Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 2.3.5. Атестація робочих місць за умовами праці, паспортизація об'єктів

Експертиза — вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, експертних формувань, об'єднань громадян, який спрямований на підготування експертного висновку щодо відповідності об'єкта, запланованої або існуючої господарської й іншої діяльності нормам і вимогам законодавства з питань охорони праці.

Об'єктами експертизи можуть бути:

— проекти законодавчих і нормативних актів; проектна документація на засоби виробництва і споживання (техніка, технологія, речовини, матеріали, сировина, продукція, транспортні засоби, технічні регламенти, інвестиційні програми, науково-технічна і методична документація, що стосується здоров'я працівників);

— проекти, які стосуються планування, забудови населених пунктів, пожежної безпеки;

— діючі об'єкти, комплекси і системи;

— умови праці;

— матеріально-технічна база і програмно-методичне забезпечення навчальних закладів, у яких здійснюється навчання посадових осіб з питань охорони праці.

Експертизі підлягають як вітчизняні об'єкти, так і об'єкти іноземного походження.

Суб'єктами експертизи можуть бути: усі перераховані раніше органи державного управління, нагляду і контролю за виконанням вимог охорони праці, експертно-технічні центри Держнагляд-охоронпраці, експертні підрозділи органів державної санітарно-епідеміологічної служби; Державна експертиза умов праці Міністерства праці; інші установи, організації, підприємства, юридичні й фізичні особи (включаючи й іноземні), громадські організації й об'єднання згідно з чинним законодавством.

Рішення державної експертизи обов'язкові для виконання.

2.3.5. Атестація робочих місць за умовами праці, паспортизація об'єктів

Основна мета атестації полягає в регулюванні відношень між власником і працівником стосовно реалізації прав на здоров'я і

безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільг і компенсацій за роботу в несприятливих умовах.

Атестація здійснюється на підприємствах, де є шкідливі й небезпечні виробничі фактори.

Атестація робочих місць передбачає:

- виявлення причин утворення шкідливих і небезпечних виробничих факторів;

- комплексну оцінку факторів виробничого середовища і трудового процесу на їхню відповідність законодавству з охорони праці;

- обґрунтування віднесення робочого місця до відповідної категорії зі шкідливими умовами праці;

- установлення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення й інші пільги і компенсації;

- розробку комплексу заходів, спрямованих на поліпшення умов праці й оздоровлення працівників.

Санітарно-гігієнічні дослідження факторів виробничого середовища і трудового процесу здійснюють атестовані санітарні лабораторії підприємств, інших організацій, а також лабораторії санітарно-епідеміологічних станцій (СЕС). Періодичність атестації встановлює підприємство у колективному договорі, але не рідше одного разу на п'ять років.

Атестації підлягають також деякі види устаткування. На основі атестації робочих місць, діагностики устаткування, технічної експертизи, інших обстежень складають паспорт об'єкта, де поряд з іншими дається комплексна оцінка його відповідності вимогам безпеки.

Докладно ці питання викладені в Методичних рекомендаціях для проведення атестації робочих місць за умовами праці (Міністерство праці України).

2.3.6. Регламентація процесу праці

Режим праці та відпочинку на підприємстві встановлюється працеохоронним законодавством, а на авіапідприємстві — правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Процес праці регламентується також багатьма нормативними актами, сфера дії яких поширюється на авіапідприємство.

Причому, чим більше шкідливих і небезпечних факторів містять технологічні процеси на підприємстві, тим більше нормативних обмежень накладається на трудовий процес.

Так, наприклад, нормативними актами регламентують:

- загальну тривалість безперервного впливу шкідливих факторів або роботи протягом зміни, наприклад, при вібраційному навантаженні, час безперервного перебування в кесонах, тривалість виконання звичайних аварійно-рятувальних робіт, робіт в умовах високої або низької температури і т.ін.;

- ряд робіт (підземних, оперативне обслуговування електроустаткування, огляд паливних баків повітряного судна і т. ін.), пов'язаний із забороною виконання їх одним працівником або при відсутності на місці виконання роботи відповідних посадових осіб.

Існують регламентації щодо праці неповнолітніх, обов'язкового призупинення робіт за несприятливих умов (низька температура, велика швидкість руху повітря, снігопад, шторм, гроза) або при небезпечному рівні інших факторів, які визначають умови праці, наприклад, газовий режим.

Виконання регламентованих робіт тісно пов'язане із функціонуванням системи, за допомогою якої визначаються і доводяться до виконавців види й обсяги робіт, терміни виконання, способи і засоби для їхнього виконання, погоджуються дії всіх служб, дільниць, бригад, груп і окремих осіб з обов'язковим проведенням заходів для створення безпечних і безаварійних умов праці. Ці заходи відображаються в письмовому завданні (наряді, наряді-путівці, наряді-допуску), уточнюються в процесі узгодження з відповідними службами підприємства і після затвердження вищими посадовими особами доводяться до відома усіх виконавців під час проведення цільового інструктажу.

Забороняється видавати наряди:

- у разі відсутності достовірної інформації про стан безпеки на робочих місцях;

- у разі відсутності (або незнанні) технічної документації;

- у разі наявності на робочому місці або на шляху підходу до нього небезпеки для життя і здоров'я людей;

- коли працівники не навчені роботі або їхній стан не дозволяє ЇЇ виконувати (у зв'язку із захворюванням, сп'янінням і т.ін.);

- у випадках відсутності на робочому місці необхідних для безпечної роботи матеріалів, устаткування і приладів;

- коли працівники не ознайомлені з планом ліквідації аварії, не знають запасних виходів з об'єкта або не вміють користуватися засобами протиаварійного захисту.