Економічний аналіз як наука підрозділяється на сектори або підгалузі знань. Відокремлення за цією ознакою таких видів економічного аналізу, як: теорія економічного аналізу; мегааналіз; макроаналіз; мезоаналіз; мікроаналіз; наноаналіз, - обґрунтовується їхнім призначенням і потребує використання взаємопов'язаних показників оцінки.
Теорія економічного аналізу розкриває зміст, задачі (або завдання), предмет, методи, принципи, методику, види забезпечення аналітичної роботи. Теорія економічного аналізу узагальнює практичний досвід аналітичної роботи для здобуття нових теоретичних знань в цілях їхнього подальшого вдосконалення та застосування при виконанні аналізу економічної діяльності країни, галузей, первинних ланцюгів, якими є суб'єкти господарювання, зокрема металургійні підприємства, та їхні об'єднання.
У сучасних умовах глобалізації на мегарівні (або на мегаекономічному рівні) проводиться мегааналіз або аналіз міжнародної економіки як складової системи взаємопов'язаних економік окремих країн, національних, міжнаціональних і наднаціональних економічних процесів і явищ.
Макроаналіз - це дослідження економіки в цілому та її найбільших складових частин. Макроаналіз охоплює діяльність підгалузей, галузей промисловості й народного господарства країни та об'єднань країн (Європейський Союз, СНД та ін). Це зведений аналіз системи узагальнюючих показників, який дозволяє виявити тенденції й закономірності їхнього розвитку та робити прогнози на майбутнє. Необхідність його проведення диктується потребами втручання держави в економіку, тобто для її державного регулювання, а також для порівняльної оцінки досягнень національної економіки і міжнародного товариства.
Мезоаналіз - це аналіз економічної діяльності регіону та галузі національної економіки та їхніх структурних підрозділів.
Мікроаналіз проводиться на рівні металургійного підприємства або іншого суб'єкта господарювання (комерційного банку, страхової компанії, аудиторської фірми та ін.) та його структурних підрозділів. На основі мікроаналізу визначаються тенденції розвитку, виявляються резерви підвищення ефективності та дається порівняльна оцінка вкладу структурних підрозділів у досягнення загальних результатів діяльності металугійного підприємства або іншого суб'єкта господарювання в цілому. Важливою складовою частиною мікроаналізу є техніко-економічний аналіз, який дозволяє виявити вплив техніки, технології та організації металургійного виробництва на економічні показники: доходу, собівартості продукції, прибутку, рентабельності та ін. При його проведенні вивчаються питання: використання виробничих потужностей; впливу капітальних ремонтів та інших перерв у роботі устаткування на обсяги виробництва та дохід від реалізації продукції (робіт, послуг); результатів роботи основних агрегатів на базі технічних показників, таких, як: витрати сировини, матеріалів, енергії, тривалість виробничого циклу, якість матеріалів, ресурсовіддача та ін.
Наноаналіз містить оцінку діяльності підприємця, який займається власною трудовою діяльністю.
Розглянуті сучасні види аналізу за ознакою "сектор знань" мають певну внутрішню єдність, оскільки вони базуються на єдиних теоретичних положеннях економічного аналізу.
Відповідно до цілей та характеру інформаційного забезпечення проводяться внутрішній та зовнішній види аналізу. їхня сутність відображена в параграфі 2.3 "Ціль та задачі економічного аналізу". Головним джерелом інформації зовнішнього аналізу є баланс підприємства та звіт про фінансові результати, що друкуються у відкритій діловій періодиці за фінансовий рік. При проведенні внутрішнього аналізу як основна база використовуються дані матеріалів з усіх видів обліку, спеціально проведених досліджень, планова, нормативна та інша інформація.
Відносно діяльності, що підлягає оцінці, аналіз класифікується як аналіз основної операційної або виробничої діяльності, фінансової, трудової, інвестиційно-інноваційної, постачальної, збутової, екологічної, зовнішньоекономічної, соціальної та ін. У ринкових умовах досягнуті фінансові результати діяльності, фінансовий стан та фінансова стійкість підприємства визначають можливість подальшого існування або банкрутства суб'єкта господарювання. При цьому фінансовий стан підприємства залежить від ефективності усіх видів діяльності, і, в першу чергу, - від результатів основної виробничої діяльності.
Згідно з мірою охоплення аналізом видів діяльності виділяються такі його види, як:
- повний або комплексний аналіз діяльності підприємства, цеху та ін.;
- тематичний, який охоплює певний вид діяльності; сукупність тематичних аналізів складає повний економічний аналіз;
- частковий аналіз, у рамках якого розглядається конкретна частка тематичного аналізу (наприклад, оцінка втрат від порушення виробничого ритму в аналізі основної оперативної діяльності; аналіз ліквідності, платоспроможності, ділової активності - є складовими елементами тематичного фінансового аналізу; тематичний аналіз трудових показників складається з окремих його елементів: аналізу продуктивності праці, аналізу забезпеченості трудовими ресурсами та аналізу затрат "живої праці");
- у рамках проведення локального аналізу досліджується окрема проблема часткового аналізу (наприклад, аналіз дебіторської заборгованості за її видами, об'єктами та строками заборгованості; аналіз структури фонду заробітної плати; аналіз прихованого безробіття, плинності кадрів та ін.). Сукупність локальних аналізів складає частковий аналіз.
