Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 7.2. Вплив джерел шуму на організм людини

Шум, який перевищує санітарні норми, негативно впливає на організм людини. Основні джерела виробничого шуму умовно можна класифікувати за групами. Шуми виникають під час роботи:

1) повітряних суден, які здійснюють зліт або посадку;

2) авіадвигунів при переміщенні ПС по аеродрому;

3) авіадвигунів при їхньому випробуванні;

4) станцій випробування авіадвигунів;

5) технологічного устаткування ремонтних і експлуатаційних авіапідприємств цивільної авіації.

Протидіють шумам другої і четвертої груп даної класифікації зараз досить ефективно. Проблемним питанням, яке вимагає вивчення, є протидія шумам першої, третьої і п'ятої груп.

Вплив на організм людини шумів, які виникають у процесі функціонування ПС, залежить значною мірою від їхньої інтенсивності й характеру. Під дією шуму зниження продуктивності праці може досягати 20 % залежно від інтенсивності шуму, його характеру і виду виконуваної роботи. Стійкий постійний шум менше впливає на організм людини, ніж шум, який виникає нерегулярно, а шум меншої частоти — менше, ніж високочастотний. Останній сприяє також швидкому настанню у людини почуття втоми, оскільки низькочастотні інтенсивні шуми мають менше виражений неприємний вплив, ніж високочастотні меншої інтенсивності. Нерівномірні шуми, наприклад, під час несинхронної роботи повітряних гвинтів на літаках з декількома двигунами ще більше підсилюють у людини почуття роздратування і втоми. У зв'язку з цим до ПС пред'являють жорсткі вимоги відносно синхронізації роботи їхніх двигунів.

Спостереження показали, що шум, рівень інтенсивності якого перевищує 60 дБ, може гальмувати нормальне травлення шлунку, причому при шумі 80-90 дБ число скорочень шлунку за хвилину зменшується на 37%. Установлено також, що при інтенсивності шуму більше 60 дБ виділення слини і шлункового соку знижується на 44 %. Тимчасове, а іноді й постійне підвищення кров'яного тиску, підвищена роздратованість, зниження працездатності, .душевна депресія є наслідками шуму. Невизначені шуми, які не доходять до свідомості, також викликають виснаження центральної нервової системи, в результаті чого вони можуть стати причиною непомітних до певного часу порушень в організмі.

Дія шуму на слуховий апарат - предмет численних досліджень. Якщо слуховий апарат людини піддати тривалим або повторним діям досить гучного шуму, то настає тимчасова або постійна втрата слуху. У людини, яка знаходиться протягом 6-8 год під дією шуму інтенсивністю 90 дБ, настає помітне зниження слуху, що зникає приблизно через 1 год після його припинення. Після декількох годин перебування під дією шуму інтенсивністю 115 дБ в осіб льотного і наземного обслуговуючого персоналу настає тимчасова втрата слуху в діапазоні середніх і високих частот, яка продовжується від декількох хвилин до декількох годин. Шум, який перевищує 120 дБ, дуже швидко викликає у людини втому, що настає вже через декілька хвилин і супроводжується помітним зниженням слуху. У кожному окремому випадку ступінь втрати слуху і тривалість періоду відновлення пропорційні рівню інтенсивності й тривалості дії.

Особи, які виконують ремонтні роботи в той час, коли працюють двигуни ПС, часто скаржаться на головні болі, втрату почуття рівноваги. У більшій частині спектру чутних частот рівень шуму ПС із газотурбінними двигунами вищий, ніж з поршневими. Високий рівень шуму від ПС із газотурбінними двигунами відноситься саме до тих шумів, які особливо впливають на розбірливість мови, тобто шумів за частотами 300-3000 Гц.

Особи, що знаходяться поблизу працюючої силової реактивної або турбогвинтової установки, зазнають дії шуму, який перевищує допустимий рівень у багато разів.

Для того щоб мати уявлення про рівні шуму в безпосередній близькості від ПС з реактивними двигунами, можна навести такі дані. Максимальні пікові сумарні рівні звукового тиску (злітний режим), виміряні поблизу границі струменів газу на відповідних відстанях від зрізу сопел, складають: для авіадвигунів НК-8 -157 дБ на відстані 8 м; Д-30 - 156 дБ на відстані 2-8,4 м; Д-2 ОП -152 дБ на відстані 1-5 м.

За такої великої Ф інтенсивності шум не тільки впливає на слух, але чинить й інші, часто чисто психологічні, дії на людину. Усі частини тіла зазнають при цьому постійного тиску або відчуття пориву вітру; в кістках черепа і зубах також, як і в м'яких тканинах носа і горла, виникають вібрації. При рівні шуму 140 дБ (поріг больового відчуття) і вище відчуття тиску підсилюється і поширюється по всьому тілу, а грудна клітка, м'язи ніг і рук починають вібрувати.

Коли рівень інтенсивності шуму досягне 160 дБ, може виникнути розрив барабанної перетинки (при рівні шуму близько 180 дБ починають руйнуватися заклепкові й зварні шви ПС).

При віддаленні працівника від реактивного сопла шуми зменшуються, але навіть на відстані 30 м рівень інтенсивності шуму сучасного пасажирського літака із реактивними двигунами досягає приблизно 125—135 дБ, а на відстані 100 м -115-124 дБ.

Результати вимірів шумів ПС із реактивними двигунами ігідтвердили також наявність ультразвуків та інфразвуків. Вивчення дії шуму, ультра- й інфразвуків на організм людини необхідне також для убезпечення польотів. Наприклад, виробничий шум здатний впливати на центральну нервову систему, в результаті чого можуть спостерігатися зниження уваги, уповільнення реакцій. У процесі праці шум і вібрація негативно відбиваються також на таких функціях людини, як пам'ять, мислення та інші. Окремі дослідники зазначають, що шум відвертає увагу людини від виконання точних робіт.