Лідерство та стиль роботи менеджера - Скібіцька Л.І. - 3.2. Лідери лідерів

Для створення такої культури лідерства, де люди відчували б, що кожного з них розуміють, цінують, поважають і підтримують, необхідно дати їм можливість зрозуміти різні системи цінностей, якими керуються їхні колеги, й налагодити співробітництво відповідно до цих цінностей.

Неабияку роль у підтримці таких взаємин, моделей поводження й мислення в організації відіграють видатні люди.

Люди, яких називають видатними, незалежно від того, є вони офіційними керівниками чи неформальними лідерами, завойовують як розум, так і серця людей. Створюючи лідерів, вони сприяють установленню таких взаємин у колективі, завдяки яким усі розуміють, поважають, цінують і підтримують один одного. У цьому полягає суть культури лідерства. Таких людей можна назвати лідерами лідерів.

Такий підхід повністю суперечить одному з найпоширеніших стилів лідерства - автократичному, девіз якого "або по-моєму, або скатертиною дорога". Лідери-диктатори заохочують однобічну комунікацію, прагнуть повністю контролювати ситуацію й давати настанови, що позбавляє людей прав і бажання працювати. Ці лідери не володіють ні серцями, ні розумом своїх підлеглих. Замість того щоб створювати організацію лідерів, вони створюють атмосферу обурення й опору, руйнуючи цінність бізнесу. Дійсна цінність організації повинна полягати не тільки в прибутку й основних фондах, а й у забезпеченні потреб як клієнтів, так і власних працівників, що більшою мірою залежить від якості лідерства. Лідер перебуває в самім серці роботи й відповідає як за збільшення цінності бізнесу в цілому, так і за людей.

Лідер лідерів - це цілісна особистість, взірець для наслідування. Він знає те, які цінності лежать в основі різних моделей поводження його людей. Він розуміє, що рухає людьми, однак не поспішає виносити свій вирок.

Лідер лідерів допомагає людям знайти віру у свої сили, відчути свою значимість. Його приклад заразливий. Він управляє відносинами, а не людьми.

Він говорить правду, але робить це, не принижуючи нічиєї гідності. Заохочуючи зворотний зв'язок, лідер лідерів будує мости, а не бар'єри. Люди посміхаються, коли така людина входить у кімнату, а не тоді, коли закриває за собою двері. Він знає, коли необхідно використати силу своєї харизми, а коли забути про неї; коли треба стати командиром, що не терпить заперечень, а коли просто дати дружню пораду.

Гнучкість у спілкуванні допомагає підвищити самооцінку кожного члена команди, поліпшити атмосферу в колективі і як результат - стан бізнесу.

Почуття власної гідності - це паливо, надаючи яке своїй команді, лідер одержує на заміну висококласне виконання. Таким чином, люди й бізнес стають мірою успіху лідера.

Допомагаючи людям відчути свою цінність, лідер виступає творцем цінних міжособистісних взаємин у колективі. Багато лідерів прагнуть того, щоб їхні підлеглі добре до них ставилися, тоді як лідери лідерів роблять усе, щоб їхні люди насамперед добре ставилися до самих себе.

Тому лідерство відіграє занадто важливу роль, щоб його можна було просто віддати в руки керівних осіб.

Визначимо сферу застосування лідерських якостей в організації. Відправною точкою нам можуть стати три концепції лідерства:

o у системі якості;

o у психології;

o у менеджменті.

У декларації TQM (1998), представленій Групою дослідження якості, лідерство поміщено до розділу компонентів TQM, а саме -до підрозділу "Сутність системи менеджменту".

Едвард Демінг визначає лідерство "як метод роботи, мета якої допомогти працівникам виконувати їхню роботу щонайкраще". З теорії відомо, що лідерство - невід'ємний компонент роботи команд і груп. М. Мескон і співавтори також відносять лідерство до внутрішніх факторів організації, а точніше - до підсистеми "люди"

Японські фахівці з управління вважають, що найбільш значиме лідерство - це лідерство у вищому керівництві. Адже як би не було розвинуте лідерство на місцях, якщо глава компанії уникає здорового ризику, то скільки б підлеглі не намагалися, вони навряд чи зможуть просунутись уперед.

Таким чином, лідерство - це багатоаспектне соціальне явище. Феномен лідерства проявляється в будь-яких більш-менш організованих групах, що прагнуть до загальної для групи мети.

У цілому в різних джерелах лідер визначається як людина, що мислить глобальними категоріями, передбачає потенційні можливості, створює загальне бачення майбутнього, сприяє розвитку здатностей людей, делегує їм повноваження, цінує в людях аутентичність, розвиває командний підхід до роботи, почуття партнерства, вітає переміни, демонструє знання технологій, заохочує конструктивний виклик, забезпечує задоволення клієнтів, досягає успіхів у змаганні з конкурентами, демонструє особисті досягнення, високий рівень компетенції, проявляє готовність до спільного керівництва, діє відповідно до проголошених цінностей, однак може змінювати ці цінності, якщо того вимагає ситуація.

3.3. Підготовка лідерів

Часто на керівні посади призначають людей, які формально відповідають усім вимогам. Однак для того щоб керівник став визнаним лідером, відмінної освіти й відповідного досвіду роботи недостатньо.

Лідерство потребує використання нових і складних умінь мотивувати, впливати й підтримувати. Ці вміння не передаються в спадщину, їм не вчать у школі, й вони не вписуються в більшість систем керування. Наприклад, робота у вашій компанії може ґрунтуватися на суперсучасних технологіях, однак у той же час ваші менеджери дотримуються безнадійно застарілих психологічних принципів лідерства, тим самим придушуючи енергію, щиру креативність, у результаті даремно розтрачуючи людські ресурси.

Наразі чимало сил і ресурсів компанії витрачають на так зване полювання за головами - пошук талановитих менеджерів вищої ланки.

Здобувши такого фахівця, компанія полишає його самому собі й не робить ніякої підтримки, очікуючи, що він самостійно створить сприятливу культуру лідерства в команді. Однак культура лідерства - це щось більше, ніж особистість одного лідера. Це мережа взаємин, точок зору, переконань і моделей поводження, які так чи інакше можуть стосуватися організації. Люди приходять і йдуть, а культура лідерства залишається. Її живлять енергією виняткові люди - лідери, які формують взаємини, що грунтуються на повазі, відкритості, довірі й співробітництві. Такі стосунки залучають і мотивують працівників.

Щоб підтримати таку культуру лідерства, організаціям слід докласти чимало зусиль. З неба вона не впаде.