Класифікація за часовою ознакою відображає часові етапи управління згідно зі змістом його функцій: перспективний аналіз проводиться для порівняльної оцінки стратегій розвитку або варіантів бізнес-планів при виконанні функцій планування; поточний (річний, квартальний, місячний) - виконуються при реалізації функції контролю; оперативний (за декаду, добу, зміну) - при реалізації функції організації та при оперативному контролі виробництва; ретроспективний (за минулі періоди) проводиться для визначення тенденцій показників для обгрунтування перспектив розвитку. Його різновидом є трендовий аналіз, особливістю якого є досить великий (10 років) період часу. При аналізі трендів використовуються різноманітні масиви оброблених даних за минулий період для того, щоб знаходити та оцінювати значні зміни в розмірах показників та співвідношеннях темпів або коефіцієнтів за часом. Такий аналіз, наприклад, є основою для прогнозування прибутку, він досить поширений при оцінці грошових потоків. На підставі трендового аналізу виявляється циклічність господарських явищ і процесів та ін. Події останніх років (фінансові кризи 90-х років і сучасна світова фінансово-економічна криза) свідчать про необхідність підсилення ролі трендового аналізу для досліджень циклічності з метою розробки заходів щодо запобігання фінансово-кризових явищ.
Рівні управління, на яких знаходиться об'єкт економічного аналізу - металургійне підприємство (об'єднання), поділяють аналіз на такі його види: аналіз робочих місць; аналіз роботи виробничих ділянок; аналіз роботи цеху; аналіз металургійного виробництва (доменного, флюсоплавильного та ін.), аналіз діяльності металургійного підприєм-ста або комбінату; аналіз діяльності об'єднань та ін. їхні зв'язки потребують використання єдиного методичного підходу щодо формування системи показників, узгодженості задач економічного аналізу, координації аналітичних дій його виконавців.
Не завжди є необхідність, можливість або економічна доцільність охоплювати усі явища, процеси або об'єкти аналізу, наприклад, робочі місця або види продукції. Згідно з цим виділяється вибірковий аналіз, який проводиться, наприклад, якщо для вивчення структури робочого часу аналізується робота не усіх, а декількох верстатів, бригад або цехів. Вибірковий аналіз проводиться також тоді, коли аналіз якості продукції супроводжується її руйнуванням. На відміну від вибіркового суцільний аналіз охоплює всі об'єкти економічного аналізу та його предмети. На металургійних підприємствах, як правило, проводиться суцільний аналіз, перевагою якого є висока точність оцінки, що неможливо при вибірковому аналізі. Тому на цих підприємствах вибірковий аналіз проводиться в окремих випадках, наприклад, для визначення фактичного рівня якості металопродукції за хімічним складом, за фізичними та металографічними властивостями.
Згідно з підходом до аналізу функції товару та його вартості виділяють традиційний та функціонально-вартісний аналіз (ФВА). В рамках традиційного аналізуються витрати на виробництво продукції (робіт, послуг). Особливість ФВА полягає в розгляді функцій складних товарів, які вони виконують, та визначенні витрат на кожну функцію з подальшою оптимізацією і функцій, і витрат на виробництво таких товарів. До таких товарів належать, наприклад, колесопрокатна продукція в металургії та металургійне устаткування у машинобудуванні.
Практика вимагає мати результати попереднього аналізу, який виконується до завершення звітного періоду (наприклад, при складанні планів на наступний період до завершення поточного періоду або складанні попередніх звітів за квартал для внутрішнього користування до їхньої здачі у контролюючі органи, щоб оцінити можливі результати та їх поліпшити). Остаточний аналіз проводиться на основі звітності, яка складена за фактичними результатами діяльності в установлені строки.
Аналіз розподіляється на якісний та кількісній залежно від можливості дати кількісну оцінку. Якщо дати кількісну оцінку неможливо, то дається тільки якісна оцінка (наприклад, виявлення переваг та недоліків; оцінка типу "краще - гірше", "більше - менше", "зростає - зменшується"). Кількісний аналіз потребує точної числової оцінки явищ та процесів. Слід зазначити, що категорії якість і кількість нерозривно пов'язані, тому попереднє проведення якісного аналізу (поставити його ціль, визначити задачі, вибрати методи, встановити зв'язки та ін.) є обов'язковим і дає змогу провести кількісний аналіз.
Велика трудомісткість аналітичної роботи вимагає класифікувати аналіз залежно від рівня його механізації та автоматизації. У ринкових умовах потрібні оперативні аналітичні результати, що забезпечується завдяки автоматизації аналізу. Якщо на підприємстві в складі автоматизованої системи управління є підсистема "Економічний аналіз", то за ознакою ступінь, або міра, механізації та автоматизації такий аналіз є автоматизованим. Якщо аналіз виконується за допомогою нескладних пристроїв, наприклад, калькуляторів, - це механізований аналіз. Деяка частина аналітичної роботи в певних умовах виконується комбіновано у машинно-ручному режимі. У деяких випадках аналіз виконується у так званому ручному режимі.
Основні терміни та поняття
Види економічного аналізу; класифікація видів аналізу; ознака угрупування; ієрархія економічного середовища; види діяльності; міра охоплення; часова ознака; рівні управління; оцінка; характеристика видів економічного аналізу; зв'язок видів економічного аналізу; трендовий аналіз; функціонально-вартісний аналіз; автоматизація аналізу.
4.1. Системний підхід до вибору та застосування методів економічного аналізу
4.2. Сутність та області використання традиційних методів і прийомів економічного аналізу
4.3. Сутність та області використання економіко-математичних методів аналізу
4.4. Методи стратегічного аналізу
Розділ 5. Організація аналітичної роботи
5.1. Форми організації економічного аналізу
5.2. Склад і структура організації економічного аналізу
5.3. Сутність і зміст організації економічного аналізу
Розділ 6. Інформаційне забезпечення економічного аналізу