Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - Глава 8. ВІБРАЦІЯ

8.1. Загальні відомості

Джерелами вібрації зазвичай є авіаційні двигуни, різні агрегати (насоси, випробувальні стенди, пресове устаткування тощо), транспортні засоби, ручний віброінструмент і т. ін.

Неправильне розташування таких агрегатів може призвести до того, що шум і вібрації від них можуть проникати не тільки до суміжних, але й до віддалених від них приміщень. Причиною цього явища є "розтікання" вібрацій у вигляді пружних хвиль в усі приміщення, де вони і проявляються у вигляді шуму. Для ізоляції цього явища використовують різні матеріали фундаменту, стін, підлог і елементів, що їх з'єднують. Матеріали, які мають малий внутрішній опір (метал, залізобетон, дерево), є "звучними", і коливання (звуки) поширюються в них майже без перешкод.

Персонал, що обслуговує такі агрегати та інші вібронебезпечні машини, може потрапити під дію вібрацій, рівень яких викликає виникнення вібраційної хвороби. При цьому захворюванні людина скаржиться на біль у руках, втрату чутливості, з'являється відчуття "повзання мурашок" по тілу. Характерним симптомом захворювання є побіління пальців і спазм судин, а після 2—4 років роботи відмічається зниження слуху.

За способом передачі на людину вібрація поділяється на загальну, яка передається через опорні поверхні на тіло людини, яка сидить або стоїть, і локальну, яка передається переважно через руки працівника.

Загальну вібрацію за джерелом її виникнення поділяють на такі категорії*.

* У нормативному акті переписані деякі інші джерела вібрації [47].

Категорія 1 — транспортна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях самохідних та причіпних машин, транспортних засобів під час руху по місцевості, агрофонах і дорогах (в тому числі при їх будівництві).

До джерел транспортної вібрації належать, наприклад, трактори промислові, автомобілі вантажні (включаючи тягачі, скрепери, грейдери, котки та ін.), снігоприбирачі та ін.

Категорія 2 — транспортно-технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях машин з обмеженою рухливістю та таких, що рухаються тільки по спеціально підготовлених поверхнях виробничих приміщень, промислових майданчиків.

До джерел транспортно-технологічної вібрації відносять, наприклад, екскаватори (в тому числі роторні), крани промислові та будівельні, шляхові машини, бетоноукладники, транспорт виробничих приміщень та ін.

Категорія 3 - технологічна вібрація, яка діє на людину на робочих місцях стаціонарних машин чи передається на робочі місця, які не мають джерел вібрації.

До джерел технологічної вібрації відносяться, наприклад, верстати та метало-деревообробне, пресувально-ковальське обладнання, електричні машини, стаціонарні електричні установки, насосні агрегати та вентилятори та ін.

Загальну технологічну вібрацію за місцем дії поділяють на такі типи:

а) на постійних робочих місцях виробничих приміщень підприємств;

б) на робочих місцях складів, їдалень, побутових, чергових та інших виробничих приміщень, де немає джерел вібрації;

в) на робочих місцях заводоуправлінь, конструкторських бюро, лабораторій, навчальних пунктів, обчислювальних центрів, медпунктів, конторських приміщень, робочих кімнат та інших приміщень для працівників розумової праці.

За джерелом виникнення локальну вібрацію поділяють на таку, що передається:

- від ручних машин або ручного механізованого інструменту, органів керування машинами та установками;

— від ручних інструментів без двигунів (наприклад, рихтувальні молотки) та деталей, які обробляються.

За напрямком дії вздовж осей ортогональної системи координат вібрацію поділяють на таку: Хз, Уз, Zз — загальну (рис. 8.1); Хл, Ул, Zл - локальну, де вісь Хл збігається з віссю місця обхвату джерела вібрації, а вісь Zл лежить у площині, утвореній віссю Хл і напрямком подачі або прикладання сили, або віссю передпліччя (рис. 8.2).

Рис. 8.1. Напрямок координатних осей при дії вібрації:

а - положення стоячи; б - положення сидячи; 2 - вертикальна вісь, перпендикулярна до опорної поверхні; X- горизонтальна вісь від спини до грудей; У- горизонтальна вісь від правого плеча до лівого

Рис. 8.2. Напрямок координатних осей при дії вібрації на руки:

а - при обхваті циліндричних (і торцевих) поверхонь; б - при обхваті сферичних поверхонь

У свою чергу непостійні вібрації поділяються на: коливні, рівні яких безперервно змінюються в часі; переривчасті, коли контакт з вібрацією в процесі роботи переривається, причому довжина інтервалів, під час яких має місце контакт, становить більше 1 с; імпульсні, що складаються з одного або кількох вібраційних впливів (наприклад, ударів), кожен тривалістю менше ніж 1 с, з частотою їхньої дії менше ніж 5,6 Гц.

Як чинники, що впливають на ступінь і характер несприятливої дії вібрації, належить враховувати: ризики (імовірності) проявлення різних наслідків аж до професійної вібраційної хвороби; показники фізичного навантаження і нервово-емоційної напруги; вплив супутніх факторів, які посилюють дію вібрації (охолодження, вологість, шум, дія хімічних речовин тощо); тривалість і переривчастість дії вібрації; тривалість робочої зміни.

За цими та іншими категоріями виконують санітарне нормування згідно з ДСН 3.3.6.039-99 [47].

До показників вібраційного навантаження на оператора належать такі параметри: вібропереміщення, віброприскорення, віброшвидкість; спектр частот; час дії вібрації та ін.