Розділ 1. Роль економічного аналізу в системі менеджменту

Провідне місце економічного аналізу зумовлене його задачами в системі менеджменту суб'єктів господарювання різних форм власності. Він є важливою складовою частиною і фінансового менеджменту, і аудиту. Без інформації, яку надає економічний аналіз, неможливо приймати доцільні, науково обґрунтовані та зважені управлінські рішення, реалізація яких призведе до підвищення ефективності господарської діяльності. Застосування апарату економічного аналізу дає можливість виявляти й усувати причини збитковості або низької рентабельності діяльності суб'єктів господарювання та забезпечувати їхній стійкий фінансовий стан, який є головною умовою запобігання банкрутству під час фінансово-економічних криз.

1.1. Особливості аналізу господарської діяльності на металургійному підприємстві

Досліджуючи конкретне поняття "економічний аналіз", необхідно, пізнавши його істинне буття, перейти до його суті, а від неї - до змісту економічного аналізу. Корінне слово "аналіз" походить з грецького analysis - тобто розкладання, розчленовування, розбір. Аналіз - це метод наукового дослідження шляхом розкладання предмета на складові частини або уявного розчленовування об'єкта на притаманні йому елементи за допомогою логічної абстракції.

Аналіз поряд із синтезом має велике значення в науковому пізнанні. Зокрема, Фрідріх Енгельс писав: "Мислення складається стільки ж з розкладання предметів свідомості на їхні елементи, скільки з об'єднання пов'язаних один з одним елементів у єдність. Без аналізу немає синтезу" [5]. Аналіз виступає в діалектичній, суперечній єдності з поняттям синтезу, тобто в ході синтезу з'єднуються в одне ціле розподілені раніше частини, та предмет аналізу досліджується вже в його цілості та з урахуванням взаємозв'язків між складовими елементами. Аналіз-синтез є невід'ємною частиною будь-якого наукового дослідження, оскільки розкладання з наступним узагальненням дозволяє проникати в глибинну сутність явищ та процесів господарської діяльності, виявляти та розуміти зв'язки між елементами цих процесів, пізнавати їхню залежність від об'єктивних та суб'єктивних факторів. Такий підхід дає можливість узагальнити одержані аналітичні дані, виявити причини і наслідки змін явищ та процесів, які досліджуються, та активно впливати на їхній розвиток.

Таким чином, економічний аналіз є методом дослідження фінансово-господарської діяльності підприємств, банків, страхових компаній та ін., а також їхніх структурних підрозділів (філій, цехів та інше).

Економічний аналіз як прикладна наука є системою спеціальних знань, що базуються на економічних основах діяльності та розвитку систем і спрямовані на пізнання методології оцінки господарської діяльності в цілому та її видів (операційної, фінансової та інвестиційної).

Особливостями економічного аналізу порівняно з іншими видами аналізу (математичного, фізичного, хімічного та ін.) є:

1. Використання систем та підсистем техніко-економічних показників, за допомогою яких надається кількісна характеристика явищ і процесів господарської діяльності об'єкта економічного аналізу та які досліджуються з різних боків у статиці й динаміці з визначенням місця у рейтинговій оцінці. Показники в цій системі згруповані за видами економічного аналізу і в межах груп проранжовані за значущістю зі створенням підсистем показників. Так, оцінка інвестиційної привабливості акціонерних товариств, якими є більшість великих металургійних підприємств, у зовнішньому фінансовому аналізі надається за допомогою системи фінансових показників: ліквідності, платоспроможності, ділової активності, ефективності; показниками підсистеми показників ефективності виступають: рентабельність усього капіталу, рентабельність власного капіталу, рентабельність продажів, рентабельність функціонуючого капіталу та ін.

2. Усі показники підлягають кількісному вимірюванню та оцінці їхнього впливу на оціночні та узагальнюючі показники. Наприклад, при факторному аналізі рентабельності всього капіталу надається кількісна оцінка його зміни внаслідок впливу: загальних та адміністративних витрат, валового прибутку, виплати дивідендів, підсумку балансу.

