Кар'єра — це суб'єктивно усвідомлені власні судження людини про своє трудове майбутнє, очікувані шляхи самовираження та задоволення працею, поступове просування по службовій драбині, зміна навичок, здатностей, кваліфікаційних можливостей і розмірів винагороди, пов'язаних з діяльністю працівника.
Кар'єра — індивідуально усвідомлені позиція й поведінка, пов'язані з трудовим досвідом та діяльністю впродовж трудового життя людини.
Кар'єра — це не лише просування по службовій драбині, а й по життєвому шляху. Життя людини поза роботою має значний вплив на кар'єру.
Розрізняють професійну і внутрішньоорганізаційну кар'єри. Професійна кар'єра характеризується тим, що кожна людина в процесі своєї професійної трудової діяльності проходить різні стадії розвитку: навчання, вступ на роботу, професійне зростання, поліпшення індивідуальних професійних здібностей, вихід на пенсію. Працівник може послідовно пройти ці стадії в різних організаціях.
Внутрішньоорганізаційна кар'єра охоплює послідовну зміну стадій розвитку працівника в рамках однієї організації. Вона реалізується в трьох основних напрямах.
■ Вертикальний — з ним найчастіше пов'язують саме поняття кар'єри, тому що кар'єрне просування найбільш видиме. Під вертикальним напрямом буквально розуміють підйом на вищу сходинку структурної ієрархії.
■ Горизонтальний — це переміщення в іншу функціональну сферу діяльності або виконання службової ролі на сходинці, що не має жорсткого формального закріплення в організаційній структурі. Наприклад, розширення і ускладнення завдань, виконання ролі керівника цільової програми, тимчасового трудового колективу або цільової групи.
■ Центроспрямований — це рух до ядра, до керівництва організації, шо означає доступ на відповідальні наради, запрошення на раніше недоступні зустрічі, збори формального та неформального характеру, окремі доручення керівництва, доступ до закритих для інших джерел інформації, довірливе звертання, окремі важливі доручення керівництва.
Зі стороннього погляду, цей напрям менш очевидний, але він досить привабливий для співробітників. Найбільш яскравим прикладом такої кар'єри є японське управління.
На підприємствах для того, щоб процеси кар'єрного зростання були керованими, слід проводити планування. Для цього розробляються документи, що мають назву кар'єрограми. Вони можуть бути загальними і конкретними. Загальні кар'єрограми — це набір кількох можливих напрямів службового зростання спеціаліста або групи спеціалістів. Конкретні кар'єрограми — чіткий графік заміщення посад і необхідного для цього навчання.
Головним завданням планування є реалізація кар'єри й забезпечення взаємодії професійної та внутрішньо-організаційної кар'єри.
Ця взаємодія передбачає виконання низки завдань:
• досягнення взаємозв'язку цілей організації та окремих працівників;
• забезпечення спрямованості планування кар'єри на конкретного працівника з метою врахування його специфічних потреб і конкретної ситуації;
• забезпечення відкритості процесу управління кар'єрою;
• усунення кар'єрних глухих кутів, що не дають можливості для розвитку працівника;
• підвищення якості процесу планування кар'єри;
• формування таких критеріїв службового зростання, що добре сприймаються працівниками;
• вивчення кар'єрного потенціалу працівників;
• забезпечення обгрунтованої оцінки кар'єрного потенціалу з метою зменшення нереалістичних очікувань.
• визначення шляхів службового зростання для задоволення потреб організації в персоналі належної кваліфікації в необхідний момент і в необхідному місці.
Для якісного планування кар'єри працівника слід визначити етапи кар'єри відповідно до потреб людини, що змінюються протягом її трудового життя.
Таблиця 23. Етапи кар'єри менеджера та його потреби
№ пор. | Етапи кар'єри | Вік людини | Потреби в досягненні цілей | Моральні потреби | Фізіологічні та матеріальні потреби |
1 | Попередній | до 25 р. | Навчання, випробування на різних роботах | Початок самоствердження | Безпека існування та мінімально необхідна заробітна плата |
2 | Становлення | до 30 р. | Освоєння роботи, професії формування навичок кваліфікованого" спеціаліста | Самоствердження, початок досягнення незалежності | Безпека існування, нормальний рівень заробітної плати |
3 | Просування | до 45 р. | Просування по службовій драбині, набуття нових навичок та досвіду, зростання кваліфікації | Зростання самоствердження, досягнення високого статусу та незалежності, самовираження | Здоров'я, безпека існування, високий рівень заробітної плати |
4 | Збереження | до 50 р.до 55 р. | Вершина вдосконалення кваліфікації, збагачення досвіду, навчання молоді | Стабілізація незалежності, зростання самовираження й поваги від оточення | Здоров'я, безпека існування, підвищення рівня заробітної плати, інтерес до інших джерел доходу |
3 | Завершення | до 65 р.до 60 р. | Підготовка до виходу на пенсію, підготовка заміни, підготовка до нового виду діяльності | Стабілізація самовираження, зростання поваги | Підвищення рівнів доходів, інтерес до інших джерел доходів, розмір пенсії, здоров'я, безпека існування |
6 | Пенсійний | після 65 р. 60 р. | Заняття новим видом діяльності | Самовираження в новій сфері діяльності, стабілізація поваги | Здоров'я, безпека існування, розмір пенсії, інші джерела доходів |
Правила управління кар'єрою:
■ Не марнувати часу на роботу з безініціативним і безперспективним керівником.
■ Розширювати свої знання й навички.
■ Готувати себе до вищих і відповідальніших посад.
■ Пізнавати та оцінювати тих, хто може допомогти чи сприяти вашій кар'єрі.
■ Складати плани на добу й на тиждень, в яких залишити місце для улюблених занять.
■ Ніколи не жити одним минулим, дбати про майбутнє.
■ Пам'ятати, що все в житті змінюється, і вміти цінувати ці зміни.
■ Не допускати, щоб ваша кар'єра розвивалася значно швидше, ніж у інших.
■ Звільнятись як тільки впевнились, що це необхідно.
■ Думати про організацію як про елемент ринку праці й не забувати про існування зовнішнього ринку праці.
Мета кар'єри змінюється разом зі зміною самої людини, зміною віку людини, її поглядів, цінностей, моральних норм тощо. Можливі цілі кар'єри:
• обрати вид діяльності або посаду, які відповідають самооцінці й тому дають моральне задоволення;
• мати роботу, яка підсилює ваші можливості й розвиває їх;
• обіймати посаду, що має творчий характер;
• працювати за професією, що дає змогу досягти певної межі незалежності;
• мати добре оплачувану роботу або ще й можливість додатково працювати;
• обрати таку посаду, яка б давала змогу продовжувати активне навчання;
• мати роботу, що залишає багато вільного часу для особистих справ, зокрема виховання дітей.
За швидкістю просування можна виокремити такі варіанти кар'єрного зростання: стрімкий злет; повільне, але постійне зростання; повільне просування.
Розділ 9. ФІНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ
9.1. Роль фінансового менеджменту в системі управління організації
9.2. Методологічні засади фінансового менеджменту
9.3 З історії розвитку фінансового менеджменту
9.4. Визначення бізнесу як керованої фінансової системи
9.5. Фінансова стратегія та фінансова політика
9.6. Фінансовий менеджмент як система управління
9.7. Організаційна структура фінансового менеджменту
9.8. функції фінансового менеджера