Охорона праці - Москальова В.М - 5.2. Як створити комфортні ергономічні умови праці при роботі з комп’ютером (ПК)?

Приклад 1. Визначити комфортні умови праці для роботи з мультисервісною мережею зв’язку в приміщенні, де працює 16 осіб. Реальні розміри приміщення становлять: довжина -10 м; ширина - 10 м; висота - 5 м.

Мережа наступного покоління NGN (Next Generation Network) — це мультисервісна мережа зв’язку, що забезпечує передачу всіх видів медіатрафіку й розподілене надання необмеженого спектру телекомунікаційних послуг, з можливістю їх дода вання, редагування, розподіленої тарифікації. Виділення кожному сервісу потрібно смуги пропускання дозволяє оператору зв’язку впроваджувати сервіси в мінімальні терміни, враховуючи вимоги клієнтів. В основі NGN лежить пакетна мережа передачі даних, яка забезпечує більш гнучке, швидкісне й ефективне середовище передачі. Це досягається за рахунок фізичного й логічного відділення передачі й маршрутизації пакетів, а також устаткування передачі (каналів, маршрутизаторів, комутаторів, шлюзів) від пристроїв і логіки керування викликами й послугами. Впровадження технології NGN дозволяє оператору зв’язку замість двох мереж: звичайної телефонної мережі і мережі Інтернет — отримати одну, що поєднує у собі їх кращі риси:

адаптованість для передачі трафіку будь-якого типу,

низьку вартість передачі в розрахунку на одиницю об’єму інформації,

якість голосового зв’язку,

забезпечує мінімізацію капітальних і експлуатаційних витрат оператора зв’язку.

Використання технології NGN дозволяє оператору зв’язку краще, простіше та дешевше надавати різноманітні послуги, незалежно від типу передачі даних і доступу, та винаходити нові види сервісів, що в свою чергу гратиме вирішальну роль в забезпеченні конкурентоспроможності. Розвиток мереж наступного покоління дозволяє зберігати існуючі підключення і забезпечити безперебійну роботу в будь-якій мережі телефонного доступу: на інфраструктурі мідних пар, по оптичних каналах, на безпровідній і дротяній мережі, без кардинальної зміни усієї структури мережі.

Для забезпечення нормальної роботи користувача ПК вибирається монітор, який відповідає Директиві 90/270 Європейської економічної Комісії "Мінімальні вимоги з охорони праці, які гарантують безпечні умови роботи".

Електронно-променева трубка монітора - це джерело практично всіх видів електромагнітного випромінювання, яке буває іонізуючим (рентгенівське) та неіонізуючим. Іонізуюче випромінювання, впливаючи на клітини організму людини, може викликати їх пошкодження за рахунок утворення іонів. Крім того, при досить сильному опроміненні можливий процес радіолізу (розпаду) води, що міститься в тканинах, а це приведе до утворення короткоживучих радикалів, здатних викликати рак і мутації клітин.

Крім опромінення, при тривалій роботі з ПК можна заробити також так званий КЗС - комп’ютерний зоровий синдром. Цей синдром супроводжується ріжучим болем очей, при цьому спостерігається їх почервоніння і сухість. Нерідко трапляються головні болі, особливо у людей, які багато працюють з набором тексту, з’являється швидка стомлюваність.

Під час роботи за комп’ютером необхідно вжити низку заходів, щоб вплив монітора на здоров’я був якнайменшим.

Монітор має антибликове покриття, що є позитивним фактором, тому що бліки розпорошують увагу і прискорюють втомлюваність організму.

Розмір зерна — 0,26 мм, що є досить непоганим показником. Цей параметр визначає якість картинки і, що дуже важливо - чіткість шрифтів. Якщо монітор "грубозернистий", то шрифти виглядатимуть розпливчастими і нечіткими, що неминуче спричинить високе навантаження на очі при читанні, а в перспективі - прогресуючу короткозорість.

Під час роботи за комп’ютером необхідно дотримувались таких вимог:

оптимальна відстань від монітору до очей — 50- 70 см;

кут зору між нормаллю до кінескопа і лінією погляду (не більше 60°);

кут нахилу клавіатури дорівнює 15і;

яскравість монітору відносно джерела світла не перевищувала 1:10. Наприклад, вибраний монітор, який має наступні параметри, задовольняє вимоги наведеного вище нормативного документу:

• діагональ монітора 15 дюймів;

• частота оновлення екрану 100 Гц при роздільній здатності 1024x768;

• максимальна роздільна здатність 1600x1200;

• монітор відповідає стандарту ТСО’99 за електромагнітним випромінюванням;

• плоский екран;

• розмір зерна 0,24 мм.

