Розроблення і широке впровадження комплексу правових, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних і естетичних заходів, які сприяють безперервному зниженню виробничого травматизму і захворюваності, одночасно мають і велике економічне значення, оскільки від умов, в яких працює людина, значною мірою залежить від її ставлення до праці, працездатність, тривалість активної діяльності тощо.
Разом з тим тривалий час у нашому суспільстві вважалось, що заходи з охорони праці необхідно запроваджувати без будь-якої економічної оцінки, тобто економічний ефект від поліпшення умов праці неможливий. Однак за останні роки стало зрозуміло, що покращення умов праці дає високий економічний ефект. При цьому потрібний такий підхід до визначення економічної ефективності поліпшення умов праці, який враховував би їхній комплексний вплив, взаємний зв'язок, збільшувальну і зменшувальну дію одного фактора на інший.
У зв'язку з цим можна навести такий приклад. Якщо підрахувати втрати від однієї середньої виробничої травми типового виробництва цивільної авіації, то легко можна переконатися в тому, що вони перевищують, наприклад, річне утримання фахівця з охорони праці.
Методика визначення економічної ефективності заходів з поліпшення умов праці, яка склалася на цей час, виходить з комплексного впливу умов праці на її продуктивність та інші економічні показники. При високому ступені стомленості людина не тільки працює менш продуктивно, але може чинити невірні, хибні дії, наслідки яких можуть бути непередбаченими. Якщо трудове навантаження точно відповідає фізіологічним можливостям людини, її здібностям і нахилам, а санітарно-гігієнічні умови праці оптимальні, працездатність і продуктивність праці високі, то підвищення інтенсивності праці не спричинить ніяких небажаних змін в організмі людини. У результаті негативної дії на людину
несприятливих умов праці підприємство буде зазнавати певних втрат, що їх можна об'єднати у п'ять основних груп, збитки від яких викликані:
— відмовою авіаційної техніки в польоті внаслідок помилок людей, які зазнали дії несприятливих умов праці під час технічного обслуговування літального апарата;
— необхідністю виявлення й усунення дефектів літального апарата до і після польоту, які зумовлені помилками персоналу через несприятливі умови праці;
— зниженням продуктивності праці обслуги, що працює в несприятливих умовах;
— скороченням фонду робочого часу;
— додатковими виплатами працівникам, пов'язаними з профілактикою і лікуванням професійних захворювань, одержаних у результаті дії несприятливих умов праці.
Обрахувати повністю витрати допоможуть економісти експлуатаційних і ремонтних підприємств цивільної авіації.
Річний економічний ефект (у гривнях) за рік при поліпшенні умов праці:
де Ппр — прибуток підприємства, одержаний після впровадження організаційно-технічних заходів з охорони праці (проектований варіант), грн/рік; Пб - прибуток підприємства до впровадження організаційно-технічних заходів (базовий варіант), грн/рік; Ен -нормативний коефіцієнт ефективності додаткових капітальних вкладень, пов'язаних із впровадженням організаційно-технічних заходів, 1/рік; ∆К1 — додаткові капітальні вкладення, пов'язані із впровадженням організаційно-технічних заходів з охорони праці, грн. Термін окупності (в роках) додаткових вкладень
Заходи можуть бути визнані економічно ефективними, якщо
зростання продуктивності праці (у відсотках) за рахунок впровадження організаційно-технічних заходів
де В„р — річний випуск одиниці продукції після впровадження організаційно-технічних заходів протягом року, 1 /рік; 2,6 - річний випуск одиниці продукції до впровадження протягом року, 1/рік. Річний розмір прибутку
де Ц - оптова ціна одиниці продукції, грн/од.; С - собівартість одиниці продукції, грн/од.
Якщо підвищення продуктивності праці за рахунок організаційно-технічних заходів не потребує підвищення фонду заробітної плати (оскільки коректуються норми), а частка амортизаційних відрахувань від вартості допоміжного устаткування незначна порівняно з усією сумою амортизаційних відрахувань, то
тобто при впровадженні організаційно-технічних заходів з охорони праці з деякими допущеннями можна припустити приріст прибутку пропорційним зростанню продуктивності праці.
Після підстановки цих даних у формулу (2.5) одержимо
Пб= 2000(2000-1800)= 400000 грн/рік, а у формулу (2.6):
Річний економічний ефект згідно з виразом (2.1)
Е = 20000 - 0,15-4000 = 19400 грн/рік.
Згідно з виразом (2.2) термін окупності
Ток = 4000/20000 = 0,2 року.
На основі виразу (2.3) Ток ≤ Ток..а = 1∕Ен = 1/0,15 = 6,67 року.
Як бачимо, термін окупності Ток значно менший від нормативного. Значення Е і Ток вказують на доцільність заходів, які впроваджуються.
У ряді галузей господарства, за даними розрахунків, термін окупності складає 3—4 місяці. Отже, заходи щодо поліпшення умов праці економічно виправдані і доцільні. Необхідно також впроваджувати стимулювання робіт з охорони праці, яке має бути спрямоване на створення зацікавленості працівників у створенні безпечних умов праці на робочих місцях, виробничих дільницях, в цехах і на підприємстві в цілому. Види і форми матеріального і морального стимулювання розробляє адміністрація підприємства разом з профспілковим комітетом на основі показників стану охорони праці.
Глава 3. ПСИХОЛОГІЯ І БЕЗПЕКА ПРАЦІ
3.1. Психологія безпеки праці і ергономіка
3.2. Праця та її безпека. Нещасний випадок
3.3. Якості особистості та безпека
3.4. Ризик у трудовій діяльності
3.5. Навчання безпечної діяльності. Правила безпеки
3.6. Навички безпечної діяльності. Роль плаката в охороні праці
РОЗДІЛ ІІ. ОСНОВИ ФІЗІОЛОГІЇ, ГІГІЄНИ ПРАЦІ ТА ВИРОБНИЧОЇ САНІТАРІЇ
Глава 4. САНІТАРНО-ГІГІЄНІЧНІ ВИМОГИ ДО УМОВ ПРАЦІ