Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 3.6. Навички безпечної діяльності. Роль плаката в охороні праці

Як уже зазначалося, безпечну поведінку працівників можливо і потрібно виховувати.

Як побудувати процес виховання і при цьому максимально використати інформаційний і емоційний вплив на працівників ? Відповідь на це запитання викликає великий інтерес у тих, хто серйозно стурбований пошуком нових, більш ефективних методів запобігання виробничому травматизму.

Так, наприклад, службою охорони праці одного з київських авіапідприємств був підготовлений стандарт підприємства "Система управління охороною праці на підприємстві, в його службах і відділах". У ньому знайшли відображення питання організації роботи з охорони праці в структурному підрозділі підприємства, а також економічні методи управління безпекою праці.

Згодом окремі головні положення стандарту стали методичним посібником керівникам підприємства, який нагадував їм про те, що і коли необхідно робити з охорони праці, тобто їхні обов'язки щодо створення безпечних і здорових умов праці, якими економічними важелями необхідно користуватися в процесі управління виробництвом з тим, щоб зацікавити робітників працювати без травм і аварій.

Такий механізм стимулювання був заснований передусім на матеріальній зацікавленості працівників підприємства. Для цього в рамках стандарту були розроблені спеціальні показники, які дозволяли збільшувати розмір преміальної оплати в таких випадках:

- під час роботи протягом тривалого періоду без виробничого травматизму і передумов до нього; при впровадженні вимог стандартів безпеки праці (ССБТ);

- при якісному впровадженні в установлені терміни заходів, узгоджених з відділом охорони праці, так само як і інших заходів з охорони праці, запланованих колективним договором;

— при хорошому утриманні інформаційного стенду "Охорона праці" за умови зайняття службою призового місця за підсумками огляду в групах служб, підпорядкованих відповідним заступникам керівника підприємства.

Нарівні з указаними заходами дуже важливим стало рішення трудового колективу вказаного авіапідприємства про компенсацію шкоди винуватцем травм (відповідним структурним підрозділом, з працівником якого стався нещасний випадок). При цьому компенсацію шкоди необхідно здійснювати із фонду заробітної плати відповідного підрозділу.

Одним з дійових економічних методів активізації роботи в галузі профілактики виробничого травматизму на даному підприємстві виявилось зменшення премії у випадку погіршення рівня безпеки праці.

З цією метою службою охорони праці була розроблена система показників (табл. 3.1), відповідно до якої можна зменшувати розмір премії на розмір, вказаний в даній таблиці.

Депреміювання стосувалось насамперед керівників, оскільки вони здійснюють управління охороною праці в структурних підрозділах. У разі повторних випадків невиконання заходів з охорони праці в наступних місяцях (періодах) відсоток зменшення преміальних, передбачений переліком, має бути переглянутий в бік збільшення і припинений тільки після виконання в повному обсязі підконтрольних робіт.

Якщо через якісь причини керівник служби (підрозділу) вважає, що захід у зазначений в документі строк не може бути впроваджений, то йому надається право один раз за календарний рік звернутися до керівника підприємства і профком через групу охорони праці з проханням про перенесення строку впровадження. Таке звертання подається в письмовій формі за місяць до вказаного в угоді з охорони праці або в колективному договорі строку виконання робіт, обговорюється в комісії за участю представників зацікавлених служб. Думка комісії доводиться до керівника підприємства і профкому для вирішення питання на конференції трудового колективу підприємства або в оперативному порядку.

Таблиця 3.1

Система показників зниження розмірів премії

Оскільки в роботі з підвищення рівня охорони і безпеки праці мають брати участь керівники практично всіх рівнів управління, затверджена в авіапідприємстві система управління охороною праці передбачала можливість зниження розміру премії керівникам і фахівцям чотирьох ієрархічних рівнів - від безпосереднього виконавця до заступника керівника авіапідприємства за напрямком діяльності.

Впровадження економічних методів управління охороною праці дозволило підвищити відповідальність працівників за стан охорони праці, більш активно провадити роботу щодо попередження виробничого травматизму на всіх рівнях управління підприємством. Розповідаючи про систему управління охороною праці у цьому авіапідприємстві, точніше про організацію цієї роботи, особливу увагу треба звернути на два моменти.

