Міжнародний менеджмент - Юхименко П.І. - Ставлення до природи

У різних місцях нашої планети можна знайти різні підходи до природи (навколишнього середовища). Умовно їх поділяють на три варіанти.

Варіант 1. Природа (навколишнє середовище) розглядається як підпорядкований людині об'єкт, джерело для задоволення потреб. Взаємодія часто розглядається як боротьба за отримання від природи тих або інших ресурсів матеріальних благ. До певної міри цей підхід був історично властивий більшості сучасних розвинених країн. Сьогодні втручання в природу, прагнення змінити її відповідно до потреб людини м'якшої і цивілізованішої форми. Проте багато проблем, пов'язаних із погіршенням навколишнього середовища внаслідок діяльності людини, продовжують загострюватися.

Варіант 2. На протилежному полюсі знаходиться фаталістичне, підлегле ставлення до природи. Наприклад, повінь зруйнувала село і забрала багато людських життів. Прихильники фаталістичного підходу скажуть: так розпорядилася доля, така воля Божа.

Для них характерне почуття незахищеності і страху перед стихією. Зазвичай цей підхід характерний для країн, що розвиваються, з низьким рівнем освіти і життя населення.

Варіант 3. Людина - частина природи і повинна жити в гармонії з нею. Вона не змінює природу, а пристосовується до її законів. Такий підхід характерний для Японії і деяких країн Південно-Східної Азії.

Люди, які належать до першого типу культури, вірять в можливість контролю результатів своєї праці і тому зосереджені на керуванні внутрішніми процесами. Ті, хто належить до інших типів культури, впевнені, що події розвиваються за власною логікою, якій треба або підкорятися (варіант 2), або пристосовуватися до неї (варіант 3). Відмінності різних культур залежно від ставлення до природи розкриті в табл. 5.3.

З двох тверджень: те, що зі мною відбувається, це результат моїх власних зусиль та деколи я відчуваю, що не повністю контролюю спрямованість розвитку мого власного життя, - перше обирають в США 98% людей, в Швейцарії - 84, Австрії - 81, Бельгії - 76, Індонезії - 73, Гонконзі - 69, Греції - 63, Сингапурі - 58, Китаї - 35%.

На думку голландського вченого Ф. Тромпенаарса, взаємодіючи з представниками культур, в яких домінує уявлення про можливість управління навколишнім середовищем, необхідно жорстко домагатися своїх цілей, даючи час від часу можливість виграти і опоненту. Спілкуючись з представниками фаталістичного типу культури, необхідно бути наполегливим та ввічливим, підтримувати товариські стосунки з партнерами, намагатися вигравати разом, а програвати - кожний окремо.

Таблиця 5.3 Культурні змінні та їх варіації залежно від ставлення до природи

Міжособові відносини

Культури універсальних і конкретних істин

За рівнем готовності дотримуватися законів або знаходити підстави для їх порушення національні культури поділяються на культури (переважно) універсальних і (переважно) конкретних істин.

В культурах, у яких панують універсальні істини, традиційною є висока покірність законам. Морально-етичний стандарт їх ілюструється відомими прислів'ями "Сократ мені не друг, але істина дорожче" або "Закон є закон". В культурах конкретних істин традиційним є пошук причин і моральних виправдань для порушення правил. Класичними для них є російські прислів'я

"Виняток підтверджує правило" і "Закон, як дишло: куди повернеш, туди й вийшло".

Перелік ділових культур універсальних істин очолюють Канада, США, Англія і Скандинавські країни. На іншому полюсі знаходяться країни Азії, Латинської Америки, Південної Європи, а також Україна і країни СНД.

Міжнародні дослідження, проведені Ф. Тромпенаарсом у провідних країнах світу, показали, що практично різне ставлення до букви і духу закону в різних країнах може істотно різнитися (див. табл. 5.4).

Таблиця 5.4

Схильність дотримуватися букви і духу закону, % (100% - прагнення дотримуватися законів в усіх випадках)