Вичерпати цей предмет неможливо: вже здається, що сказано багато, але ні — не сказано більше…
Д.Боккаччо
На порозі третього тисячоліття західний бізнес, за оцінками деяких аналітиків, почав переживати кризу лідерства. Лише 21 % керівників найзначніших корпорацій світу висловили впевненість у тому, що зможуть ефективно керувати своїми організаціями у XXI ст. Дослідженнями Колумбійського університету встановлено, що топ-менеджер сучасної американської корпорації тримається в середньому 4 роки (а в деяких компаніях 2,5 роки), тобто вдвічі менше, аніж його попередники кілька десятиліть тому. Якщо раніше причиною звільнення їх були погані фінансові показники, то нині — відсутність здібностей до лідерства, невміння працювати з людьми, тобто спілкуватися та взаємодіяти з ними [368]. Дедалі більше вчених з менеджменту та практиків схиляються до думки, що XXI століття потребує командної моделі лідерства.
Основні тенденції розвитку економіки потребують відповідних змін менеджменту. Організації мають бути гнучкими, щоб швидше реагувати на потреби ринку та дії конкурентів, оперативніше впроваджувати у повсякденне життя нові технології і нові ідеї, вони мають весь час розвиватися, щоб бути конкурентоспроможними. Таким організаціям потрібні менеджери-архітектори, які зможуть створювати майбутнє, передбачати зміни і своєчасно здійснювати їх, задіявши в цих процесах інших людей, вміло спілкуючись та взаємодіючи з ними. За цих умов менеджери повинні ставитися до культури спілкування як до інструменту своєї професійної діяльності. "Навичкам спілкування, які мають дуже велике значення для менеджера, можна навчитися. Для цього потрібні внутрішнє прагнення, мотивація і відповідний коефіцієнт розумових здібностей," — наголошував в одному з інтерв'ю Уоррен Бенніс, провідний міжнаціональний експерт з питань культури бізнесу і лідерства.
Менеджери не тільки самі повинні піклуватися про підвищення своєї комунікативної компетентності, а й створювати в організації, де працюють, таку атмосферу, щоб і інші спілкувалися і взаємодіяли на гуманістичному рівні, тобто сприяти формуванню в ній корпоративної культури. Між корпоративною культурою, основою якої е культура спілкування, та економічними результатами діяльності організації існує дуже тісний зв'язок.
Виходячи а цього і з метою надання допомоги в підготовці менеджерів, здатних успішно працювати в сучасних умовах, автором розроблено навчальний курс "Культура ділового спілкування менеджера". До цього курсу автором підготовлено навчальний посібник, який складається з 11 тем. При складанні тематичного плану їх можна розбити на два модулі. До першого рекомендується віднести 1—б теми, де висвітлюються культура спілкування як інструмент професійної діяльності менеджера, етичні засади, психологічна природа спілкування, його засоби та форми. Другий модуль охоплює 6—10 теми, в яких йдеться про культуру спілкування як основу корпоративної культури організації, цінності та психологічні механізми взаємодії в організації, зовнішні ознаки корпоративної культури та особливості ділового спілкування з іноземцями. Останню тему про роль менеджменту у формуванні культури в організації (як особистісної працівників, так і корпоративної) можна розглянути на завершення всього курсу.
До кожної теми додається перелік контрольних питань та теми для розгляду на практичних заняттях. Окремо подається список використаної та рекомендованої літератури.
При підготовці посібника автором використано наукові доробки вітчизняних та зарубіжних фахівців, літературу з менеджменту, соціології, етики та психології, вивчено кращий досвід роботи в цьому напрямі найвідоміших менеджерів світу (як у друкованому вигляді, так і поданому в Інтернеті). Крім того, автор спирається і на власний багаторічний досвід практичної та наукової роботи.
Посібник присвячено пам'яті Георгія Семеновича Чайки, менеджера і просто чудової людини. Своїм життям, ставленням до людей він вчив, що у будь-якій ланці управління головною цінністю є людина і треба бережно ставитися до неї.
Автор висловлює щиру вдячність професорові Київського гуманітарного інституту Чмут Тамарі Купріянівні, яка свого часу долучила автора до такої цікавої і важливої проблеми, як культура спілкування. Вона завжди щиро ділиться своїми знаннями, сама є взірцем культури спілкування. Щиро також вдячний викладачам, співробітникам і студентам Київського гуманітарного інституту за спільну і плідну працю, взаєморозуміння та взаємозбагачення. Особлива вдячність завідуючій кафедрою менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професорові Шепелюк Галині Олександрівні за надану можливість розробити і читати цей курс, створення прекрасної атмосфери для роботи, професійного розкриття і творчого зростання.
Щиру подяку автор висловлює молодій художниці Олені Науменко за художнє оформлення книги і зичить їй подальших успіхів і творчих злетів.
Посібник може бути використаний для денної, заочної та дистанційної форм навчання майбутніх менеджерів, а також стати у нагоді всім тим, кого цікавлять проблеми підвищення культури спілкування.
1.1. Спілкування — важлива компонента менеджменту
1.2. Поняття "комунікація", "спілкування", "ділове спілкування"
1.3. Функції, види та рівні спілкування
1.4. Поняття "культура", "культура ділового спілкування"
1.5. Видатні менеджери про роль і значення культури спілкування в їхній професійній діяльності.
ТЕМА 2. ЕТИЧНІ ЗАСАДИ СПІЛКУВАННЯ МЕНЕДЖЕРА
2.1. Ділова етика в бізнесі
2.2. Етичні кодекси, їх значення для формування етичної поведінки в організації
2.3. Мораль, моральні цінності та моральна культура