В службах авіапідприємства існували інформаційні стенди "Охорона праці". На них розміщувалась інформація про нещасні випадки, які мали місце у галузі і на підприємстві. Інформація подавалась з відповідною зарисовкою. Це приваблювало, читали майже всі. Служба охорони праці слідкувала за тим, щоб зарисовки художника були дохідливі, насторожували, змушували замислитися, слугували певною профілактикою попередження повторюваності нещасних випадків з аналогічних причин. В авіапідприємствах діяла також школа охорони праці керівного складу. Заняття в ній проводилось один раз на місяць у визначений на підприємстві "День охорони праці". Місцем проведення занять був кабінет охорони праці. В авіапідприємстві переконувались, що без постійного, планового навчання з питань охорони праці не обійтись.

Питанню психологічної дії плаката з безпеки на працівників приділяється велика увага, про що свідчать роботи вітчизняних і зарубіжних вчених.

Ще в 1932 р. психотехнік Д. Рейтинберг обґрунтував ефективність використання в плакаті алегорії, що значно підсилює мотивацію працівників до безпечної роботи. Він навів такі приклади. На одному американському плакаті був зображений скарб, малюнок супроводжувався написом: "Ніякі багатства світу не здатні замінити життя і здоров'я", а на іншому - дитина і напис: "Коли батько працює обережно, діти щасливі". На італійському плакаті, що зображає жінку з дітьми, алегорично представлена батьківщина і наведено напис: "Заради них варто безпечно працювати". На жаль, у сучасному вітчизняному плакаті з охорони праці дуже рідко зустрічається подібний алегоричний прийом, хоча, як показала наша практика, емоційний вплив подібних плакатів на працівників не тільки значний, але й тривалий. Це дуже важливо. Річ у тім, що кожний плакат ніби має свій власний період "активної роботи", який значно залежить від віку працівників.

Наприклад, на думку деяких фахівців у галузі психології безпеки, плакат сильніше діє на робітників зі стажем менше одного місяця, але з часом інтерес до плакату падає. А так звані негативні (залякувальні) плакати, на яких демонструються результати порушення правил безпеки, мають очевидну перевагу перед позитивними, де зображені способи правильного користування засобами захисту і використання правил безпеки. Перші краще запам'ятовуються, а тому мають більш тривалий період "активної роботи".

Цей висновок підтверджується практикою. На початку 60-х років нами був проведений експеримент на одному з авіаційних ремонтних заводів. Суть його така. В одному з найбільш травмонебезпечних цехів після закінчення робочої зміни (завод працював в одну зміну) зняли зі стін" робочих місць 15 плакатів з безпеки праці, які знаходились там біля двох років. Наступного дня зробили опитування всіх постійних працівників цього цеху (32 особи), задаючи ті самі запитання кожному: що було зображено на плакатах? Що особливо запам'яталось? Чи допомагали плакати в дотриманні вимог безпеки праці?

На основі аналізу відповідей були зроблені такі висновки:

1. Більшість плакатів (12) мало запам'яталися. Тільки троє робітників змогли відносно повно охарактеризувати плакати, які знаходились у зоні їхніх робочих місць. Це свідчить про те, що більша частина плакатів "не спрацювала".

2. Особливо запам'ятались робітникам два плакати: на першому був зображений авіатехнік, який падає зі стрем'янки (при цьому його обличчя виражало сильний переляк), на другому - токар, що опинився "під струмом" в результаті несправності системи заземлення електродвигуна. При цьому зображення чимось насторожувало, лякало; не хотілося опинитись на місці потерпілого.

Тому можна погодитися з думкою ряду авторів, що, як правило, той, хто вивчає плакат, робить висновок про те, як йому необхідно діяти, не з напису на плакаті, а з рисунка. Напис має бути коротким і тальки доповнювати те, що не вдалося передати рисунком. При цьому сприйняття напису слід полегшувати за допомогою кольору і шрифту. Плакат буде "працювати" в тому випадку, якщо він відповідає таким вимогам: привертає до себе увагу; правильно розуміється і запам'ятовується; викликає бажану емоційну реакцію, бажане відношення.