Монітор встановлюють таким чином, щоб верхній край екрану знаходився на рівні очей. Екран монітору знаходиться від очей користувача на відстані не меншій ніж 60 см. Клавіатура розташовується таким чином, щоб на ній зручно працювати двома руками. Тобто повинна знаходитись на поверхні стола чи спеціальній підставці на відстані 10 - 30 см від краю стола чи підставки. Кут нахилу панелі клавіатури до столу регулюється в межах від 5 до 15 градусів.

На робочому місці мають бути передбачені заходи захисту від можливої дії небезпечних і шкідливих чинників виробництва. Рівні цих чинників не повинні перевищувати граничних значень, обумовлених правовими, технічними і санітарно-технічними нормами.

Робота з комп’ютером характеризується значною розумовою напругою і нервово-емоційним навантаженням операторів, високою напруженістю зорової роботи і достатньо великим навантаженням на м’язи рук при роботі з клавіатурою ЕОМ. Велике значення має раціональна конструкція і розташування елементів робочого місця, що важливе для підтримки оптимальної робочої пози людини-оператора.

В процесі роботи з комп’ютером необхідно дотримувати правильний режим праці і відпочинку. Інакше у персоналу виникає значна напруга зорового апарату з появою скарг на незадоволеність роботою, головні болі, дратівливість, порушення сну, утомленість і хворобливі відчуття в очах, в попереку, в області шиї і руках.

Облаштування робочих місць, обладнаних відеотерміналами, забезпечує:

належні умови освітлення приміщення і робочого місця, відсутність відблисків;

оптимальні параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху, рівень іонізації повітря);

належні ергономічні характеристики основних елементів робочого місця,

а також враховує такі небезпечні і шкідливі фактори:

наявність шуму та вібрації;

м’яке рентгенівське випромінювання;

електромагнітне випромінювання;

ультрафіолетове і інфрачервоне випромінювання;

електростатичне поле між екраном і оператором;

наявність пилу, озону, оксидів азоту й аероіонізації.

Заземлені конструкції, що знаходяться в приміщенні (батареї опалення, водопровідні труби, кабелі із заземленим відкритим екраном тощо), надійно захищені діелектричними щитками. Для захисту від надмірної яскравості вікон застосовуються регульовані жалюзі. Для внутрішнього оздоблення приміщень з ВДТ використовуються дифузно-відбивні матеріали з коефіцієнтами відбиття для стелі 0,7- 0,8, для стін 0,5— 0,6. Покриття підлоги матове з коефіцієнтом відбиття 0,3- 0,5. Поверхня підлоги рівна, неслизька, з антистатичними властивостями. Виробниче приміщення обладнане шафами для зберігання документів, полицями, стелажами, тумбами. Щоденно проводиться вологе прибирання. Приміщення оснащене аптечкою першої медичної допомоги. При приміщенні з ВДТ обладнане побутове приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження, в якій передбачено встановлення пристроїв для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою.

Згідно ДСанПІН 3.3.2.007- 98, а також, беручи до уваги характер робіт, відповідно до яких, площа підлоги приміщення на одного працівника дорівнює 6 м приймається:

де ьо - площа приміщення, що відводиться на одного працівника, м , п — кількість працівників.

Оскільки в приміщенні працює 16 чоловік, тоді необхідна площа для роботи становить:

Реальні розміри приміщення становлять: довжина -10м; ширина- 10 м; висота- 5 м.

Тобто площа підлоги приміщення - 100 м , а об’єм - 500 м що відповідає вимогам "Державних санітарних правил та норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин ДСанПІН 3.3.2.007- 98 ", пункт 2 "Вимоги до виробничих приміщень для експлуатації ВДТ ЕОМ та ПЕОМ", згідно з якими для кожного працівника відводиться 20 м об’єму і 6 м площі.

Робоче місце та розташування всіх його елементів має відповідати антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. Наприклад, дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення. Враховані ергономічні вимоги: висота робочої поверхні, розмір простору для ніг, наявність і розміри підставки для документів, можливість різного розміщення документів, відстань від очей користувача до екрану, документа, клавіатури), характеристики робочого крісла, вимоги до поверхні робочого столу, можливість регулювання елементів робочого місця.

