Менеджмент організацій - Федулова Л. І. - 11.8. Концепція екоефективності

Термін "екоефективність" уведено Всесвітньою радою підприємців з питань сталого розвитку — World Business Council for Sustainable Development (WBCSD) — і означає поєднання екологічної та економічної ефективності.

Екоефективність підприємства досягається наданням конкурентоспроможних за ціною товарів і послуг, які задовольняють потреби людини й підвищують якість життя, сприяють зменшенню навантаження на довколишнє середовище та інтенсивності використання ресурсів протягом усього життєвого циклу товару чи послуги. Спрощено дане визначення можна сформулювати як збільшення обсягів виробництва зі зменшенням впливу на довкілля. Екоефективність є філософією управління, яка спонукає керівництво підприємства до пошуку шляхів поліпшення якості навколишнього середовища з одночасним отриманням економічної вигоди. Вона є важливою складовою для будь-якої діяльності як усередині підприємства, так і за його межами, і стосується кожного етапу створення вартості товару й його використання чи споживання, а також утилізації.

Концепція екоефективності полягає у вирішенні трьох завдань:

• зменшення використання ресурсів стосується виявлення можливостей економії енергії, матеріальних, водних, земельних ресурсів, удосконалення процесу повторного використання та збільшення довговічності товару;

• зменшення навантаження на довкілля означає зменшення викидів у навколишнє середовище, перевитрат природних ресурсів, видалення токсичних речовин, збільшення використання відновлених ресурсів;

• збільшення споживчої цінності товару полягає в наданні більших вигід споживачеві завдяки тривалішому функціонуванню товару, його безпечності у сфері використання та споживання.

Нині різко зростає функція початкової інформації в моделюванні та управлінні природоохоронними проектами. З урахуванням цього чинника основна увага має приділятися формуванню нових показників, що взаємопов'язують обсяги викидів забруднювачів у навколишнє середовище, завдані ними соціальні та економічні збитки, обсяги й собівартість продукції, регіональні аспекти, інвестиційний клімат для природоохоронних проектів, соціальну значущість тощо. Система даних стосується:

• висунутих цілей оцінки (екологічного управління);

• потреб суб'єктів управління в аналітичній оцінці;

• передових наукових досягнень у галузі економіки та природокористування;

• специфічних особливостей формування виробничих систем і регіонів;

• певних вимог, принципів і властивостей побудови системи показників (простота розрахунків, інформативність, комплексність, порівнянність, можливість використання непараметрованої та важкопараметрованої інформації, експертний підхід, рейтингова оцінка).

В результаті оцінювання формується система показників, які є діагностичним інструментарієм у визначенні екологічної політики підприємства та встановлення екологічної конкурентоспроможності підприємства. Окрім того, система показників дає змогу розглядати з різних поглядів формування фінансового механізму екологічної діяльності й вирішувати оптимізаційні завдання.

Процедура прийняття рішень у сфері екологічного менеджменту керівниками підприємств визначається багатьма чинниками і залежить від цілої низки показників. Виявлення екстремальних умов стабільної дієвості виробничої системи на основі правових, екологічних та техніко-економічних критеріїв, як правило, ускладнене, оскільки оптимізація одного з параметрів може стати неприпустимою через недосконалість системи цін, методики їх розрахунку, дефіциту сировини та енергоресурсів, специфіки господарського механізму розрахунків між постачальниками і споживачами продукції, а також інших, незалежних від керівників підприємств причин.

Підприємства активно діятимуть у природно-охоронній сфері, коли буде розроблено й широко впроваджено механізм стимулювання, за якого дотримується така нерівність:

де

Елементи формули (1) мають збільшувати прибуток, який залишається в розпорядженні підприємства за умови реалізації ефективної природоохоронної діяльності, а елементи формули (2) — знижувати його, коли підприємство намагається заощаджувати на природоохоронних видатках.

Способи стимулювання за результатами природоохоронної діяльності слід передбачати й для окремих працівників підприємства, котрі беруть безпосередню участь у ній.

На сучасному етапі розвитку економіки можна виокремити такі елементи економічного механізму регулювання природоохоронної діяльності:

• плата за природокористування;

• система економічного стимулювання природоохоронної діяльності;

• плата за забруднення навколишнього середовища та розміщення відходів;

• створення ринку природних ресурсів;

• удосконалення системи ціноутворення з урахуванням екологічних чинників, особливо на продукцію природовитратних галузей народного господарства;

• створення екологічних фондів;

• екологічне програмування;

• торгівля ліцензіями;

• платежі за заставу;

• екологічне страхування.

Характеризуючи особливості сучасного стану розвитку економічних відносин у суспільстві, ми повинні вирізнити деякі особливості, пов'язані зі взаємовідносинами між суспільством і природою. А саме:

• впровадження досягнень НТП спрямовується на підвищення ефективності суспільного виробництва, сприяє підвищенню добробуту людини;

• економічним результатом господарської діяльності є задоволення матеріальних та інших потреб людства;

• екологічним результатом сучасної господарської діяльності, на жаль, є забруднення й погіршення навколишнього середовища.

Природоохоронна і господарська діяльність — дві сторони єдиного процесу господарювання людини. Відтак екологічним результатом господарювання має стати забезпечення потреб людини у високоякісних умовах існування. Впроваджуючи досягнення НТП, слід намагатися гармонізувати господарську та природоохоронну діяльність, зменшити негативні наслідки для навколишнього середовища.

Контрольні запитання й завдання

1. Назвіть причини складної екологічної ситуації в Україні.

2. Чим різняться поняття "екологічне управління" і "екологічний менеджмент"?

3. У чому полягає сутність серії міжнародних стандартів систем екологічного менеджменту ISO 14000?

4. Як екологічний чинник впливає на забезпечення конкурентоспроможності підприємства?

5. Назвіть заходи, що сприятимуть розв'язанню проблеми формування екологічного менеджменту підприємствами України.

6. Охарактеризуйте етапи впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві.

7. В чому суть екологічної паспортизації підприємства?

8. Що таке "концепція екоефективності"?

Рекомендована література

Балацький О., Лук'янихін В., Лук'янихіна О. Екологічний менеджмент: проблеми і перспективи становлення та розвитку // Економіка України. 2000. № 5.

Власенко А., Станкевич П. Экологический менеджмент в бассейне Днепра // Бизнес-Информ. 1997. № 24.

Галушкина Л., Харичков С. Экологический менеджмент в Украине: реалии и перспективы. Одесса, 1998.

Дементьева А. Г. Конкурентоспособность международных компаний. М., 2001. Запольський А. К., Салюк А. І. Основи екології / За ред. К. М. Ситника. К. 2001.

Карагодов И. Экологический менеджмент природопользования // Бизнсс-Ип-форм. 1998. № 19.

Мельник Л. Принципи екологобезпечного розвитку // Економіка України 1996. № 2.

Портер М. Международная конкуренция. М., 1997.

Стигер У, Хан Ш. Экологический менеджмент: верен ли Ваш путь? // Маркетинг. 2001. № 3.

Фштюв А. 3. Промислова екологія (транспорт). К., 1995.

Хусанов Т., Безбородое А., Безбородое Ю. Основы экологического менеджмента // Проблемы теории и практики управления. 1998. № 5.

Царенко О. М., Нєсвєтов О. О., Кабацький М. О. Основи екології та економіка природокористування: Курс лекцій. Суми, 2001.