Охорона праці в авіації - Буріченко Л.А. - 7.3. Вимірювання та нормування шуму

Історично склалися два аспекти нормування шуму: технічний і гігієнічний.

Технічне нормування шуму передбачає обмеження рівня шуму, створюваного означеним агрегатом або механізмом. Воно відображає технічні можливості, які з розвитком науки і техніки можуть змінюватися.

Гігієнічне нормування шуму визначає той граничний рівень і характеристику шуму, які ще не діють шкідливо на організм людини. Ці два поняття не можна змішувати, оскільки перше визначає можливий, а друге — необхідний ступінь ослаблення шуму в тому чи іншому випадку. Під час установлення гігієнічних нормативів шуму часто доводиться виходити не з оптимальних або комфортних, а з терпимих умов, тобто таких, за яких шкідлива дія шуму на людину не проявляється або проявляється мало. З погляду економіки вибирати норми з великим запасом недоцільно, оскільки вони не послужать стимулом у розвитку робіт по боротьбі із шумом, і, навпаки, надто занижені норми можуть виявитися найсильнішим гальмом у проведенні таких робіт, оскільки на практиці досягнути їх буде неможливо через відсутність ефективних засобів зниження шуму або великих економічних витрат.

Гігієнічне нормування шуму і загальні вимоги безпеки здійснюються відповідно до стандартів і норм (табл. 7.1) Так, зараз це Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку [15]. Нормування шуму, створюваного на місцевості ПС, виконують відповідно до ГОСТ 17228-87. Самолеты пассажирские и транспортные. Допустимые уровни шума, создаваемого на местности та Конвенция ІСАО Приложение 16. ТІ'.; Авиационный шум.

Спектри шуму поділяють на широкосмуговий з безперервним спектром шириною більше ніж одна октава та вузькосмуговий або тональний в спектрі якого є виражені дискретні тони.

Тональний характер шуму встановлюється вимірюванням випромінювання у тритинооктавних смугах частот за перевищенням рівня шуму в одній смузі над сусідніми не менше ніж на 10 дБ.

Непостійні шуми поділяються на: мінливі, рівень яких безперервно змінюється в часі; переривчасті, рівень шуму яких змінюється ступінчасте на 5 дБА і більше під час вимірювання на часовій характеристиці шумоміра "повільно" за шкалою А, при цьому довжина інтервалів, під час яких рівень залишається сталим, становить 1 с і більше; імпульсні, які складаються з одного або декількох звукових сигналів, кожен з яких довжиною менше 1 с, при цьому рівні шуму у децибелах і дБА, виміряні на часових характеристиках "імпульс" та "повільного шумоміра, відрізняються не менше ніж на 7 дБ.

Розробляючи відомчі нормативні документи, встановлюють допустимі рівні шуму для окремих видів трудової діяльності з урахуванням важкості та напруженості праці згідно з табл. 7.2.

Нормування постійних шумів провадять методом нормування за граничним спектром. У такому разі нормують рівні звукового тиску в октавних смугах із середньогеометричними частотами* і сукупність нормативних рівнів звукового тиску для дев'яти октавних смуг називають граничним спектром **.

Рівень шуму, який створюється підприємствами на території житлової забудови, обмежується санітарними нормами СН-872-70.

В акустиці існує також поняття звукової потужності джерела — це загальна кількість звукової енергії, яка випромінюється джерелом шуму в оточуючий простір за одиницю часу. Рівень звукової потужності Ьн визначається (у децибелах) за формулою:

**Якщо для будь-яких робочих місць, наприклад, беруть граничний спектр 80, то це означає, що на частоті 1000 Гц допустимий рівень звукового тиску дорівнює 80 дБ.

Таблиця 7.2

Для вимірювання шуму використовують апаратуру: "Брюль і К'єр" (Данія), шумомір РБ 1-202 та ін.

Вимірюють шум з метою визначення його рівня на робочих місцях і наступного зіставлення його з допустимими значеннями, а також для розробки і оцінки ефективності різних заходів, спрямованих на його зниження.

Технічне нормування шуму виконують відповідно до вимог системи стандартів безпеки праці та стандартів на конкретні види виробничого устаткування. До цього ж виду нормування відносяться і нормативні вимоги до шуму, який створюється ПС на місцевості. Нормовані рівні шуму в цьому випадку розглядають як одну з техніко-експлуатаційних характеристик ПС конкретного класу і типу.