Банківські операції - Ковальчук К.Ф. - 2.1. Поняття та роль категорій економічного аналізу

2.1. Поняття та роль категорій економічного аналізу

Теорія та метод економічного аналізу як науки та навчальної дисципліни відображаються в її категоріях, тобто поняттях, характерних для цієї науки, що розкривають її зміст.

Під категорією (від грецької kategoria - висловлення, обвинувачення, ознака) розуміють загальне поняття, що відображає найбільш істотні зв'язки й відносини реальної дійсності й пізнання [6]. Зокрема, категорія економічного аналізу - це загальне фундаментальне поняття, яке відображає найбільш суттєві, закономірні зв'язки та відносини у господарській діяльності. Кожна категорія підлягає окремому дослідженню, але у невідривному зв'язку з іншими категоріями. Категорії економічного аналізу визначаються, коригуються, удосконалюються та розвиваються економічною теорією та теорією економічного аналізу на підставі загальних філософських категорій та стану розвитку соціально-економічних систем. Разом з тим, практичне виконання економічного аналізу діяльності суб'єкта господарювання потребує ґрунтовних знань практично з усіх загальнонаукових, професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін внаслідок щільного зв'язку з ними, оскільки економічний аналіз базується саме на них. Тому для вивчення економічного аналізу необхідні знання та використання категорій як економічного аналізу, так і загальних економічних дисциплін.

Перелік та сутність деяких категорій економічного аналізу в ринкових умовах і в перехідний до них період потребує їхнього коригування за формою та змістом у зв'язку з постійною зміною умов діяльності суб'єктів господарювання, розширенням видів діяльності, підвищенням самостійності, відповідальності та ін. Наприклад, поява нових учасників (засновників, власників) підприємств викликає необхідність урахування їхніх інтересів при постановці цілей економічного аналізу, вирішенні аналітичних задач, виборі методів економічного аналізу. При цьому глобалізація економічних відносин вимагає обґрунтування інтеграційних процесів на підприємствах, у тому числі металургійної промисловості.

Наукові поняття або категорії економічного аналізу сформувалися в ході розвитку науки. Вони визначають дефініцію та відповідають на запитання: що це таке? Яке логічне визначення понять? У чому зміст поняття та його відмінні ознаки?

На сьогодні специфічними категоріями економічного аналізу, які несуть його основне змістовне навантаження, є:

- аналіз і синтез;

- предмет, об'єкт і суб'єкт економічного аналізу;

- аналітичні показники;

- умови й фактори діяльності;

- причини зміни показників та резерви підвищення ефективності діяльності;

- цілі та задачі економічного аналізу;

- його види, принципи, методологія, методика та метод;

- інформація та організація економічного аналізу.

2.2. Об'єкт, предмет та суб'єкт економічного аналізу

Як і кожна наука, економічний аналіз має свої об'єкт та предмет дослідження.

Під об'єктом дослідження в економічному аналізі розуміють об'єктивну реальність, а також діючі суб'єкти господарювання та їхні об'єднання, які функціонують у сферах виробництва та послуг. У металургії об'єктами економічного аналізу є металургійне підприємство з повним або неповним металургійним циклом, металургійні комбінати, гірничо-збагачувальні комбінати, металургійне виробництво (доменне, сталеплавильне, прокатне, феросплавне, вогнетривне та ін.), об'єднання підприємств за галузевою або територіальною ознаками.

Предметом дослідження в економічному аналізі є суттєва сторона функціонування об'єкта, а саме - проблеми економічної діяльності суб'єктів господарювання та їхніх об'єднань на усіх стадіях їхнього життєвого циклу: виникнення, становлення, розвиток, а також банкрутство, - та результати їхньої діяльності, що формуються під впливом зовнішніх і внутрішніх факторів та відображаються через систему показників фінансово-господарської діяльності. Використання та вивчення стану і динаміки зміни техніко-економічних показників та факторів, що на них впливають, дозволяють: встановлювати тенденції економічного розвитку; обґрунтовувати управлінські рішення; контролювати виконання встановлених завдань (регламенту, стандартів, бізнес-планів, норм, нормативів); вимірювати й оцінювати розмір резервів підвищення ефективності господарської діяльності; розробляти конкретні заходи щодо мобілізації визначених резервів та оцінювати фактичну ефективність впроваджених управлінських рішень.

Факторами діяльності є об'єктивні та суб'єктивні чинники, які завдають суттєвий вплив на фінансово-господарський стан суб'єктів господарювання та їхніх об'єднань. Фактори діяльності умовно поділяють на дві групи: об'єктивні фактори, які відображають вплив економічних законів та зовнішнього середовища; та суб'єктивні фактори, які відображають стан внутрішніх умов функціонування суб'єкта господарювання і залежать від його економічного потенціалу.

Термін "умови діяльності" за змістом ширше терміна "фактори" і передбачає, на відміну від "факторів", тільки якісну оцінку. Умови - це об'єктивні обставини, від яких залежать результати діяльності. Сучасними умовами впливу на діяльність металургійного підприємства є: глобалізація світової економіки, яка викликає інтеграційні процеси та впливає на зовнішньоекономічну діяльність металургійного підприємства; трансформація до ринкових умов функціонування. Крім того, перехід від індустріальної до постіндустріальної ери вимагає від металургійних підприємств використовувати інформаційні технології в управлінні, розширювати сферу послуг, диверсифікувати виробництво (як, наприклад, виробництво трикотажу та колготок "Ніка" на Нікопольському заводі феросплавів). Фактори деталізують конкретну умову, їхній вплив підлягає не тільки якісній, а й кількісній аналітичній оцінці.

Під резервами діяльності суб'єкта господарювання розуміється невикористана з будь-яких причин частина його ресурсів (матеріальних, технічних, технологічних, трудових, паливно-енергетичних, фінансових, земельних, інформаційних).

Причини - це обставини, що зумовлені іншими господарськими явищами чи процесами. Вони деталізують фактори діяльності. У більшості методичних джерел економічного аналізу ототожнюються категорії причини та фактори внаслідок їхнього щільного зв'язку, але слід враховувати, що фактор потребує обов'язкового кількісного вимірювання його впливу на зміну будь-якого узагальнюючого показника діяльності суб'єкта господарювання, а причина має якісну природу і тільки пояснює характер впливу фактора.

Зміст предмета економічного аналізу визначає його взаємозв'язки з іншими категоріями - об'єктом, суб'єктом, принципами та ін. Сукупність знань про предмет та його зв'язки утворює систему, а в подальшому - теорію та шляхи оновлення цих знань.

Теорія економічного аналізу - це логічне узагальнення практичного досвіду, втіленого в основних ідеях - поняттях про предмет, що досліджується з використанням інформації.

Інформація (від латинського informare - зображати, складати поняття про будь-що) - знання про оточуючий світ та процеси, які протікають у ньому, що сприймаються інформаційними системами в ході життєдіяльності та роботи. Економічний аналіз базується на системі економічної інформації, яка є предметом праці управлінського персоналу, в тому числі аналітиків.

Економічна інформація - це сукупність знань про економічну діяльність суб'єкта господарювання. Вона може бути внутрішньою і зовнішньою. До внутрішньої інформації належить облікова, позаоблікова, планово-нормативна, дослідницька, а також дані внутрішніх стандартів підприємства, а до зовнішньої - економічна, ділова, соціальна, екологічна; галузеві, регіональні, державні, світові стандарти; макроекономічні показники та інша інформація про стан зовнішнього середовища. Від достовірності та повноти економічної інформації залежить якість управлінських рішень: аналітичних, стратегічних, планових та ін. Таким чином, предмет економічного аналізу потребує інформації, за допомогою якої характеризується стан об'єкта економічного аналізу та зовнішнього середовища й результати господарчої діяльності. Слід пам'ятати, що об'єкт економічного аналізу та середовище, яке впливає на нього, динамічні та мінливі й тому постійно вимагають нової інформації.

Якщо предмет економічного аналізу відповідає на запитання - "що досліджується?", а об'єкт економічного аналізу конкретизує рівень управління, діяльність якого підлягає аналізу (підприємство, його структурні підрозділи; об'єднання суб'єктів господарювання та інше), то суб'єкт аналізу встановлює того, хто виконує економічний аналіз.

При розгляданні сутності категорії - суб'єкт економічного аналізу необхідно враховувати наступне.

По-перше, суб'єкт господарювання як складна соціально-економічна система включає з позицій теорії менеджменту дві взаємопов'язані підсистеми: підсистему, що управляє (суб'єкт управління) та підсистему, якою управляють (об'єкт управління). По-друге, на підставі визначення об'єкта економічного аналізу як суб'єкта господарювання, не слід змішувати поняття: суб'єкт управління (управлінський персонал); суб'єкт господарювання (об'єкт економічного аналізу); суб'єкт економічного аналізу (аналітик).

Суб'єктом економічного аналізу є його виконавець. Враховуючи складність, велику трудомісткість економічного аналізу та необхідність розглядання результатів господарчої діяльності з позицій різних користувачів аналітичної інформації, економічний аналіз проводиться різними його суб'єктами (виконавцями). Внутрішній аналіз проводиться такими суб'єктами управління металургійного підприємства (об'єднання): службою економічного аналізу, планово-економічним відділом, відділом маркетингу та ін. Зовнішній аналіз - зовнішніми незалежними суб'єктами економічного аналізу: аудиторськими фірмами, податковою адміністрацією, банками, фінансовими органами, акціонерами, інвесторами, постачальниками та ін. При цьому суб'єкт управління підприємством виконує і зовнішній (попередній), і внутрішній аналіз своєї діяльності, що свідчить про нерозривні щільні прямі й зворотні зв'язки між внутрішнім та зовнішнім аналізом.

Суб'єктами аналізу світового ринку сталі є Міжнародний інститут чавуну і сталі, Міждержавне євроазійське об'єднання вугілля та металу, Європейська економічна комісія ООН та ін.

Організація аналітичної роботи як категорія економічного аналізу - це сукупність заходів, спрямованих на якісне, повне та своєчасне виконання функцій менеджменту взагалі та його підфункції - економічного аналізу. Організація аналітичної роботи складається з: проектування та удосконалення аналітичних процесів, організації праці аналітиків, оптимального розподілу аналітичних функцій, удосконалення методичного та інформаційного забезпечення аналітичної роботи та аналізу існуючого і майбутнього стану його зовнішнього середовища.