3. Системи та підсистеми показників визначаються у взаємозв'язку, взаємозалежності, взаємообумовленості внаслідок наявності причинно-наслідкових зв'язків між господарськими явищами та процесами, внутрішнім і зовнішнім середовищем, макро- і мікрорі-внем.

4. У ринкових умовах доцільно формувати системи показників та з їхнім використанням аналізувати явища та процеси з позицій різних інтересів користувачів аналітичної інформації: засновників, трудового колективу та профспілок, податкових та інших контролюючих органів, або взаємних інтересів та потреб партнерів (наприклад, у системі "банк - підприємство", у кластері та інших об'єднаннях суб'єктів господарювання).

Крім загальних теоретико-методичних положень, єдиних для оцінки діяльності суб'єктів господарювання та їхніх об'єднань, економічний аналіз враховує галузеві особливості їхнього функціонування.

Так, зміст економічного аналізу, способи його виконання та система показників оцінки металургійного виробництва мають певні особливості внаслідок наявності його специфічних рис, наведених нижче.

1. Обширна номенклатура і сортамент металопродукції з досить значними обсягами виробництва.

2. Велика матеріалоємність і енергоємність виробництва з різноманітністю сировини і матеріалів, які шихтуються, та паливних і енергетичних ресурсів із заданими параметрами.

3. Складність і багатоопераційність металургійного процесу, пов'язаного безперервним потоком "гарячого" металу з заданим виробничим ритмом, регламентованим у просторі та часі, що обумовило створення складних виробничих структур, для управління якими існують відповідні організаційні структури управління

4. Велика капіталоємність металургійного виробництва.

5. Складне металургійне устаткування великих розмірів і продуктивності, що потребує залучати для експлуатаційного та ремонтного обслуговування спеціалізовані бригади на різних рівнях або майданчиках основного агрегату.

6. Наявність значної кількості закритих або напівзакритих технологічних процесів, оцінка стану яких потребує моніторингу і специфічних засобів вимірювання та аналізу.

7. Важкі й шкідливі умови праці.

Галузева специфіка обумовлює такі особливості економічного аналізу діяльності металургійного підприємства та його структурних підрозділів:

- склад та зміст задач аналізу діяльності металургійного підприємства значно ширше класичних (типових) задач економічного аналізу; до додаткового їхнього переліку належать, наприклад, оцінка господарських розрахункових відносин між цехами та ділянками; аналіз браку за його видами та дефектами; оцінка втрат від порушень ритму; аналіз систем якості й сертифікації металопродукції; аналіз умов праці; аналіз викидів у атмосферне повітря і водний басейн, значний обсяг претензійно-позивної роботи та ін.;

- специфічна система технічних показників-факторів обсягу виробництва і використання металургійних агрегатів та оцінки організаційно-технічного рівня виробництва і підприємства;

- жорстка регламентація процесів, що вимагає порівняльної оцінки фактичних показників не тільки з планом, з рівнем, досягнутим у минулі періоди, з конкурентами, із середньогалузевими показниками, а й з нормами, наприклад з нормами чисельності основних виробничих робочих (горнових, сталеварів, плавильників, операторів прокатних і трубо-прокатних станів), нормами запасів сировини та з її нормативною потребою на виробництво, з технічною нормою продуктивності основних металургійних агрегатів та ін.;

- складна шихтовка вихідних матеріалів, що вимагає вирішення завдань оптимізації їхніх співвідношень;

- факторний аналіз узагальнених показників продуктивності основних металургійних агрегатів вимагає визначення специфічних чинників та способів оцінки їхнього впливу;

- аналіз якості та конкурентоспроможності металопродукції специфічний за змістом та системою показників їхньої оцінки;

- продукція однакового найменування має різну складність виробництва за марочним складом, що додатково потребує перерахування продукції в умовний вираз і аналізу обсягів виробництва не тільки в натуральному і вартісному, а й в умовному вимірюванні.