Організація бізнесу - Скібіцький О.М. - 15.3.1. Процес виявлення шахрайства

15.3.1. Процес виявлення шахрайства

Процес виявлення шахрайства включає дії, що вживаються з метою виявлення фактів зловживань або інших несприятливих дій. До процесу виявлення шахрайства не відносяться слідчі дії, спрямовані на вияснення мотивів, розміру, методів розкрадань та інших елементів шахрайських дій. Найбільш складним завданням тут є виявлення самого факту здійснення злочину Виявлення шахрайства зазвичай починається з визначення його ознак та показників - свого роду "червоних прапорців", які можуть асоціюватися зі злочином, оскільки спочатку немає впевненості в тому, що мав місце саме злочин - існують тільки деякі його ознаки або "індикатори".

Симптоми потенційного шахрайства з боку найманих працівників можна поділити на шість груп:

o нестандартні дані в бухгалтерських документах;

o слабкості та вади внутрішньофірмового контролю;

o відхилення від середніх (нормальних) значень величин тих чи інших показників;

o спосіб життя, що виходить за звичні межі;

o незвична поведінка;

o наявність наводок та скарг.

На відміну від інших видів злочинів, при шахрайстві все перераховане вище є не доказами злочину, а лише його симптомами, й цім "індикаторам" може знайтися інше пояснення. Так, спосіб життя може змінитися від несподівано отриманої спадщини, документи просто можуть бути загублені, розбіжності в бухгалтерських книгах (регістрах) можуть бути наслідком елементарної помилки в розрахунках, людина може поводитись підозріло через родинні обставини або особисті проблеми, непояснені нестикування даних можуть бути наслідком дії глибинних економічних факторів, а наводки та повідомлення "доброзичливців" часто є породженням заздрість або намаганням звести рахунки.

Для того, щоб виявити сам факт шахрайства, менеджери, аудитори, експерти та штатні співробітники (в т.ч. й служби безпеки та контрольно-ревізійного (інвентаризаційного) підрозділу) мають навчитися розпізнавати й досліджувати ці симптоми впритул до отримання незаперечних доказів здійснення певного зловживання. Слідчі повинні розібратися, що є причиною виникнення даних симптомів - шахрайство або якісь інші фактори.

Серед ознак, які мають насторожити аудиторів є деякі симптоми у бухгалтерській документації, нестандартні дані в первинних документах.

Типові симптоми шахрайства, що виявляються в первинних документах - чеках, рахунках-фактурах, заявках-ордерах, квитанціях, прибуткових та видаткових ордерах, специфікаціях, товарно-транспортних накладних, актах прийомки товару тощо включають:

o пропажа окремих документів;

o проводки, що прострочені відносно виписку з рахунку в банку;

o велика кількість ануляцій або знижок;

o співпадіння імен/назв та адрес платників або замовників;

o збільшення числа прострочених рахунків;

o збільшення числа виправлених документів;

o підміни документів;

- подвійні оплати;

o передатні надписи на чеках в адресу інших осіб;

o послідовність підшивки документів, яка не має сенсу;

o сумнівні надписи від руки на документах;

- надання не оригіналів, а копій документів.

Розбіжності вданих, аналітичні аномалії - це незрозумілі взаємозв'язки процедур та події (незрозумілі зміни в обсягах, структурі асортименту, цінах тощо).

Ознаки певних аномалій включають моменти, що насторожують у фінансовій звітності та інших документах підприємства, а саме:

- зміни в балансовій звітності, що насторожують;

- робота на межі кризи;

- необхідність показувати в звітності високу прибутковість;

o незвичні або крупні "вигідні'' угоди на прикінці звітного періоду;

o погіршення якості прибутку (меж, у яких чистий прибуток може розглядатися як показник ефективності роботи);

- недостатність основного капіталу;

o висока заборгованість або велика питома вага накладних витрат;

- наявність важкої до стягнення дебіторської заборгованості та інших проблем, пов'язаних з рухом фінансових коштів;

o більш високі темпи зростання витрат у порівнянні з темпами зростання прибутку;

- залежність від виробництва лише одного-двох видів виробів/послуг;

- участь підприємства (фірми) у крупних та гучних судових (арбітражних) процесах.

Більшість аудиторів просто звіряють документи на предмет наявності відповідного обгрунтування та правильності самої оплати. А треба виходити за межі простої фіксації наявності необхідних документів та перевіряти, чи справжні вони чи фальшиві, чи виправдані ті чи інші витрати, чи всі аспекти та реквізити документації в порядку.

Типові симптоми маніпуляцій з обліковими регістрами:

o записи до облікових регістрів без відповідного документального підтвердження;

o непояснені додавання до отриманих або підлеглих до сплати рахунків, до доходів або витрат;

o відсутність балансу по записах до регістрів бухгалтерського обліку;

o здійснення даних записів особою, яка зазвичай їх не проводить;

o записи, що зроблені незадовго до кінця звітного періоду. Самим ефективним методом розкриття махінацій з фінансовою звітністю є робота з перевірки так званих аналітичних симптомів. Аналітичні симптоми шахрайства - це такі процедури або взаємозв'язки, які надто незвичайні або неправдоподібні, щоб їм можна було б вірити. До них відносяться дії або події, що відбувалися у дивних місцях або у незвичний час; угоди, які здійснювали або включали в себе осіб, які не повинні приймати участь у даних стосунках, а також, які здійснюються шляхом дивних процедур або способів. До них належать дуже крупні (або дуже мізерні) оборудки або перераховані суми, операції, що здійснюються дуже часто або дуже рідко. Типовими прикладами аналітичних ознак є:

o несподівані нестачі або надлишки сировини, матеріалів, продукції тощо;

o відхилення від специфікацій;

o збільшення залишків;

o надмірні закупівлі;

o дуже багато дебіторських або кредиторських нагадувань-попереджень;

