Менеджмент підприємства - Хомяков В.І. - 4.3.9. Висновки

Як вважають спеціалісти [1, 31,42], найкращого типу керівництва не існує. У кожному конкретному випадку тип керівництва визначається такими факторами, як: 1) здібності та особисті якості керівника; 2) здібності та особисті якості підлеглих; 3) загальні умови праці (заводський цех, організація по збуту тощо); 4) тип керівництва безпосереднього начальника (кожний керує своїми підлеглими майже так, як його начальник); 5) традиції та принципи управління, що діють в даній організації; 6) характерні особливості ситуації; 7) розмір, структура і місце робочої групи в організації.

Крім вказаних, на тип керівництва впливають також додаткові фактори:

а) успішність діяльності керівника оцінюють за її результатами впродовж тривалого відрізку часу. Тобто діяльність керівника оцінюють не за результатами одного дня роботи підлеглих, а за тим, чого їм вдалося досягти щоденною працею за рік або більш тривалий період;

б) формуючи власний тип керівництва, слід ураховувати, що він повинен бути стабільним і, разом з тим, достатньо гнучким. Ніщо так не погіршує моральний дух у колективі, як нерозуміння працівниками типу керівництва свого начальника: один день він поводить себе з підлеглими як жорсткий автократ, наступного дня вимагає, щоб вони допомагали йому в підготовці рішень. Хороший менеджер використовує той тип керівництва, який найбільш зручний для нього більшу частину часу, лише іноді відходячи від нього у випадку гострої необхідності. Такий менеджер розуміє, що короткочасні зміни типу керівництва з переорієнтацією на інтереси працівників, як правило, вітаються ними, тоді як перехід до керівництва, орієнтованого виключно на завдання організації, не завжди зустрічає схвалення;

в) слід також усвідомлювати, що підлеглих цікавить не кількість рішень, а вплив рішень на їх інтереси. Продавця м'ясного відділу рішення менеджера про скорочення закупок свинини і збільшення обсягів продажу яловичини цікавить значно менше, ніж питання про перенесення його вихідного дня з неділі на середу. Хороший керівник завжди намахається залучати працівників до підготовки рішень, що безпосередньо стосуються їх інтересів;

г) обираючи тип керівництва, слід ураховувати його орієнтацію. На що доцільно орієнтуватися, приймаючи рішення? На виконання завдання чи на інтереси підлеглих? Начальник, орієнтований на виконання завдання, буде приділяти йому більше уваги, ніж інтересам своїх підлеглих. Він буде розробляти шляхи підвищення ефективності їх праці (вивчати трудові рухи, здійснювати хронометраж, суворий контроль робочого часу тощо). Менеджер, орієнтований на підлеглих, намагається керувати, враховуючи їх інтереси, демонструючи їм, як їх потреби можуть бути задоволені поряд з потребами організації. Такий підхід, природно, не означає, що начальник, орієнтований на підлеглих, не зацікавлений також у виконанні завдань, оскільки кожне завдання завжди повинно бути виконане. Орієнтація на працівників означає, що такий менеджер намагається вирішити поставлені питання більш прийнятним шляхом. Менеджер, який враховує інтереси своїх підлеглих, як правило, досягає більш високих результатів, ніж той, хто орієнтується виключно на виконання доручених йому завдань. При цьому слід пам'ятати, що керівник, який хоче працювати найбільш ефективно, одержати все, що можливо, від підлеглих, не може дозволити собі використовувати якийсь один стиль керівництва протягом усієї своєї кар'єри. Керівник повинен навчитися використовувати всі стилі, методи і типи впливу, які найбільш відповідають конкретній ситуації. Іншими словами, найкращий стиль керівництва - це стиль, орієнтований на реальність.