струму при такому включенні визначається за формулою:

де II- лінійна напруга;

Я- опір тіла, приймається у розрахунках 1000 Ом. У положенні "б" потерпілий опиняється під фазною напругою, величина струму у цьому випадку буде дорівнювати:

У положенні "в" людина може опинитись під повною лінійною напругою при незадовільній ізоляції провідників. Величина струму, яка буде діяти на людину у цьому випадку має дорівнювати:

де Яіх - опір ізоляції.

В положенні "г" людина знаходиться на ізольованій площині і чим більший опір площини, тим менший струм пройде через її тіло. Захисне взуття з ізолюючого матеріалу значно збільшує опір і зменшує небезпеку ураження електричним струмом при включенні людини в електричну мережу в положенні "г".