- значне збільшення або зменшення сум на поточних рахунках;

o незрозумілі розбіжності у фізичних характеристиках;

o нестикування даних аналітичного та синтетичного обліку;

o нестачі або надлишки в касі;

o здійснення платежів із запізненням;

o необґрунтовані витрати або платежі;

o дивні зміни фінансових показників, а саме:

o збільшення доходів при зменшенні матеріально-виробничих запасів;

- збільшення доходів при зменшенні кількості грошей, що перераховуються;

- збільшення доходів при зменшенні оборотів по касі;

- збільшення запасів при зменшенні кредиторської заборгованості;

- збільшення числа продажів при збільшенні ціни за одиницю продукції;

- збільшення оборотів при скороченні залишків;

- збільшення запасів при зменшенні витрат на обслуговуванні складського господарства.

Одним з найефективніших способів виявити шахрайство є впровадження системи незалежних перевірок співробітників, а саме:

o переведення співробітників на інші місця роботи (або в інші підрозділи фірми);

o проведення ревізій та аудиторських перевірок;

o надання обов'язкових відпусток. Дозвіл співробітникам не уходити у відпустку є серйозною вадою контролю, і це завжди має викликати підозру.

Точно так, як існують певні ознаки шахрайства з боку найманих працівників, є й симптоми аферизму з боку керівників фірм - "червоні прапорці" - які можна поділити на чотири категорії:

o аномалії в діяльності підприємства (фірми);

o особистісні якості менеджерів, які свідчать про наявність у них можливих мотивів;

o аномалії в організаційній структурі підприємства (фірми);

o особливі стосунки з сторонніми партнерами.

Симптоми шахрайства, що базуються на особистісних якостях тих чи інших керівників, вміщують певні притаманні їм ознаки, які можуть служити сигналами щодо їх нечесності або високого ступеню можливості шахрайства, а саме:

o менеджери, що мають великі особисті борги або фінансові запити;

o менеджери, що грають в азартні ігри та ризиковані оборудки;

o менеджери з неясним або кримінальним минулим;

o нечесне або неетичне поводження на роботі;

o менеджери, чиє фінансове благополуччя та статки щільно пов'язані з успішною діяльністю даної організації;

o менеджери, які не уявляють життя поза даною організацією (фірмою).

Так склалося, що відповідну інформацію щодо менеджерів вищої та середньої ланки управління отримати доволі складно без допомоги приватних детективних агентств, карток соціального забезпечення чи електронних баз даних, у т.ч. по статтях у пресі (наприклад LElS/NEXISy США), з яких можна дізнатися, чи оголошував той чи інший керівник себе банкрутом, чи був він обтяжений крупними боргами, чи притягався до карної відповідальності або знаходився під слідством, чи закладена Його нерухомість або інша власність, чи розлучався він тощо.

Симптоми шахрайств, що пов'язані з організаційною структурою підприємства, вмішують різні незрозумілі на перший погляд або такі, що не мають законного підґрунтя, організаційні особливості. До найбільш типових симптомів відносяться:

o надмірно ускладнена організаційна структура фірми;

o відсутність ефективно працюючого підрозділу внутрішньофірмового аудиту;

o робота у галузях, пов'язаних з високим ризиком та прихильність до високо ризикованих операцій;

o зміни у складі вищого керівництва (директораті) фірми;

o крупні угоди та оборудки зі спорідненими для даної фірми партнерами.

Симптомом шахрайства, пов'язаного з організаційною структурою підприємства (фірми), є наявність таких підрозділів, існування яких не викликане діловою необхідністю. При деяких крупних аферах складна організаційно структура маскувала шахрайство з боку керівників компаній, не даючи можливості аудиторам та іншим людям з боку зрозуміти чи є ті або інші оборудки операціями зі спорідненими фірмами та чи законні ті чи інші доходи та прибутки.

Тенденцією сучасного бізнесу є прагнення простоти та прозорості. Компанії зосереджуються на виробництві тих виробів/послуг, які забезпечують їм успіх та спрощують керівництво та технологічні процеси. В цих умовах при розслідуванні шахрайств завжди треба задавати питання, чому певна організаційна структура настільки ускладнена, що в ній важко розібратися, та чому вона існує за відсутності бізнесової доцільності.

Сьогодні, коли бізнесовий світ став надзвичайно складною та жорстко регульованою системою, жодна організація не може існувати абсолютно самостійно, ізольовано від інших. Часто менеджери, що задумали крупну аферу, прикладають значних, у т.ч. вартісних зусиль щодо створення таких стосунків із партнерами по бізнесу, які б сприяли здійсненню шахрайства або допомогами його приховати. До симптомів подібних особливих стосунків відносять такі:

o часті зміни аудиторів;

o наявність проблем у взаєминах з урядовими та банківськими контролюючими органами;

o всілякі перепони аудиторам у отриманні необхідної документації;

o часті зміни сторонніх консультантів з юридичних питань та головних бухгалтерів;

o користування послугами декількох банків;

o зусилля щодо продажу, злиття фірми або її входження до складу іншої корпорації;

o часті посилання на тиск з боку політиків, захисників довкілля та громадських організацій.

На жаль, як при шахрайстві з боку найманих працівників, так і при аферах менеджерів без зізнання самого нечистого на руку керівника важко довести, що зазначені симптоми свідчать про наявність з його боку саме злочину, а не ненавмисної помилки.

Часто, щоб висунути громадянський позов або розпочати кримінальне переслідування по звинуваченню у шахрайстві, необхідно довести повторюваність його ознак.