Менеджмент підприємства - Хомяков В.І. - Теорія мотивації Херцберга

Цей підхід базується на даних досліджень щодо з'ясування того, що люди думають про свою роботу (що робить їх щасливими або нещасливими, задоволеними або ні). Було встановлено, що фактори, які викликають задоволення від роботи, більш різноманітні, ніж ті, що викликають незадоволення. З точки зору Херцберга, протилежністю задоволеності від роботи є задоволеність "нероботою", а протилежністю незадоволеності роботою - незадоволеність "нероботою". Фактори, що впливають на усунення незадоволеності, Херцберг назвав гігієнічними, а фактори, що впливають на задоволеність - мотиваторами. Фактична робота, яку виконує робітник, і оточуючі його умови - заробітна плата, контроль - можуть розглядатися як сукупність мотиваторів і гігієнічних факторів. Найголовніше - не змішувати їх один з одним.

Херцберг розмежував і класифікував гігієнічні й мотивувальні фактори. До гігієнічних він відніс політику компанії, безпеку, статус, виробничі відносини, заробітну плату, умови праці, нагляд, поведінку адміністрації; а до мотивувальних факторів - психологічне зростання (самореалізацію за Масловим), прогрес, відповідальність, роботу саму по собі, визнання, успіх.

З точки зору гігієнічних факторів і мотиваторів, потреби людини поділяються на дві групи:

- потреби тваринного характеру: намагання уникнути болю, голоду тощо, що спонукають заробляти гроші;

- духовні потреби, що властиві тільки людині і забезпечують психологічне зростання.

За Херцбергом, реалізація цих двох груп факторів вигідна і для працівника, і для наймача. Гігієнічні фактори поліпшують виконання, а мотивувальні необхідні для досягнення реальних успіхів [43].

Теорії "ікс" та "ігрек" Макгрегора

Підхід Макгрегора базується на двох теоріях. В теорії "ікс" людина розглядається як нескінченно ледаче створіння, позбавлене бажань, придатне працювати лише в крайньому випадку, яке не намагається і не готове нести відповідальність. Згідно з цією теорією мотивація і контроль повинні здійснюватися ззовні.

Теорія "ігрек” навпаки, припускає, що праця є природним станом людини, здатним давати задоволення. Тим самим вважається, що зовнішній контроль (у вигляді політики "батога і пряника") є не єдиним засобом примусити людину працювати. Ця теорія також стверджує, що людина може здійснювати самоконтроль і самоуправління, якщо вона приймає ті цілі, до яких прагне організація, і якщо її вищі індивідуальні потреби можуть бути задоволені в процесі їх досягнення. Люди можуть навчитися брати на себе відповідальність за рішення, які сприяють досягненню цілей організації, а не просто підкоряються діючим у ній правилам поведінки.

Значення підходу Макгрегора для менеджерів полягає в тому, що він дозволяє приймати вірні рішення стосовно часу і місця використання потрібної комбінації з елементів теорії "ікс" (наприклад, страх, примус, присоромлення, догана за необхідністю тощо) і елементів теорії "ігрек" (задоволення від роботи, передача відповідальності, стимулювання самоуправління тощо) для мотивації працівників [41].

Таблиця 3.5. Зіставлення розбіжностей у теоріях "ікс" та "ігрек"