Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 4.5. Орієнтири вибору політичного курс щодо малого та середнього бізнесу

Огляд досвіду розробки та структури рекомендацій Форуму розвитку підприємництва Організації економічного співробітництва та розвитку.

Отже, найбільш масовою та демократичною формою підприємництв є мале та середнє підприємництва (МСП). Світовий досвід постіндустріального розвитку показує, що країни з розвинутим сектором МСП мають можливість за рахунок чисельних підприємницьких ініціатив забезпечувати конкурентну здатність на ринках товарів, капіталів, кваліфікованої робочої сили, підтримки ділової активності суб'єктів ринку, інноваційних та виробничих процесів у економіці.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) акумулювала досвід створення загального та цивілізовано простору, в тому числі міжнародного альянсу МСП, залучення та використання в цьому прогресивному секторі ринкової економіки капіталів, міжнародного досвіду професійного менеджменту, найновіших технологій у співробітництві великих та малих, багатих та бідних країн.

Малий бізнес являє собою основну конструкцію в економіці більшості країн. За умови правильно організованої державної політики у розвинених країнах МП приносить коло половини ВВП національної економіки.

Таким чином, в країнах ОЕСР 99% усіх фірм - це малі та середні підприємства, які виступають джерелом робочих місць (від 40 до 80% зайнятості) та забезпечують 30-70% ВВП. З 1552 програм державної підтримки (в період з 1989-1993 p.p.), або так званих "програм промислових субсидій", 359 (23%) були спрямовані на підтримку малого та середнього бізнесу. В грошовому виразі - це приблизно 50 млрд. дол. США, які були витрачені в 1993 році на державну підтримку промисловості та коло 3,7 млрд. доларів (7,6%) було витрачено на програми підтримки малого та середнього підприємництва.

У країнах з перехідною економікою, особливо на пострадянському просторі, сприятливе відношення всіх верств населення до МСП може відіграти провідну роль у підтримці ідеї звернення до фактору МСП як важливому у політиці, що проводить уряд, ось тому проблематика МСП (та її залежність від поточного етапу ринкових змін) знаходиться у центрі уваги ОЕСР. Складність конкретної постановки завдань розвитку МСП, а також комплексний характер їх вирішення в умовах, коли національна економічна система та суспільство знаходяться в процесі трансформації,] поставило вимогу перед ОЕСР та інших організацій створення спеціального дискусійного механізму вигляді ФРПП - Форум розвитку підприємств та підприємництв для країн з перехідною економікою.

Робота ФРПП складається з трьох взаємодоповнюючих складових частин:

o обговорення,(діалог та огляд) питань МСП поряд з проведенням досліджень та порівняльний аналізом проблем, що стоять на шляху розвитку МСП;

o розробка та опублікування керівних принципів та рекомендацій;

o застосування принципів та рекомендацій на практиці, моніторинг цього застосування та зворотній зв'язок для майбутньої роботи в ФРПП.

У 1998 році результатом діяльності учасників ФРПП став документ "Політичні принципи та рекомендації", у якому учасники більш ніж двадцяти країн, також експерти ОЕСР, ЮНІДО, ЄБРР, Світового банк, и БАЮ, ЄС надали користування урядів країн з перехідною економікою свої висновки про методи вирішення типових проблем на шляхах розвитку МСП та рекомендації національної політики формування підтримки та розвитку МСП. Рекомендації та принципи для вироблення політичних рішень визначені подані у ньому за наступними тематичним напрямками:

o Інституціональна база підприємництв:

- інституціоналізація політики сприяння МСП;

- податкова політика по відношенню до МСП;

- законність МСП.

o Фінансові інструменті та послуги підтримки підприємництв:

- фінансові інструменти для нових малих підприємств;

- консалтинг та бізнес-інкубація нових та малих підприємств; Основні положення політики розвитку МСП вирішували наступні питання:

1. Інституціональна політика підтримки МСП :

o Що являють собою соціальні інститути підтримки МСП і як вони допомагають здійсненню політичного курсу?

o Які проблеми стоять на шляху стратегічної ідеї "соціального партнерства за інтересами", що покладені до політичного курсу?

2. Податкова політика по відношенню до МСП:

o В чому основа претензії суб'єктів МСП до податкової системи?

o Як узгодити протиріччя МСП та держав (тобто як знайти так званий "локальний оптимум") у податкові політиці?

3. Головування Закону МСП:

o Наскільки існуюче законодавство сприяє легітимності МСП?

o До якого ступеню невиконання законів розповсюджене МСП і як впливає на вибір практичних інструментів політики сприяння МСП?

4. Фінансові інструменти сприяння МСП:

o Які перешкоди стоять на шляху МСП до джерел фінансування і який асортимент фінансових інструментів (послуг) пропонується на ринку ?

o Які заходи та шляхи у кредитно-фінансовій галузі найбільш ефективні при підтримці МСП?

5. Консалтинг для МСП та бізнес-інкубація:

o Чи потрібне державне втручання до розвитку консалтингу для підтримки МСП у країні?

o Які елементи необхідно посилити у політиці підтримки МСП за рахунок консалтингу?

o У чому полягають пріоритети бізнес-інкубації нових підприємств?

6. Особливості сприяння МСП на регіональному та місцевому рівнях.

Учасники ФРПП вважали необхідним об'єднати в ньому огляд думок

та практичні рекомендації для органів місцевого самоврядування, враховуючи не тільки розподіл влади, що визначений законом, але і практику розподілу (перерозподілу) функцій та ресурсів, а також відповідальності за конкретні результати на місця при проведенні загальнодержавної політики підтримки розвитку МСП. Цей розділ являє собою огляд думок та рекомендацій для суб'єктів управління на місцевому та регіональному рівнях, що дозволяє їх зберегти єдність державної політики по відношенню до МСП на всю глибину "вертикалі влади" і одночасно урізноманітнити прийом її практичного втілення.

