Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 14.3.7. Побудова інформаційних систем

Деякі системи, що базуються на знаннях, називаються експертними системами, коли стандарт для їхнього використання повинен визначатися фахівцем-людиною. Існує багато систем, які базуються на знаннях експертів. Задача-максимум систем, що базуються на знаннях, полягає в тому, щоб замінити людину, яка приймає рішення, але в дійсності, ця мета перевищує реальні можливості систем. Вони можуть взяти на себе лише частину роботи людини, але не можуть цілком замінити її. Пройде якийсь час, перш ніж системи, що базуються на знаннях, зможуть замінити менеджерів, якщо це взагалі коли-небудь стане можливим. У цьому відношенні системи, що базуються на знаннях, іноді переоцінюються.

Кожний з чотирьох типів інформаційних систем, розглянутих нами, підходить для специфічної мети. Жоден з них не придатний для всіх типів інформації, використовуваної на всіх рівнях менеджменту.

Хоча системи здійснення угод і операцій не настільки привабливі, як системи підтримки рішень або системи, засновані на знаннях, вони є досить дієвими, оскільки направляють дані в загальну інформаційну систему зберігають організовані і оновлені дані, а також забезпечують рух даних туди, де вони необхідні. Але самі по собі ці системи обмежуються використанням специфічних даних.

Типи управлінських інформаційних систем, розглянутих у цьому розділі, розширюють можливості систем здійснення угод і операцій. Вони маніпулюють даними про відомі і повторювані проблеми, щоб зробити їх придатними для використання для стимулюючої виняткової інформації. Ця інформація використовується частіше на операційному рівні, рідше на рівні підрозділів і рідше за все на стратегічному рівні.

Системи підтримки рішень допомагають менеджерам вирішувати менш структуровані проблеми. Вони в більшому ступені, ніж УІС, підходять для виробництва контрольної, розподільної і направляючої інформації. СППР більш складні для створення і підтримки системи, ніж управлінські інформаційні системи. І хоча СППР можуть вирішувати проблеми стимулюючої і виняткової інформації, УІС дозволяють це робити більш економічно.

Системи підтримки рішень припускають легкий і гнучкий доступ до безлічі компонентів. Коли вони добре спроектовані, стає легше змінити і додати нові компоненти. Подібно іншим могутнім інструментам, ефективність СПП Р багато в чому визначається майстерністю їхнього використання.

Системи, що базуються на знаннях, з іншого доку, призначені підтримувати майстерність. Зараз, однак, ці системи обмежили і звузили увагу до майстерності. Наразі системи, що базуються на знаннях, є могутніми, але обмеженими інструментами, що призначені для контрольних, розподільчих і направляючих рішень.

Інформаційні системи далеко не завжди відразу придатні для використання, і менеджери часто повинні створювати індивідуальні інформаційні системи.

14.3.7. Побудова інформаційних систем

На початку застосування комп'ютерних систем, особливо в простих організаціях, розвиток комп'ютерних програм був безсистемною справою. Наприклад, багато програмістів починали програмне кодування так швидко, як це можливо - часто до того, як ставало ясним, що собою представляє програма, яку необхідно розробити. Через це виникали проблеми, і проектанти почали наводити деякий порядок у даному процесі. Це породило модель, названу життєвим циклом розвитку системи.

А. Визначальна стадія

Визначальна стадія надає можливість окреслити інформаційну систему. Фаза пропозиції аргументів є вирішальною, оскільки перший опис проблеми визначає багато з того, що прийдеться формалізувати за допомогою програмного забезпечення. Фаза здійснення оцінки включає дві базові задачі.

Перша складається в проблемі визначення.

Друга - у вирішенні, чи можлива взагалі побудова системи. Здійснення оцінки в життєвому циклі розвитку системи робиться, як правило, коли є мінімум інформації. Це може викликати проблеми, такі, як пропуск важливих понять.

У ході системного аналізу час витрачається на визначення того, яку інформацію користувач хоче одержати від системи. На наступному кроці визначається, які дані необхідні, щоб забезпечити цю інформацію. Під час цього процесу процедури розвиваються, що робить необхідним одержати дані і здійснювати використання інформації. І, нарешті, вивчається, звідкіля дані надійдуть і як вони будуть проходити через систему.

Задача наступної фази - логічного системного проекту - розвиток концепції системи, що включає, як будуть збиратися дані, що буде робитися з цими даними і які звіти будуть видаватися системою. З завершенням логічного системного проекту закінчується і визначальна стадія. Визначальна стадія є вирішальною для успіху розробки і розвитку системи. її здійснення пов'язане з труднощами. Під час системного аналізу багато чого здається абстрактним і складно уявити, як все це буде виглядати після того, як буде розбудовано.

Б. Стадія розвитку

Стадія розвитку також є вирішальною, але з наступною відмінністю. Слабка стадія розвитку може зруйнувати гарну роботу у визначальній стадії, але навіть видатна робота, зроблена на стадії розвитку, не може врятувати погану роботу на визначальній стадії. У фазі фізичного системного проекту логічне проектування переводиться в специфікації для підсистем, програм, процедур, файлів і бази даних. Фізичний системний проект вимагає добре розвинених технічних навичок. Якщо задачі визначальної стадії були виконані добре, то немає необхідності в широкому залученні користувача до проектування фізичної системи.

У ході програмного розвитку проектна група розробляє програми, спеціалізовані у фізичному системному проекті. Вона також пише програми і перевіряє їх.

Процедурний розвиток включає проектування і описання процедур, згідно з якими користувачі будуть збирати і готувати дані для введення в звітну систему, а також процедур для інтерпретації звітів. Коли програми написані і перевірені, настає час для системного тестування. Системне тестування складається з двох частин: переконання в тому, що індивідуальні програми працюють разом, і перевірка виконання процедур комп'ютерною системою.

В. Стадія встановлення і впровадження в дію

На стадії установки і впровадження в дію проект просувається від розробки до застосування. Фаза конверсії й установки звичайно є самим відповідальним часом. Процес конверсії створює файли, необхідні для нової системи. Це часто вимагає спеціальної підсистеми, що переводить дані з формату старої системи в новий формат. Тимчасово позбавлені будь-якої комп'ютерної системи службовці можуть виписувати велику кількість даних вручну, затверджуючи їх, наскільки це можливо, і розміщуючи у файли нового формату. Протягом цього часу також можна тренувати користувача в процедурах для використання нової системи.

Процес установки переміщає комп'ютерні програми з комп'ютерних бібліотек, використовуваних програмістами, у комп'ютерні бібліотеки, використовувані в процесі реальної роботи системи. Цей процес також може включати фізичну установку нових терміналів або комп'ютерів.

Якщо система була успішно конвертована і встановлена, то розвиток проекту завершується і починається фаза використання і підтримки. При функціонуванні системи користувачі забезпечують введення і використовують вихідні дані. Однак, навіть якщо система розроблена, то робота ще не закінчена. Системи містять помилки і мають потребу в їх виправленні, а обставини, що змінюються, часто диктують різні зміни в системі. Таким чином, робота над системою продовжується, і вона називається підтримкою.