Конструкція робочого місця забезпечує підтримання оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - в горизонтальній площині; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70 - 90 град, до вертикальної площини; зап’ястя зігнуті під кутом не більше 20 град, відносно горизонтальної площини, нахил голови - 15 - 20 град, відносно вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу для відеотерміналу знаходиться в межах 680 -800 мм, а ширина - забезпечує можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Розміри столу: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина -800 - 1000 мм. Робочий стіл має простір для ніг висотою 600 мм, шириною 500 мм, глибиною на рівні колін 450 мм, на рівні витягнутої ноги -650 мм. Робочий стіл для відеотерміналу обладнаний підставкою для ніг шириною 300 мм та глибиною 400 мм, з можливістю регулювання по висоті в межах 150 мм та кута нахилу опорної поверхні - в межах 20 град. Підставка має рифлену поверхню та бортик на передньому краї заввишки 10 мм.

Робоче сидіння підйомно-поворотне, регулюється за висотою, кутом нахилу сидіння та спинки, відстанню спинки до переднього краю сидіння, висотою підлокітників. Регулювання кожного параметра є незалежне, має надійну фіксацію. Хід ступінчастого регулювання елементів сидіння становить для лінійних розмірів 15 — 20 мм, для кутових - 2 - 5 град. Зусилля під час регулювання не перевищує 20 Н. Ширина та глибина сидіння не менші за 400 мм. Висота поверхні сидіння регулюється в межах 500 мм, а кут нахилу поверхні — від 15 град, вперед до 5 град, назад. Поверхня сидіння плоска, передній край - заокруглений.

Висота спинки сидіння становить 300 мм, ширина - 380 мм, радіус кривизни в горизонтальній площині - 400 мм. Кут нахилу спинки регулюється в межах 0-30 град, відносно вертикального положення. Відстань від спинки до переднього краю сидіння регулюється у межах 260 - 400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів рук застосовуються стаціонарні або знімні підлокітники довжиною 250 мм, шириною - 50 мм, що регулюються по висоті над сидінням у межах 230 мм та по відстані між підлокітниками в межах 500 мм.

Поверхня сидіння, спинки та підлокітників напівм’яка, з неслизьким, ненаелектризовуючим, повітронепроникним покриттям та забезпечує можливість чищення від бруду.

Клавіатура розміщується на спеціальній робочій поверхні на відстані 100 - 300 мм від краю, ближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури в межах 5 — 15 град.

Робоче місце оснащене рухомим пюпітром (тримачем) для документів, який встановлюється вертикально на тому ж рівні та відстані від очей користувача ПК, що і монітор.

Розміщення принтера забезпечує добру видимість екрану відеотерміналу, зручність ручного керування пристроєм введення-виведення інформації в зоні досяжності моторного поля: по висоті 900 - 1300 мм, по глибині 400 - 500 мм. Для забезпечення високої концентрації уваги під час виконання робіт з високим рівнем напруженості суміжні робочі місця з моніторами та ПК відокремлюються одне від одного перегородками висотою 1,5 м.

Щодня перед початком роботи очищається екран монітора від пилу та інших забруднень.

Не допускається:

виконувати обслуговування, ремонт та налагодження ПК і периферійних пристроїв безпосередньо на робочому місці;

зберігати біля ПК папір, дискети, інші носії інформації, запасні блоки, деталі тощо, якщо вони не використовуються для поточної роботи; відключати захисні пристрої, самочинно проводити зміни у конструкції та складі ПК і периферійних пристроїв або їх технічне налагодження; працювати з моніторами, у яких під час роботи з’являються нехарактерні сигнали, нестабільне зображення на екрані.

Рис. 5.2. Зони досяжності рук в горизонтальній площині.

Робочі місця розміщені так, що природне світло падає збоку, переважно зліва.

Дотримуються такі вимоги:

• робочі місця розмішуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

• відстань між бічними поверхнями відеотерміналів не менша за 1,2 м;

• відстань між тильною поверхнею одного відеотерміналу та екраном іншого не менша за 2,5 м;

• прохід між рядами робочих місць не менший за 1 м.

Колір приміщення і меблів сприяє створенню сприятливих умов для зорового сприйняття та гарного настрою. Через те, що вікна орієнтовані на північ - забарвлення стін жовтого кольору, підлоги - червонувато-оранжеве. В приміщенні забезпечуються наступні коефіцієнти віддзеркалення: для стелі: 60- 70%, для стін: 40-50%, для підлоги: біля 30%. Для інших поверхонь і робочих меблів: 30- 40%.