Наприкінці документу наведені "Фінальні рекомендації - стислий узагальнений перелік принципів і рекомендацій учасників ФРПП, що викладені у логічній послідовності наступних етапів:

o формування цілей;

o визначення пріоритетних областей рішення для досягнення цілей;

o проектування програм дій реалізації пріоритетних рішень;

o корегування програм, пріоритетів, цілей у подальший період у залежності від отриманих результатів (моніторинг аналізу зворотного зв'язку).

Розділ "Застосування політичних принципів і рекомендацій. Директиви реалізації, моніторингу та контролю" введений з метою узагальнення виступів учасників, які поряд обговоренням основних напрямків висловлювали припущення про те, як вони бачать реалізацію вироблених на форумі принципів та рекомендацій на практиці. Цей розділ невід'ємно пов'язаний з попереднім і пропонує директиву (керівництво до дій) і застосування фінальних рекомендацій.

У розділі "Висновки. Перспективи на майбутнє" представлено бачення учасників Форуму за можливими сценаріями продовження заходів Форуму, в т.ч. найбільш важливого третього етапу його роботи: застосування принципів та рекомендацій на практиці, моніторинг цього застосування та зворотній зв'язок для майбутньої роботи ФРПП.

Пропонується організувати моніторинг процесів застосування керівних принципів та рекомендацій, щоб забезпечити за його результатами аналіз втілення в життя основних ідей учасників ФРПП за рахунок:

o переходу у всіх низках влади від суб'єктивних припущень до об'єктивного розуміння природи, ролі та значення МСП для подальших ринкових трансформацій економічної системи, зниження за рахунок фактору "соціальної ціни", яку сплачує населення за подолання кризових фаз під час макроекономічних трансформацій;

o виявлення природи проблем на шляху розвитку МСП через конкретні форми їх прояву на мікрорівні в економічній системі, що характеризується структурними деформаціями та незбалансованістю у перехідний період;

o використання фактору МСП для антикризового управління шляхом взаємопов'язаного корегування стратегічних завдань структурної (інституціональної) макроекономічної політики та постановки нових тактичних завдань на мікрорівні по фактору прискореного розвитку МСП;

o законодавчих ініціатив, що створюють сприятливі правові, організаційні, економічні умови саморозвитку (капіталізації) сектору МСП;

o раціоналізації колективних дій (центральний, регіональний, місцевий рівні), програм державної та громадської підтримки та прямої ресурсної допомоги в інтересах прискорення темпів самоорганізації та розвитку МСП як сектору національної економіки.

Характеристика профілю середовища підприємництва (умов для початку підприємницької діяльності )в Україні наведена в табл.4.1.

Таблиця 4.1. Характеристика профілю середовища підприємництва (умов для початку підприємницької діяльності)

Проблеми визначення економічної та соціальної ролей малого і середнього бізнесу характеризують нижче наведені схеми (рис. 4.2-4.4).

Отже, зробимо короткі висновки.

1. Мале підприємство - підприємство з незначною кількістю працівників (що визначається національним законодавством), невеликими обсягами виробничої, наукової, торговельної діяльності тощо, власник (або власники) якого несе повну відповідальність за результати господарювання, самостійно приймає управлінські рішення і привласнює прибуток.

2. Малі підприємства кількісно переважають, проте їх частка у створеному ВВП, обсягах промислової продукції і привласнюваного доходу відносно незначна (внаслідок нижчої продуктивності праці, дискримінаційної політики цін з боку монополій, гірших умов отримання кредитів та інших чинників).

3. Основними причинами зростання чисельності малих підприємств у повоєнний період є розгортання НТР (яка формує значний попит на вузькоспеціалізовану продукцію) тощо, посилення ролі підприємництва серед рушійних сил соціально-економічного прогресу, зростання значущості особистісної функції підприємництва.

4. Позитивними рисами малих підприємств, в яких комплексно розкривається одна із сутнісних сторін їх діяльності, є гнучкість в управлінні та організації.

5. Пропонується організувати моніторинг процесів застосування керівних принципів та рекомендацій, щоб забезпечити за його результатами аналіз втілення в життя основних ідей учеників ФРПП за рахунок:

o переходу у всіх низках влади від суб'єктивних припущень до об'єктивного розуміння природи, ролі та значення МСП для подальших ринкових трансформацій економічної системи, зниження за рахунок фактору "соціальної ціни", яку сплачує населення за подолання кризових фаз під час макроекономічних трансформацій;

o виявлення природи проблем на шляху розвитку МСП через конкретні форми їх прояву на мікрорівні в економічній системі, що характеризується структурними деформаціями та незбалансованістю у перехідний період;

Рис. 4.2. Дерево проблем економічної ролі МСП

Рис.4.3. Дерево проблем соціальної ролі МСП

Рис. 4.4. Дерево проблем соціальної ролі МСП в економіці (другий рівень, розділ 3)

o використання фактору МСП для антикризового управління шляхом взаємопов'язаного корегування стратегічних завдань структурної (інституціональної) макроекономічної політики та постановки нових тактичних завдань на мікрорівні по фактору прискореного розвитку МСП;

o законодавчих ініціатив, що створюють сприятливі правові, організаційні, економічні умови саморозвитку (капіталізації) сектору МСП;

o раціоналізації колективних дій (центральний, регіональний, місцевий рівні), програм державної та громадської підтримки та прямої ресурсної допомоги в інтересах прискорення темпів самоорганізації та розвитку МСП як сектору національної економіки.