Охорона праці - Третьяков O.B. - Безпека під час експлуатації компресорних установок

Високий тиск і температура води та пари у водогрійних і парових котлах створюють підвищену небезпеку при їх експлуатації. ДНАОП 0.00-1.08-94 "Правила будови і безпечної експлуатації парових і водогрійних котлів" встановлює вимоги до проектування, будови, виготовлення, монтажу, ремонту та експлуатації парових котлів, автономних пароперегрівачів та економайзерів із робочим тиском більше 0,07 МПа (0,7 кгс/см2,), водогрійних котлів і автономних економайзерів з температурою води вище 115 °С. Ці Правила не поширюються на котли з електричним

Час витримки під пробним тиском має бути не меншим ніж 10 хв.

Після цього тиск знижується до робочого, при якому і проводиться огляд всіх зварювальних, вальцювальних, клепаних і роз'ємних з'єднань. Результати технічного опосвідчення записуються у паспорт котла із зазначенням термінів наступного опосвідчення.

Для забезпечення безпечних умов і розрахункових режимів експлуатації та керування роботою всі котли мають бути оснащені: запобіжними клапанами (не менше двох); манометрами; термометрами; покажчиками рівня води (не менше двох, за винятком прямоточних котлів); запірною і регулювальною апаратурою; приладами безпеки і пристроями для живлення котлів водою.

Парові і водогрійні котли при камерному спалюванні палива мають бути обладнані автоматичними пристроями для припинення подачі палива у топку в таких випадках: погасання факела у топці; вимкнення всіх димососів; вимкнення всіх дуттєвих вентиляторів; зниження рівня води (для прямоточних котлів — витрати води через котел) нижче допустимого. На котлах необхідно встановити звукові сигналізатори верхнього і нижнього граничних рівнів води, які вмикаються автоматично.

Безпека під час експлуатації компресорних установок

Робота компресорного устаткування пов'язана з виникненням низки небезпечних та шкідливих чинників, зумовлених наявністю у компресорах рухомих частин, високого тиску та температури, а також можливістю утворення вибухонебезпечних сумішей із продуктів розкладу мастильних матеріалів і повітря.

При стиснені газу його температура зростає і визначається за формулою

Безпека під час експлуатації трубопроводів

Для швидкого визначення вмісту трубопроводів, а отже, і дотримання працівниками відповідних вимог безпеки при наближенні до них, встановлено десять груп речовин і відповідне розпізнавальне пофарбування трубопроводів, якими вони транспортуються: перша — вода (зелений), друга — пара (червоний), третя — повітря (синій), четверта і п'ята — горючі та негорючі гази, включаючи скраплені (жовтий), шоста — кислоти (оранжевий), сьома — луги (фіолетовий), восьма і дев'ята — горючі і негорючі рідини (коричневий), і нульова — інші речовини (сірий)*

Для того, щоб виділити, вид небезпеки на трубопроводи наносять сигнальні кольорові кільця: червоні — для легкозаймистих, вибухо- і вогненебезпечних речовин; жовті — для шкідливих і небезпечних речовин (отруйні, токсичні, радіоактивні); зелені — для безпечних і нейтральних речовин.

Безпека під час експлуатації балонів Балони призначенні для зберігання, перевезення та використання стиснених (азот, повітря, кисень, сірководень), зріджених (аміак, сірчистий ангідрид, бутан) чи розчинених (ацетилен) газів під тиском, вищим 0,07 МПа.

Безпечна експлуатація балонів забезпечується:

• необхідною механічною міцністю балонів і належним контролем за їх станом;

• запобіганням помилкового наповнення балонів іншими газами (наприклад, балонів для негорючих газів — горючими; балонів для горючих газів — киснем);

• дотриманням правил наповнення, транспортування, зберігання та використання балонів.

У процесі експлуатації балони проходять опосвідчення, які включають: огляд внутрішньої (за можливості) та зовнішньої поверхонь балонів; перевірку маси та міцності; гідравлічне випробовування. Огляд балонів здійснюється з метою виявлення на їх стінках корозії, тріщин, вм'ятин та інших пошкоджень для визначення придатності балонів до подальшої експлуатації. Якщо результати огляду незадовільні (виявлено тріщини, вм'ятини, раковини глибиною понад 10 % від номінальної товщини стінки), то балони вибраковуються.

Величина пробного тиску і час витримки балонів під таким тиском встановлюється відповідними стандартами (для стандартних балонів) та технічними умовами (для нестандартних), при цьому пробний тиск має бути не менший ніж півтора значення робочого тиску.

Для запобігання помилкового наповнення балонів іншими газами передбачено розпізнавальне фарбування та маркування балонів (табл. 6.2), а також відповідна різьба бокових штуцерів їх вентилів (у балонів для горючих газів — ліва, у балонів для негорючих газів — права).

Основним пристроєм, що забезпечує безпеку при експлуатації балонів є редуктор, який знижує тиск стисненого газу до робочого.

Балони з газом, повинні знаходитись на відстані не менше 1 м від радіаторів опалення та інших опалювальних приладів і не менше ніж 5 м від джерел відкритого вогню.

Безпека під час експлуатації установок кріогенної техніки

Кріогенні продукти — це речовини або суміш речовин, що знаходяться при кріогенних температурах 0—120 К. До основних кріогенних продуктів належать продукти низькотемпературного поділу повітря: азот, кисень, аргон" неон, криптон, ксенон, озон, фтор, метан, водень, гелій.

Таблиця 6.2. Фарбування і нанесення написів на балони

Під час роботи з кріогенними продуктами можливі такі небезпеки:

• опіки відкритих ділянок тіла та очей внаслідок доторкання до предметів, що знаходяться при низьких кріогенних температурах, і при потраплянні низькотемпературної пари кріогенних продуктів у легені;

• обмороження внаслідок глибокого охолодження ділянок тіла при контакті з кріогенними продуктами;

• руйнування устаткування внаслідок термічних деформацій та холоднокрихкості матеріалів;

• витік кріогенних продуктів внаслідок розгерметизації устаткування через неоднакові термічні деформації його частин;

• вибухове руйнування устаткування внаслідок підвищення тиску через закипання та випаровування кріогенних рідин у замкнутих об'ємах при зміні режимів роботи або внаслідок природних теплопотоків.

Приміщення, в яких використовуються чи зберігаються кріогенні продукти, мають бути обладнані припливно-витяжною вентиляцією, причому приплив здійснюється зверху, а витяжка — знизу.