Менеджмент персоналу - Мурашко M.I. - Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу

Трудовий договір, укладений на невизначений термін, а також строковий трудовий договір до закінчення терміну його дії можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом тільки у випадках:

— змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації або перепрофілювання підприємс­тва, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

— виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров'я, що перешкоджають продовженню цієї ро­боти;

— систематичного невиконання працівником без поваж­них причин обов'язків, покладених на нього трудовим дого­вором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися міри дисциплі­нарного стягнення;

— прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше 3 го­дин протягом робочого дня без поважних причин);

— нез'явлення на роботу протягом більше ніж 4 місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності, за винятком відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, якщо законо­давством не передбачено більш тривалого терміну збережен­ня місця роботи (посади) при певному захворюванні. За пра­цівниками, які втратили працездатність у зв'язку з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, місце роботи (по­сада) зберігається до відновлення працездатності або встанов­лення інвалідності;

— поновлення на роботі працівника, який раніше викону­вав цю роботу;

— появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотично­го або токсичного сп'яніння;

— скоєння за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав чинності, або постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або вжиття заходів суспільного впливу.

Працівника не може бути звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової не­працездатності (крім звільнення за п. 5), а також у період пе­ребування у відпустці. Під відпустками розуміються щорічні, а також інші відпустки, надані працівникам як зі збережен­ням, так і без збереження заробітної плати. Це правило не по­ширюється на випадок повної ліквідації підприємства, уста­нови, організації (ст. 40 КЗпП України). Розірвання трудово­го договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може провадитися, якщо в день звільнення праців­никові видано лікарняний листок (або довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.

Крім підстав, передбачених ст. 40 КЗпП України, трудо­вий договір може бути розірвано також у випадках:

— одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації (філії, пред­ставництва, відділення й інших окремих підрозділів) та його заступниками; головним бухгалтером підприємства, устано­ви, організації та його заступниками; службовими особами митних органів, державних податкових адміністрацій, які мають персональні звання; службовими особами контрольно-ревізійної служби й органів державного контролю за цінами;

— дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати дові­ри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

— скоєння працівником, який виконує виховні функції, аморального вчинку, не сумісного з продовженням роботи (ст. 41 КЗпП України).

Якщо підприємство приватизується, з дня ухвалення рі­шення про приватизацію розірвання трудового договору з працівником підприємства, що приватизується, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, за винятком звільнення на підставі п. 6 ст. 40 КЗпП України або вчинення працівником дій, за які законодавством передбаче­но можливість звільнення на підставі п. З, 4, 7, 8 ст. 40 і ст. 41 КЗпП України.

Не допускається звільнення працівника приватизованого підприємства з ініціативи нового власника або уповноваже­ного ним органу протягом 6 місяців від дня переходу до нього права власності (Закон України від 19.02.97 "Про внесення змін до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств").