Менеджмент організацій - Шморгун Л.Г. - 3.2.2. Рівні корпоративної культури

У формуванні іміджу організації велике значення мають внутрішня культура організації та її взаємодія з культурою зовнішнього середовища.

Культура (лан. cultura — обробіток, виховання, освіта, розвиток, шанування) — специфічний спосіб організації та розвитку людської життєдіяльності, представлений у продуктах матеріальної та духовної праці, системі соціальних норм і утворень, сукупності ставлення людей до природи, що характеризують суспільство в цілому чи організацію.

Кожна організація має атрибути, які створюють її імідж.

По-перше, це цілісність загального (фірмового, корпоративного) стилю співробітників — від прибиральника до генерального директора, причому не тільки зовнішнього, а й діяльнісного, поведінкового. Це і стиль керівництва, управління, міжособистісного спілкування, і робота секретарів керівників підприємства, і стиль проведення нарад та корпоративних вечірок тощо.

По-друге, це вигляд фасаду офісу, вивіски, під'їзду, внутрішнього двору. Важливий і внутрішній інтер'єр — меблі, їх розташування, картини, квіти, куточки для відпочинку, місця для відвідувачів.

"Зовнішність" організації, її імідж, залежить від багатьох складових діяльності: від того, чим займається організація, хто її клієнти, які люди в ній працюють, якими ресурсами вона володіє, як вона прагне виглядати в очах тих, хто її оточує тощо.

Важливим атрибутом іміджу компанії є її репутація. Для формування репутації компанії часто використовують так звану піар-технологію (англ. PR, publik relations — зв'язки з громадськістю, паблік рилейшнз) — діяльність, що спрямовується на досягнення взаєморозуміння між організаціями (підприємствами, фірмами, громадськими об'єднаннями) та громадськістю.

Зв'язки з громадськістю необхідні перш за все для того, щоб розуміти запити, потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, уподобання людей. Будь-яка суспільна діяльність (бізнес) може успішно розвиватися лише тоді, коли відповідає певним суспільним потребам, займаючи при цьому свою особливу нішу.

Паблік рилейшнз пояснює не соціальну значущість конкретного продукту або послуги, а необхідність існування самої компанії. При розробці PR-стратегії треба виходити з того, яке враження, на кого і з ким разом компанія хоче справити — і все це для створення умов, найсприятливіших для розвитку бізнесу. Основні завдання PR: повідомляти, інформувати про компанію, просувати її імідж, а також підтримувати корпоративні культурні цінності всередині компанії.

Здійснюючи зв'язки з громадськістю, компанія робить прозорою власну культуру, тобто корпоративна культура компанії стає частиною її іміджу.

До корпоративної культури зараховують усі ті атрибути, які належать до культури взагалі: систему цінностей, правил, норм, міфи, традиції, ритуали, способи циркуляції інформації, мову тощо. Це певна система загальних цінностей, відносин та орієнтирів стосовно того, що відбувається у фірмі. Вона пізнається менеджерами та іншими співробітниками організації у процесі вирішення внутрішніх і зовнішніх проблем. Розуміння культурних традицій, які сформувалися в організації, дає можливість новим членам організації правильно мислити, відчувати і розуміти колег.

3.2.2. Рівні корпоративної культури

Прийнято виокремлювати три рівні корпоративної культури. Верхній, видимий (зовнішній), рівень утворюють видимі об'єкти, артефакти (лат. artefactum— штучні факти, результати людського творення) культури: манера одягатися, правила поведінки, символи, організаційні церемонії, урочистості, розташування офісів. Другий і третій рівні — невидимі. До складу другого рівня належать виражені в словах і справах, практичній поведінці співробітників організації цінності та переконання, які свідомо поділяються та культивуються її членами і виявляються в розповідях, мові, символах. Третій рівень становлять основоположні припущення і глибокі переконання (рис. 3.4).

Корпоративна культура обов'язково включає корпоративну символіку, аксесуари. До них належать такі іміджеві символи, як логотип фірми, її слоган, назва. Фірми, що піклуються про свій імідж, обов'язково випускають фірмові брошури, блокноти, ручки, навіть замовляють фірмовий посуд. Наявність такого арсеналу речової символіки нерідко досить ефективно мотивує співробітників, задовольняючи їх потреби в ідентичності, належності до певної соціальної групи.

Слід ураховувати, що фірмова символіка не повинна суперечити уявленням людини про престиж і має працювати на підвищення її значущості у власних очах. Наприклад, нових співробітників часто серйозно мотивує видача їм фірмових аксесуарів: кейса для паперів, канцелярського приладдя, гаманця для документів та іншої представницької атрибутики.

Рис. 3.4. Рівні корпоративної культури

Потрібно зазначити, що в будь-якій компанії лояльність, ентузіазм, довіра, психологічний клімат, товариська підтримка є важливими цінностями організації. Корпоративна культура в цій справі є ресурсом компанії. Тому необхідно підтримувати і розвивати ті її елементи, які сприяють стабільності й успішності компанії.

Важливе значення для зміцнення життєздатності та згуртованості колективу і підтримки корпоративного духу компанії мають корпоративні церемонії, свята, вечірки — особливі планові заходи, що проводяться для того, щоб демонструвати яскраві приклади вираження корпоративних цінностей. Вони мають зміцнювати віру працівників у цінності компанії, сприяти їх об'єднанню, надавати співробітникам можливість узяти участь у важливих подіях. Церемонії можуть становити привітання корпоративних героїв, вручення премій або нагород. Головне значення в таких заходах має підкреслення думки про те, що за хорошу роботу людина отримує гідну винагороду.

Необхідно ретельно розробляти корпоративні заходи, які повинні вирішувати декілька завдань, виконувати діагностичну функцію і працювати на розвиток корпоративної єдності. Також вони обов'язково мають нести позитивне мотиваційне навантаження і давати досвід успішної спільної діяльності, але водночас не мають бути нудні.

Отже, до елементів корпоративної культури належать загальні для співробітників компанії цінності, переконання і норми, які відображаються у формі символів, переказів, девізів та церемоній. Однак, які саме образи будуть уособлювати культуру й імідж компанії, визначають менеджери, котрі повинні підтримувати корпоративний імідж організації на такій висоті, яка б потребувала значних зусиль від співробітників компанії та водночас була досяжною.

Але слід пам'ятати, що культура — це найконсервативніша складова будь-якої організації. Торкатися її потрібно з особливою обережністю. Створювати і змінювати цінності дуже важко, а бережливо впливати на їх ієрархію можна і потрібно.

На стан і розвиток внутрішньої корпоративної культури значний вплив справляє зовнішнє середовище. У різних організаціях формується специфічна внутрішня культура, водночас культурні цінності підприємств однієї галузі нерідко збігаються, оскільки фірми працюють в однакових зовнішніх умовах. Внутрішня культура повинна сприяти досягненню цілей компанії. Однак зміна зовнішнього середовища вимагає також постійного внесення відповідних змін у внутрішню організаційну культуру підприємства. Тому важливим є формування здатності адаптації корпоративної культури до змін зовнішніх умов діяльності компанії.